Ухвала суду № 69667651, 20.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5418/17

УХВАЛА

20 жовтня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом приватного акціонерного товариства Ізмаїльський виноробний завод до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною оцінки та звіту таким, що не підлягає використанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства Ізмаїльський виноробний завод до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною оцінку майна згідно Звіту від 26.09.2017р. про незалежну оцінку майна: установка по охолодженню рідини ЧПФ-150/2 6Р 40.2/СЖ614-280ІЧ, 2009 року випуску, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44, проведену ФОП ОСОБА_1

- визнати Звіт від 26.09.2017р. про незалежну оцінку майна: установка по охолодженню рідини ЧПФ-150/2 6Р 40.2/СЖ614-280М, 2009 року випуску, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44, проведену ФОП ОСОБА_1, таким, що не підлягає використанню при визначенні початкової (стартової) ціни під час проведення торгів з реалізації майна.

Вирішуючи питання, викладені у ч.1 ст. 107 КАС України, суд приходить до висновку, що поданий позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що вона повинна містити у собі публічно - правовий спір.

Судом в свою чергу встановлено, що між сторонами виник спір, предметом оскарження якого є визнання оцінки майна згідно Звіту від 26.09.2017р. про незалежну оцінку майна: установка по охолодженню рідини ЧПФ-150/2 6Р 40.2/СЖ614-280ІЧ, 2009 року випуску, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44, проведену ФОП ОСОБА_1

Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Пункт 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби визначено, що судам необхідно враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, не підлягають розгляду адміністративними судами.

У разі якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності фізична особа, висновок експерта слід оскаржувати в порядку цивільного судочинства, якщо експерт, суб'єкт оціночної діяльності юридична особа - у порядку господарського судочинства.

Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 07.02.2014 № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах, встановлено, що суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Аналізуючи наведені положення законодавства можна дійти висновку, що питання, які пов'язані з суб'єкт оціночної діяльності, який є учасником виконавчого провадження повинні розглядатися судами у порядку цивільного судочинства.

Отже, зазначені вище вимоги у даній справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 р. вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 2 грудня 2014 року у справі № 21-530а14.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України позовна суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 17, п.1 ч.1 ст.109, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства Ізмаїльський виноробний завод до Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною оцінки та звіту таким, що не підлягає використанню.

Розяснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Потоцька Н.В.