Ухвала суду № 69669508, 18.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33497/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною відмову Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у проведенні перерахунку його та зобов'язати Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести з 15.09.2016 року перерахунок та щомісячну виплату йому пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із заробітної плати в розмірі 858 крб. 34 коп. за 5 календарних днів роботи в зоні відчуження, відповідно до довідки про заробітну плату від 05.07.2016 р. №203.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною відмову Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести з 15.09.2016 року перерахунок та щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності в наслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із заробітної плати в розмірі 858 крб. 34 коп. за 5 календарних днів роботи в зоні відчуження, відповідно до довідки про заробітну плату від 05.07.2016 р. №203, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області, встановивши її в розмірі відшкодування фактичних збитків у відповідності до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року з урахуванням виплачених сум.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З 15.09.2016 позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Тальнівському районі Черкаської області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з довідкою №203 від 05.07.2016 року, яка видана відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області, позивач в період з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС працював на посаді дільничного інспектора Прип'ятського МВС.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з ст. 57 Закону України №796-XII обчислення середньомісячного заробітку проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Обчислення пенсії по інвалідності та розрахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження передбачений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210).

Розмір пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України №796-XII і Порядку №1210, ставиться в залежність від одержаного особою заробітку, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня.

Відповідно до ст.15 Закону України №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Довідку про заробітну плату за повний місяць перебування в зоні відчуження необхідно надавати за формою, встановленою відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (додаток 1 до Порядку).

У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця, пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців роботи.

Оскільки, підтверджено той факт, що позивач працював у зоні відчуження з 26 квітня 1986 року по 30 квітня 1986 року, а тому відповідно до Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках, в розмірі відшкодування фактичних збитків або із заробітної плати, обчисленої відповідно до п.п.4 п.3 цього Порядку.

При цьому, відповідач не надав суду письмові докази, які б свідчили про незаконність довідки №203 від 05.07.2016 року, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області, або ж доказів на підтвердження того, що така довідка містить неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась.

Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки №203 від 05.07.2016 року, виданої відділом зони Чорнобильської АЕС ГУ МВС України в Київській області, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі за період його роботи в зоні відчуження гарантоване державою шляхом видання вказаної довідки.

У касаційній скарзі Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди не повно з'ясували обставини справи та невірно застосували норми матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка