Ухвала суду № 69669554, 18.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33502/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі за позовом Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на вказане судове рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана в листопаді 2016 року.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 20 вересня 2016 року №1533-VIII) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

За змістом же частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір».

Проте, у порушення наведених вимог закону, копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та документа про сплату судового збору відповідачем подано не було, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, зважаючи на викладене та враховуючи, що заявлене відповідачем клопотання не містить вагомих доводів та обґрунтувань (підтверджених документально) неможливості сплати судового збору, підстави для його задоволення відсутні; обмежене ж фінансування бюджетної установи, як вже зазначалося, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м.Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Згідно із частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі за позовом Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування постанови залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.