Ухвала суду № 69669528, 12.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року м.Київ К/800/33078/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Київської міської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просив скасувати картку відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 вересня 2015 року №125130012/2015/00037 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2015 року №125130012/2015/110028/2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та необґрунтованими.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2015 року №125130012/2015/110028/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 17 вересня 2015 року №125130012/2015/00037.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані безпідставністю коригування митницею митної вартості, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, які є об'єктивними та такими, що піддаються обчисленню.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, постановити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов контракту від 05 серпня 2014 року №05082014/2, укладеного між позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) та XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD (постачальник), на територію України ввезено товар: частини до автонавантажувачів, а саме шини з протектором типу «ялинка», або з подібним малюнком протектора з посадочним діаметром обода більше як 61 см: New tyres/Шини нові/15,5-25/12 арт. L2- 24 шт., країна виробництва Китай, виробник XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD, торгівельна марка Armour (далі - товар №1) та частини до автонавантажувачів, а саме шини з протектором типу «ялинка», або з подібним малюнком протектора з посадочним діаметром обода менше як 61 см: New tyres/Шини нові/17,5 L-24/10 арт. R4A- 30 шт.; New tyres/Шини нові/12,5/80-18/12 арт. ІMP600- 6 шт.; New tyres/Шини нові/405/70-20\14 арт. R1 TL- 4 шт.; New tyres/Шини нові/15.5/80-24/16 арт. R1 TL- 76 шт., країна виробництва Китай, виробник XUZHOU XUGONG TYRES CO.,LTD, торгівельна марка Armour (далі - товар №2).

14 вересня 2015 року з метою митного оформлення товару, поставленого на умовах FOB Ляньюньган, Китай, декларантом позивача до Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №125130012/2015/463564, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подано митному органу: міжнародну автомобільну накладну (СMR) від 12 вересня 2015 року №1051; коносамент (Bill of Lading) від 20 липня 2015 року №ТАО8407822; банківський платіжний документ, що стосується товару, від 29 травня 2015 року №1124; банківський платіжний документ, що стосується товару, від 28 серпня 2015 року №1230; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 04 вересня 2015 року №5070; каталог виробника товару від 11 вересня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 16 липня 2015 року №ZD15036; пакувальний лист від 16 липня 2015 року №ZD15036; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікацію №2 від 07 квітня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, від 05 серпня 2015 року №05082014/2; договір (контракт) на перевезення від 11 вересня 2015 року №DSV000014657; договір (контракт) на перевезення від 03 жовтня 2014 року №SС-2055; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають економічному контролю) від 20 липня 2015 року №2761; сертифікат про походження товару загальної форми від 16 липня 2015 року №15С3203А0072/00127; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 14 вересня 2015 року №125130012.2015.463564.

З посиланням на виявлення під час здійснення митного контролю у наданих декларантом на підтвердження числових значень складових митної вартості документах розбіжностей, а саме: прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється), митним органом електронним повідомленням від 14 вересня 2015 року запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки щодо здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправника; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими організаціями.

Позивачем на запит Київської митниці ДФС надано: прайс-лист виробника товару від 01 липня 2015 року, копію митної декларації відправлення та експертний висновок Житомирської промислової палати № В-2340/1 від 15 вересня 2015 року.

За результатами розгляду наданих декларантом документів, 17 вересня 2015 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/463564, відповідно до якого митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу.

У графі 33 вказаного рішення зазначено:

- товар №1: метод 1 не застосовується, тому що надані декларантом для митного оформлення документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється). Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визначено на підставі раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 15 листопада 2014 року№1002500001/2014/024145;

- товар №2: метод 1 не застосовується, тому що надані декларантом для митного оформлення документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та містять розбіжності (прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість (виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється). Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням вимог ст.59-60 Митного кодексу України, методи згідно зі статтями МК України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо складових для визначення за даними методами. Метод № 6 - Митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 21 серпня 2015 року №110010000/2015/5822.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2015/463564 відповідачем 17 вересня 2015 року також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125130012/2015/0037 про відмову у прийнятті МД №125130012/2015/463564 від 14 вересня 2015 року та заявлено вимогу, згідно якої для пропуску товару через митний кордон позивачу необхідно подати нову митну декларацію із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Аналіз наведених норм свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. Законом встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару митним органом визначено те, що прайс-лист містить суб'єктивну спрямованість, оскільки виданий виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснюється.

Проте нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватися продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Стосовно доводів відповідача про те, що при митному оформленні товарів позивачем не надана інформація щодо числових значень складових митної вартості товарів, а саме - витрат, пов'язаних з транспортуванням товарів в місце призначення, витрат на страхування та неповної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, то вказані доводи обґрунтовано не прийнято судами попередніх інстанцій до уваги у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2015 року №125130012/2015/110028/2 не містить посилань митного органу щодо сумніву з приводу числових значень складових митної вартості товарів в частині вищезазначених витрат, недоліків і виходить за межі встановлених обставин митним органом в спірному рішенні.

Крім того, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у графі 33 рішення, зокрема, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Проте, Київською митницею ДФС при прийнятті оскаржуваного рішення від 17 вересня 2015 року не зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості для Товару №1 та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом та не обґрунтовано причини визначення митної вартості товарів за резервним методом.

З урахуваннями викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги збігаються з доводами, викладеними у запереченнях проти позову та апеляційній скарзі, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки, встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді