Ухвала суду № 69668452, 18.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2017 рокусправа № 318/9/16-а(ЗП/808/18/16)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 318/9/16-а (ЗП/808/18/16) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, про визнання незаконними та скасування рішень,-

в с т а н о в и л а:

11.01.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись до Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області зі спільним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), треті особи: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції в Запорізькій області, просили визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області як правонаступника, або іншої особи або органу, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 на 4,7932 га, іншій особі, а не ОСОБА_1, прийнятого в супереч постанови Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 30.05.2012, якою зобов'язано надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства щодо земельної ділянки площею орієнтовно 12 га із земель резерву та запасу розташованих на території Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області біля с.Грізне Вільнянського району Запорізької області в контурі 516, 517 карти землеустрою; скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у державного реєстратора на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3; визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області як правонаступника, або іншої особи або органу, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі на 4 га, прийнятого в супереч постанови Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 30.05.2012 року, якою зобов'язано надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства щодо земельної ділянки площею орієнтовно 20 га із земель резерву та запасу розташованих Любимівської сільради Вільнянського району Запорізької області біля с.Новотроїцьке Вільнянського району Запорізької області; скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 24.09.2014 року № 8-405/15-14; скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у державного реєстратора на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20.01.2016 року у даній справі було відкрито провадження.

Справа вперше була призначена у судове засідання 01.02.2016 року, у подальшому розгляд справи продовжувався 25.02.2016 року.

05.05.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнили (доповнили) позовні вимоги, а саме: просили скасувати розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 16.01.2007 року № 783 та накази Головного Управління Держземагентмства у Запорізькій області від 24.09.2014 року № 8-405/15-14сг та № 8-157/15-14сг.

Як вбачається з уточненої позовної заяви, відповідачем по справі є Головне Управління Держземагентмства у Запорізькій області та третя особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Як пояснив представник позивачів у судовому засіданні, позовна вимога щодо скасування розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 16.01.2007 року № 783 стосується прав ОСОБА_1, а позовні вимоги щодо скасування наказів Головного Управління Держземагентмства у Запорізькій області від 24.09.2014 року № 8-405/15-14сг та № 8-157/15-14сг - стосуються прав ОСОБА_2

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 23.06.2016 року справу передано на розгляд Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 18.07.2016 року прийнято до провадження адміністративну справу №318/9/16-а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 17.08.2016 року (з урахуванням поштового перебігу) шляхом подання до суду: доказів сплати ОСОБА_2 судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 2204,80 грн.) на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, або шляхом надання доказів на підтвердження наявності обставин, які звільняють ОСОБА_2 від сплати судового збору; уточненої позовної заяви із викладенням змісту позовних вимог з урахуванням приписів статей 105, 106 КАС України (в кількості примірників - відповідно кількості відповідачів і третіх осіб); належним чином засвідчених копій паспортів громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали спільну апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу. Свої вимоги апелянти обґрунтували тим, що суд першої інстанції зробив хибний висновок про те, що ними не усунуто недоліки позовної заяви після залишення їх позову без руху. Апелянти вказували, що фактичне залишення позовної заяви без руху сталось через те, що суд першої інстанції вважає, що ОСОБА_2 не сплачено судовий збір, однак не враховано надані докази необхідності звільнення від сплати судового збору. Суд першої інстанції не врахував клопотання про звільнення від сплати судового збору, та пільгу ОСОБА_1 щодо сплати згідно Закону України «Про судовий збір». Апелянти вказували на порушення їх права звернення до суду, вільно розпоряджатись гарантованими правами на судовий захист. Зазначали, що у справі Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області відкрито провадження, суд неодноразово перевіряв у судових засіданнях їх процесуальну дієздатність. Апелянти вказували, що норми КАС України не передбачають надання до позовної заяви копії паспортів. ОСОБА_2 вказала, що дійсно не сплатила судовий збір, але Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області її було звільнено від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, надаючи строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначив, що позов оформлений з порушенням вимог, передбачених ст. 106 КАС України, а саме, не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги. Суд першої інстанції вказував, що зі змісту позовних вимог уточненої позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено сім вимог немайнового характеру, у зв'язку з чим при зверненні з даним адміністративним позовом позивачам належало сплатити судовий збір в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», за кожну вимогу немайнового характеру, на загальну суму 3858,40 грн. До матеріалів позовної заяви надано ксерокопію посвідчення № НОМЕР_4, виданого 12.08.1996 року на ім'я ОСОБА_1, відповідно до якого остання є інвалідом ІІ групи, у зв'язку з чим вона звільнена від сплати судового збору, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», однак доказів сплати судового збору позивачем ОСОБА_2 до матеріалів адміністративного справи не надано, як не надано і доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору з буд-яких підстав, визначених Законом України «Про судовий збір». Суд першої інстанції вказував, що позивачем ОСОБА_2 не дотримано п.3 ч.3 ст.106 КАС України, а саме, не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір». Суд першої інстанції вказував, що позовна заява не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.106 КАС України, оскільки з позовних вимог не можливо встановити належного відповідача у справі та встановити до кого саме заявлені позовні вимоги. Позивачами не додано до матеріалів позовної заяви копій паспортів громадян України, що в свою чергу не дозволяє суду встановити процесуальну дієздатність осіб, які подали позов, та відповідно перевірити її право на звернення до суду і на доручення ведення своїх справ у судах інших особам.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12.01.2016 року адміністративний позов було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме, ненадання копій рішень, що оспорюються, доказів наявності труднощів в їх витребуванні, копії судових постанов, якими їх вимоги було задоволено.

У подальшому ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20.01.2016 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 Суд зазначив, що позивачем ОСОБА_1 виконано всі вимоги ст. 106 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області до передачі справи 23.06.2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду не було у встановленому процесуальним законодавством порядку вирішено питання щодо позовних вимог ОСОБА_2, чим суд порушив її права на захист її прав та інтересів.

Як вбачається з протоколів засідань, участь у судовому розгляді справи брав представник ОСОБА_2

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області фактично після відкриття провадження у справі за спільним позовом осіб, одна з яких звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», ухилився в непроцесуальний спосіб від вирішення питання щодо позовних вимог ОСОБА_2

Згідно ст. 116 КАС України, суд може своєю ухвалою роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області та Запорізьким окружним адміністративним судом не було застосовано вимоги ст. 116 КАС України, як те передбачене просувальним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 18.07.2016 року прийнято до провадження адміністративну справу №318/9/16-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Колегія суддів звертає увагу, що Запорізьким окружним адміністративним судом було прийнято до провадження справу за спільним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи вище зазначені порушення процесуального законодавства при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, враховуючи, що провадження у справі було вже відкрито, Запорізьким окружним адміністративним судом, з метою повного захисту інтересів та прав позивачів, необхідно було у судовому засіданні вияснити питання щодо сплати судового збору позивачем ОСОБА_2, у тому числі її матеріальний стан з урахуванням віку.

Натомість, Запорізький окружний адміністративний суд однією ухвалою, приймаючи до провадження справу за спільним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза судовим засіданням надав час для усунення недоліків позову, чим порушив права та інтереси ОСОБА_1, яка звільнена від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».

29.07.2016 року ОСОБА_2 надано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву у якості усунення виявлених недоліків позовної заяви, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. До заяви додано копію пенсійного посвідчення, виписки по картковим рахункам, витрати по комунальним платежам.

Аналогічну позицію у даній справі своєю ухвалою висловив Вищий адміністративний суд України скасувавши ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 року про повернення апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору ОСОБА_2, з мотивів порушення законних прав і інтересів ОСОБА_1

Щодо питання про недоліки змісту позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 11 КАС України, кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 52 КАС України, суд самостійно, своєю ухвалою може залучити у справі другого відповідача.

Отже, питання щодо обґрунтування позовних вимог суд вирішує під час розгляду справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що необґрунтованість позовних вимог, відсутність доказів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу на незаконність вимоги суду про надання позивачами копій паспортів.

Згідно ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно ч. 2 ст. 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Колегія суддів зазначає, що Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області до передачі справи до Запорізького окружного адміністративного суду 23.06.2016 року було відкрито провадження у справі а отже, перевірено згідно ст. 107 КАС України адміністративну процесуальну дієздатність позивачів.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавством не передбачено для встановлення адміністративної процесуальної дієздатності витребування копії паспортів.

Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду 18.07.2016 року в частині прийняття до провадження адміністративної справи №318/9/16-а не оскаржується та з огляду на приписи ст. 22 КАС України не підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено право позивачів на звернення до суду, недоліки позовної заяви на які посилався суд в оскаржуваній ухвалі, відповідно до процесуального законодавства, суд уповноважений вирішити у судовому засіданні самостійно. Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвалу суду слід скасувати у частині надання позивачам строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ч.3 ст.108, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 318/9/16-а (ЗП/808/18/16) - скасувати у частині зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути недоліки позовної заяви щодо надання сплати ОСОБА_2 судового збору, уточнення позовних вимог та надання копій паспортів.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова