Ухвала суду № 69669610, 17.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/28484/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 13 липня 2017 року у справі №545/429/17 за позовом ОСОБА_4 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до поданої заяви від 01.02.2017 року;

зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, в розмірі 80% починаючи з 01.02.2017 року та здійснювати відповідні нарахування в подальшому.

Посилалася на те, що отримує пенсію державного службовця, 01.02.2017 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте їй було відмовлено з посиланням на зміни в законодавстві про державну службу. Вважає таку відмову протиправною, тому оскаржила її до суду.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до поданої заяви від 01.02.2017 року. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, в розмірі 80%, починаючи з 01.02.2017 року та здійснювати відповідні нарахування в подальшому.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки заробітна плата державного службовця за посадою, яку займала позивач, була змінена, тому дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії є протиправними.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 липня 2017 року постанову районного суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що статтею 90 Закону України «Про державну службу», який набув чинності 1 травня 2016 року, не передбачено права на перерахунок пенсії державних службовців взагалі, тому дії відповідача по відмові в перерахунку пенсії є законними.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції Вказує на те, що її право на пенсію є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач є пенсіонером, з 16.09.2013 року одержує пенсію державного службовця у розмірі 80% від суми посадового окладу працюючого державного службовця.

01.02.2017 року звернулася до відповідача за перерахунком пенсії, до заяви додала довідку Бричківської сільської ради про складові заробітної плати.

Відповідач відмовив в такому перерахунку з посиланням на те, що норми статті 37-1 Закону України «Про державну службу» скасовані, а новий Закон України «Про державну службу» перерахунку пенсій не передбачає взагалі.

Виходячи з положень, передбачених частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622.

Відповідно до пункту 4 вказаної постанови розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Аналізуючи наведені нормативно-правові акти колегія суддів приходить до висновку, що термін «обчислення» пенсії включає в себе як призначення пенсії та і її перерахунок, оскільки обчислення пенсії - це процес вирахування страхового стажу в роках, місяцях, днях. При цьому стаття 37 Закону України «Про державну службу» не містить різночитань з приводу призначення або обчислення пенсій, оскільки це два різні терміни.

Тобто, при перерахунку пенсій державних службовців, які вийшли на пенсію до 1 травня 2016 року, не може застосовуватися Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», а застосовується стаття 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», яка на сьогодні є чинною.

Тому, посилання відповідача на Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» не має під собою підстав, оскільки це стосується умов призначення пенсії державним службовцям, а не її перерахунку тим, хто набув на неї прав раніше.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже правильним є висновок суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії слід застосовувати показник 80% від суми заробітної плати працюючого державного службовця.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порядок обчислення, призначення та перерахунку пенсій містить під собою єдиний підхід, який наведений, зокрема, у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з прийняттям нового Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» змінилися істотні умови праці державних службовців, зокрема, були встановлені нові категорії посад державної служби, тому норми нового Закону не можуть розповсюджуватися на державних службовців, які набули стажу державної служби під час дії Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 10, 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно зі статтею 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

При тлумаченні цієї норми, Верховний Суд України в рішенні від 28 травня 2013 року (Справа №21-97а13) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у перерахунку та виплаті призначеної позивачу пенсії у відповідності до вимог Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» є неправомірною.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 13 липня 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: