Ухвала суду № 69666821, 28.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 липня 2017 року Справа № 804/4357/17

Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіІлькова В.В.,

суддів Бондар М.В.,

ОСОБА_1,

при секритаріОСОБА_2,

за участю:

позивачаОСОБА_3,

представника відповідачаОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 згідно копії паспорту громадянина України серії АО №350897, доданої до позову) з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить (заява про уточнення позовних вимог від 28.07.2017 року не бралась судом до уваги, у зв'язку з відмовою позивача від уточнення):

- стягнути з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 (ін. №2878612200) суму страхового відшкодування в розмірі 66654 гривень;

- стягнути з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 (ін. №2878612200) суму інфляційних збитків від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 127975,68 гривень;

- стягнути з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 (ін. №2878612200) суму 3% річних компенсацій за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30794,09 гривень;

- стягнути з відповідача - Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 (ін. №2878612200) моральну шкоду в сумі 106000 грн. - компенсації за понесені моральні страждання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду на 24.07.2017 рік.

У звязку з необхідністю надання до суду додаткових доказів в судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2017 року.

Представником відповідача в судовому засіданні надано клопотання, у якому просив суд залишити адміністративний позов без розгляду.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач про порушення права дізналася з дня отримання листа №3296/1001-221 від 03.02.2011 року, яким її було повідомлено, що ПАТ «Брокбізнес» станом на 17.12.2010 р. повністю виконало свої зобовязання за договором, та здійснено виплати страхових сум у межах отриманих страхових платежів, у звязку з цим договір припиняє свою дію та втрачає чинність.

Відтак, клопотання зводиться до того, що оскільки позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст. 100 КАС України.

Вирішуючи питання залишення позовної заяви без розгляду колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (ч.5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно п. 9 ч 1. ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).

Як вбачається з матеріалів справи позивачка під час виконання службових обов'язків втратила 70 % працездатності, в результаті чого отримала II групу інвалідності по зору. Протягом тривалого часу намагалась отримати страхові виплати, які так і не отримала. Після отримання листів від ДФС України від 31.03.2016р. №1913/10/04-36-03-03-10 на вх.№2762/10 від 02.03.2016р. та від 17.05.2016р. №5063/с/9999-03-06-14 звернулась за захистом своїх законних прав до суду.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строки звернення до суду позивачем були пропущені з поважних причин, колегія суддів не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня проголошення ухвали та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Головуючий Судді В.В Ільков ОСОБА_5 ОСОБА_1