Ухвала суду № 69669009, 19.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р.Справа № 642/2824/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Пянової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 08.08.2017 по справі № 642/2824/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1О.) звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області), Харківського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 13.10.2016 року №580/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за підписання контракту, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби протиправними; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував за протягом останніх 17 місяців перед звільненням, яка має містити відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за підписання контракту; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати до ГУПФУ в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував за протягом останніх 17 місяців перед звільненням, яка має містити відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за підписання контракту; визнати дії ГУПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру призначеної пенсії з 29.09.2016 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 22.12.2016 року №694/ВФЗ - неправомірними; зобов'язати ГУПФУ в Харківській області після отримання довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 17 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з 29.09.2016 року; зобов'язати ГУПФУ в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.08.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 13.10.2016 року №580/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за підписання контракту, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби протиправними.

Визнано дії ГУПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру призначеної пенсії з 29.09.2016 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 22.12.2016 року № 694/ВФЗ - неправомірними.

Зобов'язано ГУПФУ в Харківській області згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення від 22.12.2016 року №694/ВФЗ, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 17 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з 29.09.2016 року.

Зобов'язано ГУПФУ в Харківський області подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст.267 КАС України.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Харківській області (61022, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 640 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - ГУПФУ в Харківській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Харківській обласний військовий комісаріат також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 08.08.2017 в частині задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачі оскаржують постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даних апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.09.2016 року ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у Збройних Силах України та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При оформленні документів для призначення пенсії Харківський обласний військовий комісаріат не зазначив в довідці про додаткові види грошового забезпечення від 13.10.2016 №580/ВФЗ відомості про складові грошового забезпечення які позивач отримував під час проходження військової служби, а саме: щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за підписання контракту.

У грудні 2016 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про надання нової довідки про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував під час проходження військової служби, на що останнім надано позивачу нову довідку про додаткові види грошового забезпечення від 22 грудня 2016 року №694/ВФЗ в якій зазначені відомості про всі складові грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження військової служби.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою від 16.05.2017 про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, винагороди за підписання контракту, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розмір яких зазначений у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 22 грудня 2016 року № 694 /ВФЗ.

Листом від 30.05.2017 №980/Б-14 відмовило позивачу в перерахунку пенсії та повернуло без виконання довідку Харківського обласного військового комісаріату № 694/ВФЗ від 22.12.2016.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись висновками Верховного Суду України, виходив із того, що вказані інші виплати є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до Закону № 2262-XII відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому повинні враховуватися при призначенні пенсії.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволення позовних вимог в межах доводів апеляційних скарг відповідачів, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Положеннями ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 7.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно пп. 2 та п. 5 Постанови № 1294 також передбачено преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464- VI, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що отримувані особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок) або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом України в постанові від 16.09.2014 у справі № 21-314а14.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до ГУ ПФУ в Харківській області разом із заявою від 16.05.2017 про перерахунок та виплату пенсії надано довідку від 22 грудня 2016 року №694 /ВФЗ про розмір грошового забезпечення, в якій вказані серед інших такі види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, винагорода за підписання контракту, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. На зазначені суми нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ці спірні суми виплат не включено до розрахунку пенсії позивача.

Оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування був нарахований на всі виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, то в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для врахування сум зазначених виплат при обчисленні пенсії позивачу.

Вказаний вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10.03.2015 у справі №21-70а15.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянтів в частині включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, виключно додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, в той час як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовими виплатами та включення таких спірних виплат для обчислення пенсії суперечить ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, враховуюче те, що в силу вимог ст. ст. 161, 244-2 КАС України судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, враховано висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 10.03.2015 у справі №21-70а15 та у постанові від 20.10.2015 по справі №21-2942а15, в яких зазначено, що спірні виплати, в тому числі щомісячна додаткова грошова винагорода, за умови якщо з них сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні включатися до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія призначена відповідно до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно вказаних правових позицій Верховного Суду України до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, включаються всі види грошового забезпечення, незалежно від того мають такі виплати систематичний або тимчасовий характер, залежать чи не залежать від певних обставин, їх розміри та виплата є чи не є фіксованим та щомісячними. Головною умовою для включення до розрахунку пенсії є сплата з цих видів грошового забезпечення соціальних внесків.

Таким чином, оскільки зі спірних виплат, які позивач отримував перед виходом на пенсію, було нараховано та сплачено соціальні внески, відмова ГУПФУ в Харківській області у включенні таких виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, та проведенням у звязку із цим перерахунком пенсії, є протиправною. Так само протиправними є дії Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 13.10.2016 року №580/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, винагороду за підписання контракту, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

За наслідками зіставлення характеру спірних правовідносин та правових ситуацій, на підставі яких була сформульована вказана вище правова позиція Верховного Суду України та змісту спірних правовідносин у справі, що розглядається, колегією суддів не встановлено достатніх та належних мотивів, що дають право відступити від правової позиції, викладеної у вказаних рішеннях Верховного Суду України.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта - ГУПФУ в Харківській області, на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 у справі №1-9/2015, враховуючи те, що вищезазначені правові позиції Верховного Суду України не суперечать рішенню Конституційного суду України від 13.05.2015 у справі №1-9/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку з встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Проаналізувавши інші доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів погоджується із висновком суду про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 08.08.2017 по справі № 642/2824/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає в силу приписів ч. 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4