
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1403/17
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді Шевякова І.С.,
суддів Супруна Є.Б., Єресько Л.О.
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко В.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Український геологічний науково - виробничий центр" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
18 серпня 2017 року Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково - виробничий центр" (надалі по тексту - ДП "Укрнаукагеоцентр", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" (надалі по тексту - Національна акціонерна компанія "Надра України"), про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 11 серпня 2017 року № 5 до податкової накладної від 28 грудня 2011 року № 499;
- визнання прийнятим та зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 11 серпня 2017 року № 5 до податкової накладної від 28 грудня 2011 року № 499.
Ухвалою суду від 29 вересня 2017 року замінено первинного відповідача належним відповідачем - Державною фіскальною службою України (надалі по тексту - ДФС України, відповідач).
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що оскаржувана відмова у реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної вчинена відповідачем внаслідок невірного та, як наслідок, протиправного застосування податкового законодавства - як на думку позивача. Зокрема, відповідачем оскаржувана відмова обґрунтована положеннями статті 102 Податкового кодексу України, згідно з яким заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування; встановлено аналогічні строки давності (1095 днів) для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов"язань платника контролюючим органом. Фіскальний орган вважав, що це положення (і відповідно строки) поширюються і на випадки коригування податкових зобов"язань до податкових накладних, у тому числі у випадку позивача.
Однак, як на думку позивача, оскільки коригування проведене у зв"язку зі зміною компенсації вартості угоди, яка сталася в серпні 2017 року, то хоч таке коригування і вчинене ним до податкової накладної, що складена 28 грудня 2011 року, але повністю відповідає вимогам ст.192 Податкового кодексу України. Остання ж норма не містить строків проведення такого коригування, як не містить прямої вказівки і ст. 102 Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення, що в цілому відповідає обґрунтуванню позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючи на те, що порядок складання розрахунку коригування та його реєстрація в Єдиному державному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбачений для реєстрації податкових накладних. При цьому, податкова накладна, а отже, і розрахунок коригування складаються з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та у встановлений Податковим кодексом України термін. Отже, для реєстрації розрахунку коригування необхідно враховувати строк, що визначений статтею 102 Податкового кодексу України, а саме 1095 днів з дати виписки податкової накладної. Таким чином, рішення ДФС України є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник третьої особи в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23 грудня 2011 року між ДП "Укрнаукагеоцентр" (виконавець) та Національною акціонерною компанією "Надра України" (замовник) укладено Договір № 480/11 на проведення геологорозвідувальних робіт /а.с. 11-12/. Відповідно до якого виконавець зобов'язується протягом 2011-2012 років виконати перехідні на наступний рік геологорозвідувальні роботи, що зазначені у геологічному (технічному) завданні перелік яких визначений у Додатку до цього договору та є його невід'ємною частиною, а замовник зобов'язується прийняти виконані за цим Договором роботи та оплатити їх за рахунок власних коштів у розмірі та на умовах визначених цим Договором.
На виконання умов вказаного договору Національна акціонерна компанія "Надра України" перерахувала позивачу попередню оплату (аванс) - грошові кошти в сумі 39000000,00 грн, що підтверджується виписками банку від 27 грудня 2011 року та 28 грудня 2011 року /а.с. 17, 18/.
За наслідками вказаної господарської операції позивачем виписані податкові накладні № 497 від 27 грудня 2011 року /а.с. 19/, № 498 від 28 грудня 2011 року /а.с. 21/, № 499 від 28 грудня 2011 року /а.с. 23/ та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 20, 22, 24/.
В подальшому кошти, отримані позивачем від Національної акціонерної компанії "Надра України" за договором № 480/11 від 23 грудня 2011 року, перераховані ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (надалі по тексту - ТОВ "Голден Деррік") у якості авансів для виконання геологорозвідувальних робіт за договорами № 675/11/1 від 06 червня 2011 року та № 673/11/1 від 14 червня 2011 року. За вказаними договорами ТОВ "Голден Деррік" виступало безпосереднім виконавцем робіт, передбачених договором № 480/11 від 23 грудня 2011 року на спорудження свердловини 477 Короленківської площі та свердловини № 1 Такарської площі відповідно.
Надалі в процесі виконання геологорозвідувальних робіт з геологічних причин сторонами договорів прийнято рішення про недоцільність подальшого проведення окремих з них та припинення робіт за згаданими договорами з ТОВ "Голден Деррік". У результаті невикористаною залишилась частина сплаченого авансу.
З метою повернення вказаних коштів позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення грошових коштів з ТОВ "Голден Деррік". Рішенням Господарського суду м.Києва від 26 грудня 2014 року у справі № 910/10529/14 позовні вимоги ДП "Укрнаукагеоцентр" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Голден Деррік" на користь ДП "Укрнаукагеоцентр" основний борг у розмірі 25422010,00 грн, в іншій частині позову відмовлено /а.с. 28-32/.
В процесі виконання вказаного рішення суду укладено мирову угоду від 21 березня 2017 року про розстрочку сплати заборгованості /а.с. 33-35/.
Після надходження частини коштів від ТОВ "Голден Деррік" (на виконання рішення про розстрочку) позивач, у свою чергу, перерахував їх Національній акціонерній компанії "Надра України" у якості повернення відповідної частини невикористаного авансу, згідно платіжного доручення № 854 від 11 серпня 2017 року на суму 520639,85 грн /а.с. 25/, на підставі пункту 2.6. Договору № 480/11 в редакції додаткової угоди № 1, згідно якого при достроковому припиненні робіт на об'єкті (об'єктах) з ініціативи замовника або одержанні негативних результатів - роботи фінансуються, виходячи з фактично виконаних обсягів робіт /а.с. 14/.
У зв'язку з поверненням коштів позивачем складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 11 серпня 2017 року № 5 до податкової накладної від 28 грудня 2011 року № 499 /а.с. 26/ та подано його до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Однак після направлення вказаного розрахунку ДП "Укрнаукагеоцентр" отримало Квитанцію № 1, згідно якої "Документ не прийнято", виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26 квітня 2017 року № 341), а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування /а.с. 27/.
ДП "Укрнаукагеоцентр" не погодилося з вказаною відмовою та звернулося до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
З огляду на викладені вище встановлені судом фактичні обставини справи, у діях платника податків (позивача) відсутні порушення даної норми. Навпаки, суд констатує, що позивач та третя особа діяли у відповідності до наведеної статті Податкового кодексу України.
Аналогічно процедура реєстрації податкових накладних та коригувань до їх показників внормована Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (надалі по тексту - Порядок № 1246).
Згідно із пунктом 3 даного Порядку № 1246, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування. У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається та реєструється зареєстрованим на території України платником податку - отримувачем (покупцем) таких послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації:
постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;
отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).
Суд не знаходить у діях позивача порушень і вказаної норми.
Встановленим та доведеним є той факт, що позивачем вказані дії з коригування проведені у зв"язку з настанням умови, передбаченої в процитованих вище нормах - зміна суми компенсації товару/послуги. Така зміна відбулася у зв'язку із поверненням суми коштів за Договором № 480/11 на проведення геологорозвідувальних робіт від 23 грудня 2011 року.
Тобто позивачем виконано обов'язок платника здійснити коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за наслідками податкового періоду, у якому відбулося зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.
Підставою прийняття відповідачем оскаржуваної відмови в реєстрації спірного уточнюючого розрахунку стали висновки про порушення поданням такого розрахунку ст.102 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку № 1246 - за змістом квитанції № 1 від 11 серпня 2017 року /а.с.27/.
Статтею 102 Податкового кодексу України внормовані строки давності та їх застосування.
Проаналізувавши зміст вказаної статті, суд не знаходить жодних вказівок на можливість/необхідність застосування строків давності щодо випадків коригування показників податкових зобов"язань/кредиту саме у випадках їх внесення та реєстрації внаслідок зміни суми компенсації вартості товару чи послуги.
Пункт 6 Порядку № 1246 встановлює, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, складена при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
До платників податку, для яких на дату складання накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.
З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
В даному ж випадку йдеться про подання коригуючого розрахунку до податкової накладної № 499 від 28 грудня 2011 року, на суму 22 000 000,0 грн, яка зареєстрована платником 10 січня 2012 року в ЄРПН.
Відтак до даних правовідносин пункт 6 Порядку № 1246 є незастосовним, оскільки йдеться про розрахунок коригування показників до податкової накладної, яка підлягала реєстрації на дату її виписки.
Отже суд констатує відсутність порушень позивачем тих норм, про які йдеться у квитанції № 1, що направлена йому внаслідок оскаржуваної відмови в реєстрації.
Також відповідач у своїх запереченнях посилався на порушення платником правил формування та подання для реєстрації податкових накладних, що встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що вказаною статтею також не передбачено застосування строків давності до подання для реєстрації розрахунку коригування показників податкового зобов"язання та податкового кредиту саме у випадку зміни суми компенсації вартості товару/послуги.
Крім того, суд знаходить, що фактично відповідач базує своє рішення та заперечення на позов на поширенні на випадок, що розглядається в цьому спорі (подання для реєстрації розрахунку коригування показників податкового зобов"язання та податкового кредиту у випадку зміни суми компенсації вартості товару/послуги - ст.192 Податкового кодексу України) аналогії закону, стверджуючи про необхідність застосування тих же правил, що і загальній реєстрації та коригуванні показників податкових накладних.
Суд зауважує, що відповідно до положень пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у ДФС України підстав для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 11 серпня 2017 року № 5 до податкової накладної від 28 грудня 2011 року № 499, поданого ДП "Укрнаукагеоцентр".
З урахуванням встановлених обставин справи, висновків та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить висновку, що рішення ДФС України про відмову у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 11 серпня 2017 року № 5 до податкової накладної від 28 грудня 2011 року № 499 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Відтак, констатувавши порушення права позивача оскаржуваною відмовою, суд вважає за необхідне зобов'язати ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 5 від 11 серпня 2017 року до податкової накладної № 499 від 28 грудня 2011 року, поданий ДП "Укрнаукагеоцентр".
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем доведено обґрунтованість свого позову, на відміну від відповідача, який не довів суду обґрунтованість своїх заперечень.
Відтак , позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Рішення Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданого Дочірнім підприємством "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Український геологічний науково - виробничий центр" розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 5 від 11 серпня 2017 року до податкової накладної № 499 від 28 грудня 2011 року - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 5 від 11 серпня 2017 року до податкової накладної № 499 від 28 грудня 2011 року, поданий Дочірнім підприємством "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Український геологічний науково - виробничий центр".
Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Український геологічний науково - виробничий центр" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України витрати зі сплати судового збору у сумі 3200,00 грн (три тисячі двісті гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя ОСОБА_4 суддя суддя ОСОБА_5 ОСОБА_6
Судове рішення № 69667673, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 12.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/1403/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: