Постанова № 69666327, 17.10.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р.Справа № 914/3217/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.В. Зварич

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників учасників судового процесу:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 28.08.2017),

відповідача- Дудяка Р.А. (довіреність № 785 від 03.01.17), ОСОБА_3 ( довіреність б/н від 12.04.2016),

третіх осіб на стороні позивача:

ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб не зявився,

Національного банку України (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ( довіреність № 18-0011/49056 від 14.07.2017),

третьої особи на стороні відповідача не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар, б/н від 19.05.2017 (вх. № 01-05/2481/17 від 30.05.2017)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2017

у справі №914/3217/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар, м. Городок Львівської області

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

на стороні позивача:

- ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

- Національного банку України, м. Київ

на стороні відповідача: ОСОБА_6, м. Київ

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИВ:

20.12.2016 ПАТ Дельта Банк звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Яблуневий Дар про визнання недійсним одностороннього правочину- заяви ТОВ Яблуневий Дар від 27.02.2015 про:

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 у розмірі 60 617,53 євро (що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 68 600,86 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 у розмірі 22 114,67 євро (що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 25 027,17 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 у розмірі 361 808,22 євро (що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 409 458,36 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 у розмірі 64 208,22 євро (що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 72 664,44 доларів США),

припинення зобовязань щодо сплати ПАТ Дельта Банк на користь ТОВ Яблуневий Дар частини заборгованості за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом від 06.05.2014 на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долара США до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508748,64 євро)

внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що банк та відповідач уклали ряд кредитних договорів про надання відповідачу кредиту в євро, а саме: договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011; договір мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012; договір кредитної валютної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013; договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, на виконання яких банк надав відповідачу кредитні кошти. Крім того, банком та ОСОБА_6 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 06.05.2014 в доларах США. В подальшому згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.08.2014 ОСОБА_6 відступив відповідачу право вимоги за договором банківського вкладу на суму 575 750,84 доларів США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) прийнято рішення від 02.03.2015 №51 про запровадження у банку тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу ФГВФО ОСОБА_7

27.02.2015 відповідач оформив на імя банку заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних вимог, в якій заявив про припинення його зобовязань щодо сплати на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості за вказаними вище кредитними договорами на загальну суму 508 748,64 євро, що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 575 750,84доларів США, та, відповідно, про припинення зобовязань ПАТ Дельта Банк щодо сплати на користь відповідача заборгованості за договором банківського вкладу в сумі 575 750,84 доларів США, що за крос-курсом долара США до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 508 748,64 євро.

Позивач посилається на ст.ст. 203, 215, 509-517, 526 ,598 ,601, 1054, 1058, 1066, 1068, 1071 ЦК України, ст. 203 ГК України, Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національних та іноземних валютах, затверджену постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003, умови кредитних договорів та стверджує, що заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних вимог суперечить законодавству та підлягає визнанню недійсною, оскільки із заявою про відкликання частини вкладу звернувся не власник рахунка, а відповідач. Вважає, що укладення ТОВ Яблуневий дар та ОСОБА_6 договору відступлення права вимоги не призвело до виникнення грошового зобовязання ПАТ Дельта Банк перед відповідачем. Вказує, що в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач здійснив конвертацію валют ( долара США до євро) за курсом НБУ станом на 27.02.2015 1,1317 доларів США за 1 євро, що суперечить вимогам пунктів 3.2.6.2 кредитних договорів, за умовами яких для погашення заборгованості використовується курс валюти на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) та/ або на Міжнародному валютному ринку( МВР), який станом на 27.02.2015 на МВРУ становив 1, 207441 доларів США за 1 євро, що призвело до того, що відповідач заявив про припинення своїх кредитних зобовязань за рахунок зобовязань, сума яких є на 38 533,11 доларів США меншою від суми, яка підлягала сплаті за погашення кредитної заборгованості. Крім того, за умовами договору банківського вкладу допускається відкликання вкладником частини вкладу лише у чітко визначений договором спосіб - шляхом виплати готівки з каси банку або зарахування коштів на поточний, картковий або вкладний (депозитний) рахунок вкладника, відкритий в установі банку, на підставі письмової заяви вкладника або письмово укладеної додаткової угоди до цього договору. Відкликання депозиту особою, яка не є власником рахунку, шляхом здійснення переказу грошових коштів на рахунок, відкритий в іншій банківській установі, не допускається. Зазначає, що заява про зарахування зустрічних вимог надіслана на адресу банку 27.02.2015, а повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні за договором банківського вкладу та заява про дострокове відкликання частини вкладу надіслані 02.03.2015, що свідчить про те, що на момент вчинення оспорюваної заяви строк виконання зобовязань за вкладом не настав та про її недійсність. Вказує, що відповідач не надав банку договору про відступлення права вимоги, тому згідно із ст.517 ЦК України банк мав право не виконувати свого обовязку новому кредитору. Також посилається на те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була вчинена в період дії постанови Правління НБУ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» №692 БТ від 30.10.2014, якою встановлено, що погашення заборгованості, яка виникла за будь-якими активними операціями банку, слід приймати тільки в грошовій формі.

Ухвалою від 23.12.2016 суд першої інстанції порушив провадження у справі №914/3217/16 та залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою суду від 01.02.2017 залучено до участі у справі Національний банк України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та залучено ОСОБА_6 як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у справі № 914/3216/16 (колегія суддів у складі головуючого судді Гоменюк З.П., суддів Щигельської О.І та ОСОБА_8М.) позов задоволено.

Рішення мотивоване положеннями ст.ст. 11, 16, 202,203,207,215,512, 514,524,533, 598,601, 1054, 1058, 1068,1071 ЦК України, ст.ст. 202, 203,207 ГК України, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ України №492 від 12.11.2003.

При вирішенні спору суд відхилив доводи позивача про те, що зобовязання за договором банківського вкладу є нерозривно повязаними з особою кредитора, що укладення ТОВ Яблуневий дар та ОСОБА_6 договору відступлення права вимоги не призвело до виникнення грошового зобовязання ПАТ Дельта Банк перед відповідачем, та вказав, що положення Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національних та іноземних валютах не містять обмежень щодо права вкладника передавати право вимоги за договором вкладу шляхом його відступлення на користь іншої особи, тому власник коштів, розміщених на вкладному рахунку, вправі відступити право вимоги іншій особі, що мало місце у даному випадку.

Суд не взяв до уваги посилання позивача на те, що строк виконання банком зобовязання щодо перерахування коштів на рахунок ТОВ Яблуневий дар не настав з причин ненадання банку доказів відступлення права вимоги, зокрема договору про відступлення прав вимоги від 03.08.2014, з огляду на те, що норми ст.ст. 512 518 ЦК України не зобовязують нового кредитора надавати боржнику договір про відступлення права вимоги, а передбачене ч.2 ст.517 ЦК України право боржника не виконувати свого обовязку новому кредиторові, який не надав боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні, не свідчить, що строк виконання зобовязання не настав.

Поряд з тим, суд вказав на наявність в матеріалах справи копії опису вкладення у цінний лист та поштової квитанції, датованих 20.02.2015, та відхилив доводи позивача про те, що повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні та заява про дострокове відкликання частини вкладу були вперше надіслані на адресу ПАТ Дельта Банк лише 02.03.2015, у звязку з чим позивач стверджував, що строк виконання зобовязань за вкладом на момент вчинення оспорюваної заяви від 27.02.2015 не настав.

Суд також відхилив посилання позивача та третьої особи Національного банку України на вчинення відповідачем заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних вимог в період дії постанови Правління НБУ від 30.10.2014 №692 БТ Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії проблемних з огляду на те, що така постанова є актом індивідуальної дії і відповідно до ст.75 Закону України Про банки і банківську діяльність постанова НБУ про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, ця постанова не перебувала у публічному доступі, тому відповідач не міг бути обізнаним про наявність обмежень стосовно діяльності ПАТ Дельта Банк.

Водночас, при задоволенні позову суд виходив з того, що на час вчинення відповідачем 27.02.2015 оспорюваної заяви строк повернення банком частини вкладу в сумі 575 750,84 доларів США не наступив, оскільки вимога ТОВ Яблуневий дар про відкликання частини вкладу шляхом перерахування коштів в сумі 575 750,84 доларів США на рахунок ТОВ Яблуневий дар у ПАТ АКБ Львів суперечить договору банківського вкладу (депозиту), в редакції додаткового договору №1, умови якого обмежують вкладника (і, як наслідок, і нового кредитора в зобовязанні) в можливості вимагати перерахування коштів на рахунки, відкриті в установах інших банків. Суд вказав, що позивач не зобовязаний виконувати вимогу про повернення вкладу у спосіб, не передбачений договором, тобто перераховуючи кошти на рахунок ТзОВ Яблуневий дар в ПАТ АКБ Львів. Таким чином, суд дійшов висновку, що строк повернення банком частини вкладу не наступив.

Крім того, виходячи з умов кредитних договорів ( п.3.2.6.2), суд погодився з доводами позивача, що відповідач неправомірно заявив про припинення своїх кредитних зобовязань перед банком на загальну суму 508 748,64 євро за рахунок зобовязань на загальну суму 575 750,84 доларів США, тобто суму, на 38 533,13 доларів США меншу, ніж та, яка підлягала б сплаті, якби кредитна заборгованість погашалася за курсом Міжбанківського валютного ринку України чи Міжнародного валютного ринку, як це передбачено умовами кредитних договорів .

Відтак, суд дійшов висновку, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам законодавства, оскільки зустрічні вимоги, про взаємне зарахування яких заявив відповідач, не є тотожними за своїм розміром, і строк їх виконання не настав, та про задоволення позову.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 35 ГПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідач просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач вважає помилковими висновки суду, посилаючись на те, що ТОВ «Яблуневий дар» звернулося із заявою про дострокове відкликання частини вкладу 20.02.2015, а зарахування зустрічних вимог відбулося 27.02.2015, що свідчить про дотримання новим кредитором 3-х денного строку повідомлення ПАТ «Дельта Банк» про дострокове відкликання частини вкладу, відтак вважає, що строк повернення частини вкладу наступив. Вказує на наявність у нього відкритих у ПАТ Дельта Банк поточних рахунків у доларах США і в гривні та зазначає, що позивач міг перерахувати кошти на ці рахунки, проте позивач не вчинив жодних дій із зарахування (перерахування) грошових коштів на ці рахунки.

Посилаючись на ч.2 ст. 533 ЦК України, скаржник вважає, що він правомірно використовував офіційні курси валют Національного банку України, які містилися і містяться на офіційному інтернет-представництві НБУ. Також посилається на ст. 217 ЦК України та зазначає, якщо суд вважає, що мала місце різниця при конвертації валют на суму 38 533,13 доларів США, то заява про зарахування зустрічних вимог в решті суми 537 217,71 доларів США є законною.

Вказує, що при вирішенні спору у справі № 910/25487/15 за позовом Державної іпотечної установи до ТОВ Яблуневий дар та ПАТ Дельта Банк, за участю третьої особи ОСОБА_6, про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог господарські суди вже надали правову оцінку заяві ТОВ Яблуневий Дар від 27.02.2015 року про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог та відмовили у позові. Проте, всупереч нормам ст. 35 ГПК України та принципу правової визначеності ( певності), обумовленому у пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд першої інстанції переглянув рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 14.09.2016 у справі № 910/25487/15 та прийняв протилежне рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Вказує, зокрема, що відкликання вкладником частини вкладу можливе лише у чітко визначений п.1.11 ст. 1 договору спосіб, відкликання депозиту шляхом здійснення переказу грошових коштів на рахунок, відкритий в іншій банківській установі, не допускається, тому направлення відповідачем заяви про відкликання частини вкладу у сумі 575 750,84дол. США не могло призвести до виникнення зобовязань банку перед ТОВ «Яблуневий дар». Вказує, що розмір зобовязання, про припинення якого заявляє особа, є істотною умовою заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, тому немає підстав для застосування ст. 217 ЦК України. Щодо доводів скаржника про незастосування судом першої інстанції ст. 35 ГПК України позивач вказує, що судовими рішеннями у справі №910/25487/15 не встановлено будь-яких обставин, які могли б бути преюдиціальними при розгляді даної справи, оскільки цими судовими рішеннями відмовлено Державній іпотечній установі у задоволенні позову як неналежному позивачу та зазначено, що саме банку належить право на звернення до суду щодо оспорювання одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

У запереченнях на апеляційну скаргу (вх.№01-04/3954/17 від 13.06.2017;вх.№01-04/5794/17 від 29.08.2017) ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа на стороні позивача) просить залишити оскаржуване рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що відповідно до постанови правління НБУ від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №181 від 02.10.2015 про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк». Вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, на якому наполягає відповідач, спрямовано на порушення публічного порядку відшкодування вимог кредиторів неплатоспроможного банку та на позачергове задоволення власних вимог до банку.

У відзиві на апеляційну скаргу НБУ (третя особа на стороні позивача) заперечує доводи скаржника та зазначає, зокрема, що зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем безпосередньо впливає на порушення законних прав та інтересів НБУ, оскільки на даний час існує заборгованість ПАТ «Дельта Банк» перед НБУ за договором рефінансування, яка погашається, зокрема, за рахунок коштів які надійшли на погашення заборгованості за кредитами, майнові права за якими, передано позивачем в заставу НБУ.

ОСОБА_6В.( третя особа на стороні відповідача) відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Апеляційна скарга прийнята до провадження ухвалою суду від 02.06.2017( колегія у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В.,Юрченка Я.О.), розгляд справи призначено на 13.06.2017.

У звязку із задоволенням ухвалою суду від 13.06.2017 заяви судді Юрченка Я.О. про самовідвід, автоматизованим розподілом (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2017) визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Дубник О.П., Зварич О.В.

Ухвалою від 08.08.2017 продовжено на 15 днів строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 29.08.2017.

У звязку з перебуванням судді Дубник О.П у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 28.08.2017 призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2017 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Скрипчук О.С.

Ухвалою від 29.08.2017 розгляд справи відкладено на 17.10.2017.

У судовому засіданні 17.10.2017 представники скаржника підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити у позові.

Представники позивача та третьої особи (НБУ) заперечили доводи скаржника, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Треті особи ( ФГВФО та ОСОБА_6В.) не забезпечили явки своїх осіб в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

21.01.2011 ПАТ Дельта Банк (кредитор) та ТОВ Яблуневий дар (позичальник) уклали договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469, за умовами якого кредитор зобовязався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно до п.1.1.1 договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах визначних цим договором, в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000,00 євро, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12,5% річних в порядку, визначеному цим договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.01.2012 (т.1, а.с.27-29).

22.06.2011 сторони уклали додатковий договір №4 до договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, яким встановлено, що надання кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором, в сумі 33 000 000,00 євро зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 20.01.2016 ( т.1,а.с. 30).

Банківськими виписками по особових рахунках ТОВ «Яблуневий дар», відкритих у ПАТ «Дельта Банк», підтверджується надання кредиту на підставі договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 (т. 2,а.с. 211-225).

19.07.2012 ПАТ Дельта Банк(кредитор) та ТОВЯблуневий дар(позичальник) уклали договір мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2, за умовами якого кредитор зобовязався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. Відповідно до п.1.1.1 договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах визначних у цьому договорі, в межах невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 25 000 000,00 євро з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 30.06.2013 (т.1, а.с. 31-34).

31.12.2014 сторони уклали додатковий договір №20 до договору №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012, яким встановлено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначених цим договором, в межах невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 19 672 500,55 євро та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.07.2015 включно, за умови належного виконання позичальником умов пп.3.3.13.12, 3.3.13.13, 3.3.13.14 договору. За умови невиконання позичальником умов пп.3.3.13.14 договору, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом буде 02.03.2015 включно. За умови невиконання позичальником умов пп.3.3.13.12, 3.3.13.13 договору, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом буде 20.01.2015 включно ( т.1, а.с.35).

Банківськими виписками по особових рахунках ТОВ «Яблуневий дар», відкритих у ПАТ «Дельта Банк», підтверджується надання кредиту на підставі договору мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 (т. 2, а.с. 226-231).

27.06.2013 ПАТ Дельта Банк( кредитор) та ТОВ Яблуневий дар( позичальник) уклали договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4, за умовами якого кредитор зобовязався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. Відповідно до п.1.1.1 договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначних цим договором, в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 25 000 000, 00 євро, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12% річних в порядку, визначеному цим договором з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15.08.2014 включно (т.1, а.с. 36-38).

31.12.2014 сторони уклали додатковий договір №12 до договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013, яким встановлено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах визначних у цьому договорі, в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 34 000 000,00 євро та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.07.2015 за умови належного виконання позичальником умов пп.3.3.13.16, 3.3.13.17, 3.3.13.18 договору. За умови невиконання позичальником умов пп.3.3.13.18 договору, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом буде 02.03.2015 включно. За умови невиконання позичальником умов пп.3.3.13.16, 3.3.13.17 договору, кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом буде 20.01.2015 включно(т.1, а.с.39).

Банківськими виписками по особових рахунках ТОВ «Яблуневий дар», відкритих у ПАТ «Дельта Банк», підтверджується надання кредиту на підставі договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 (т.2,а.с.234-239).

03.07.2013 ПАТ Дельта Банк(кредитор) та ТОВ Яблуневий дар (позичальник) уклали договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5, за умовами якого кредитор зобовязався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. Відповідно до п.1.1.1. договору, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначних у цьому договорі, в межах невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 5 400 000,00 євро, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.08.2015 включно( т.1, а.с. 40-42).

31.12.2014 сторони уклали додатковий договір №11 до договору кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, яким встановлено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначних у цьому договорі, в межах невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 6 300 000,00 євро та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.08.2015( т.1, а.с.43).

Банківськими виписками по особових рахунках ТОВ «Яблуневий дар», відкритих у ПАТ «Дельта Банк», підтверджується надання кредиту на підставі договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 (т. 2,а.с.232-233).

За умовами пунктів 3.2.6 вказаних кредитних договорів надано право банку здійснювати договірне списання коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника, відкритого в АТ « Дельта Банк». Пунктами 3.2.6.2 договорів визначено, у випадку, якщо валюта коштів, списаних кредитором з будь-якого рахунку позичальника, відкритого у ПАТ «Дельта Банк», не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за договором, списання здійснюється в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості позичальника за цим договором і витрат кредитора (комісій, збору на обовязкове державне пенсійне страхування тощо), які повязані з купівлею/продажем/обміном (конвертацією) валюти. При цьому для погашення такої заборгованості позичальник доручає кредитору здійснювати від імені та за рахунок позичальника купівлю/продаж/обмін (конвертацію) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) та/або її обмін на Міжнародному валютному ринку (далі МВР), за поточним курсом, що склався за МВРУ та/або МВР за цією операцією та дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обовязковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою. При цьому курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) кредитором іноземної валюти на МВРУ та/або МВР, та порядок його визначення з метою виконання вищезазначеного доручення позичальника, вважаються такими, що узгоджені останнім.

06.05.2014 ПАТ Дельта Банк (банк) та ОСОБА_6 (вкладник) уклали договір №003-09508-060514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом у доларах США( т.1, а.с. 44).

Згідно з п.1.2 договору сума вкладу складає 1 344 005,00 доларів США.

Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього договору, та по 11.05.2015 включно (п.1.3. договору).

За умовами п.1.11 договору у випадку, якщо вкладник письмово заявляє про бажання достроково припинити дію цього договору або про бажання зняти частину вкладу до закінчення строку, зазначеного в п.1.3 цього договору, дія цього договору вважається припиненою достроково, а банк виплачує вкладнику весь вклад та проценти, нараховані за фактичний період перебування коштів на рахунку, за ставкою 0,01 процентів річних. При цьому вкладник зобовязаний письмово повідомити банк про вимогу повернення вкладу або його частини не менш ніж за три банківські дні до очікуваної дати повернення.

06.05.2014 ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6 уклали додатковий договір №1 до договору №003-09508-060514, яким виклали пункт 1.11 договору в наступній редакції: Протягом строку залучення вкладу допускається відкликання вкладником частини вкладу шляхом виплати готівкою з каси банку відповідно до вимог чинного законодавства України або зарахування на поточний, картковий або вкладний (депозитний) рахунок вкладника, відкритого в установі банку, на підставі письмової заяви вкладника або письмово укладеної додаткової угоди до цього договору. В цьому випадку нарахування процентів за вкладом відбувається за процентною ставкою, визначеною в п. 1.4 цього договору. Вкладник зобовязується повідомляти про таке часткове відкликання суми вкладу не менш ніж за 3(три) банківських дні до очікуваної дати відкликання частини вкладу. У випадку, якщо вкладник вимагає повернення всієї суми вкладу до закінчення строку, зазначеного в п. 1.3 договору, дія цього договору вважається припиненою достроково, а банк виплачує вкладнику весь вклад та проценти, нараховані за фактичний період перебування коштів на рахунку, за процентною ставкою, зазначеною в п. 1.4 договору» ( т.1, а.с. 45).

Випискою банку по угоді №003-09508-060514 від 06.05.2014 підтверджено внесення ОСОБА_6 депозиту, залишок якого станом на 04.02.2015 становив 1 017 274,06 дол. США (т. 3, а.с. 32-33).

03.08.2014 ТОВ Яблуневий дар (новий кредитор) та ОСОБА_6 (первісний кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору частину прав вимоги до боржника -ПАТ Дельта Банк за депозитним договором -договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом у доларах США від 06.05.2014 у розмірі 575 750,84 доларів США. Договором(п. 3.2) передбачено, що сторони погодилися підписати спільне повідомлення боржнику щодо відступлення, здійсненого на користь нового кредитора, за змістом та формою, прийнятною для сторін ( т.1, а.с.147-151).

20.02.2015 ТОВ Яблуневий дар та ОСОБА_6 склали спільне повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні, адресоване ПАТ Дельта Банк, яким повідомляють про укладення ними вказаного вище договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, у звязку з чим просили здійснювати виплати за договором банківського вкладу в межах суми відступлених прав вимоги на рахунок ТОВ Яблуневий дар № 2600139543840 в ПАТ АКБ Львів ( т.1, а.с 140).

В цей же день 20.02.2015 ТОВ Яблуневий дар склало заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом від 06.05.2014 в сумі 575 750,84 доларів США та просило у 3-денний термін перерахувати грошові кошти в сумі 575750,84 доларів США на рахунок ТОВ Яблуневий дар № 2600139543840 у ПАТ АКБ Львів (т.1, а.с. 141).

З наявних в матеріалах справи копій описів вкладення у цінний лист та поштових квитанцій від 20.02.2015 та від 02.03.2015 вбачається, що повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні та заява про дострокове відкликання частини вкладу були надіслані на адресу ПАТ Дельта Банк 20.02.2015, та повторно надіслані 02.03.2015 ( т.1, а.с. 142,144).

Поряд з тим, матеріалами справи підтверджено, що ПАТ Дельта Банк звернулося до ТОВ Яблуневий дар з претензіями від 06.02.2015 про сплату заборгованості за кредитними договорами станом на 06.02.2015 ( т.1, а.с.132-136):

- за договором №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 на суму 11 742 435,21 євро (11 594 594,64 євро заборгованості за кредитом та 147 840,57 євро заборгованості за нарахованими процентами);

- за договором №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 на суму 11 203 550,41 євро (11 072 500,55 євро заборгованості за кредитом та 131049,86 євро заборгованості за нарахованими процентами);

-за договором №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 на суму 34 463 393,78 євро (34 000 000,00 євро заборгованості за кредитом, 420 164,38 євро заборгованості за нарахованими процентами та 43229,40 євро заборгованості за простроченими процентами до 31 дня);

- за договором №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 на суму 6 374 564,38 євро (6 300 000,00 євро заборгованості за кредитом та 74564,38 євро заборгованості за нарахованими процентами).

27.02.2015 ТОВ Яблуневий Дар оформило на імя ПАТ Дельта Банк заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних вимог ( т.1, а.с., 20-21, 137-138), в якій, посилаючись на те, що вимоги банку до товариства за кредитними договорами та вимоги товариства до банку за договором вкладу є однорідними та такими, строк виконання яких настав, заявило про:

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 у розмірі 60 617,53 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 68600,86 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012 у розмірі 22114,67 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 25027,17 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013 у розмірі 361 808,22 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 409458,36 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 у розмірі 64208,22 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 72664,44 доларів США);

припинення зобовязань щодо сплати ПАТ Дельта Банк на користь ТОВ Яблуневий Дар частини заборгованості за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом від 06.05.2014 р. на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долару до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508 748,64 євро)

внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

27.02.2015 відповідач надіслав вказану заяву на адресу ПАТ Дельта Банк, що підтверджується копіями поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист від 27.02.2015 ( т.1,а.с.139).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.03.2015 №51 про запровадження у банку з 03.03.2015 тимчасової адміністрації строком 3 місяці по 02.06.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 02.10.2015 №181 розпочато з 05.10.2015 процедуру ліквідації ПАТ Дельта Банк( т.1, а.с. 22-26).

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що на виконання кредитних договорів №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012, №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013, №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 ПАТ Дельта Банк надав відповідачу - ТОВ Яблуневий дар кредитні кошти. Станом на 06.02.2015 заборгованість відповідача за цими договорами становила 64 143 943,78 євро, яку банк вимагав погасити.

Відповідач заборгованості за кредитними договорами не погасив, натомість звернувся до банку на підставі ст. 601 ЦК України із заявою від 27.02.2015 про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, в якій заявив про припинення його зобовязань перед ПАТ Дельта Банк щодо сплати заборгованості за вказаними вище кредитними договорами на загальну суму 508 748,64 євро, що за крос-курсом євро до долара США, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 575 750,84доларів США, та, відповідно, про припинення зобовязань ПАТ Дельта Банк щодо сплати на користь ТОВ Яблуневий дар (відповідача) заборгованості в сумі 575 750,84 доларів США, що за крос-курсом долара США до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 508 748,64 євро, за договором банківського вкладу ( депозиту) від 06.05.2014, укладеним банком з ОСОБА_6, право вимоги за яким до банку у розмірі 575 750,84 доларів США відступлено відповідачу ОСОБА_6 за договором відступлення права вимоги від 03.08.2014.

Відповідно до частини 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ України №492 від 12.11.2003, визначено, що вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу( частина 3 ст. 1058 ЦК України).

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Частина 3 ст. 1068 ЦК України встановлює обовязок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з частинами 1та 2 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом( ч.3 ст. 512 ЦК).

Статтею 515 ЦК України встановлено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Виходячи з положень названих норм законодавства та з умов договору банківського вкладу (депозиту) від 06.05.2014, які не містять обмежень щодо права вкладника передавати право вимоги за договором вкладу шляхом його відступлення іншій особі, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відступлення ОСОБА_6 відповідачу на підставі договору відступлення права вимоги від 03.08.2014 права вимоги до ПАТ Дельта Банк у розмірі 575 750,84 доларів США за договором банківського вкладу (депозиту) від 06.05.2014.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні від 20.02.2015 та заява про дострокове відкликання частини вкладу від 20.02.2015 були надіслані на адресу ПАТ Дельта Банк 20.02.2015, та повторно надіслані 02.03.2015. Отже, суд обгрунтовано відхилив доводи позивача про надіслання йому повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні та заяви про дострокове відкликання частини вкладу лише 02.03.2015, у звязку з чим строк виконання зобовязань за вкладом на момент вчинення оспорюваної заяви від 27.02.2015 не настав.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив на підставі ст. 75 Закону України Про банки і банківську діяльність посилання позивача та третьої особи Національного банку України на те, що заява про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних вимог була вчинена в період дії постанови Правління НБУ від 30.10.2014 №692 БТ Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії проблемних, оскільки така постанова є банківською таємницею та не перебувала у публічному доступі, тому відповідач не міг бути обізнаним про наявність обмежень стосовно діяльності ПАТ Дельта Банк.

Поряд з тим, в заяві від 20.02.2015 про дострокове відкликання частини вкладу в сумі 575 750,84 доларів США за договором банківського вкладу (депозиту) від 06.05.2014 відповідач вимагав перерахувати ці кошти на його рахунок № 2600139543840 у ПАТ АКБ Львів .

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору банківського вкладу (п.1.11), в редакції додаткового договору №1 від 06.05.2014, врегульовано питання щодо відкликання вкладником частини вкладу та визначено, що таке відкликання може здійснюватися шляхом виплати готівкою з каси банку відповідно до вимог чинного законодавства України або шляхом зарахування коштів на поточний, картковий або вкладний (депозитний) рахунок вкладника, відкритого в установі банку, на підставі письмової заяви вкладника або письмово укладеної додаткової угоди до цього договору.

Отже, згідно із законом та договором вкладник(і, як наслідок, новий кредитор у зобовязанні) вправі відкликати частину вкладу у спосіб, визначений договором. Перехід частини прав вимоги у зобовязанні від первісного кредитора до нового кредитора не має своїм наслідком виникнення у нового кредитора прав, які не існували у первісного кредитора, зокрема, вимагати повернення коштів у спосіб, який не передбачений договором, на підставі якого виникло відповідне зобовязання.

Договором банківського вкладу не передбачено можливості відкликання частини вкладу шляхом перерахування коштів на рахунки, відкриті в інших банківських установах.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у банку не виникло зобовязання повертати відповідачу частину вкладу і строк його виконання не настав, оскільки відповідач вимагав повернути частину вкладу у спосіб, який не встановлений договором..

Доводи скаржника про те, що у нього є відкриті у ПАТ Дельта Банк поточні рахунки у доларах США і в гривнях , на які банк міг перерахувати кошти, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки в заяві від 20.02.2015 відповідач вимагав перерахувати 575 750,84 доларів США саме на його рахунок № 2600139543840, відкритий у ПАТ АКБ Львів.

Посилання скаржника на те, що відповідно до п. п.3.3 п. 3 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор (ОСОБА_6В.) залишається стороною договору банківського вкладу, апеляційний суд вважає необгрунтованими.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обовязки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обовязки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобовязання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобовязання, а направлення відповідачем заяви про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних вимог є вчиненням ним одностороннього правочину, до якого, відповідно, застосовуються загальні положення про правочин.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами кредитних договорів №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012, №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013, №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 ( пункти 3.2.6.2) передбачено, що при погашенні заборгованості за цими договорами конвертація іноземної валюти здійснюється за поточним курсом на Міжбанківському валютному ринку України ( МВРУ) та/або на Міжнародному валютному ринку ( МВР), що склався на дату такої операції.

Відтак апеляційний суд погоджується з доводами позивача та висновком суду першої інстанції про неправомірність проведеної відповідачем в заяві про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог конвертації валют за крос-курсом євро до долара США та долара США до євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на 27.02.2015, оскільки така суперечить умовам кредитних договорів. Крім того, внаслідок такої конвертації відповідач неправомірно заявив про припинення своїх кредитних зобовязань перед банком на загальну суму 508 748,64євро за рахунок зобовязань на суму 575 750,84 дол. США, яка на 38 533,13 дол. США є меншою ніж та, яка підлягала б сплаті відповідачем, якби кредитна заборгованість погашалася за курсом МВРУ чи МВР ,як це передбачено умовами кредитного договору.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст.204 ЦК України).

Стаття 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що заява відповідача про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 суперечить нормам чинного законодавства та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання цього правочину недійсним.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на ст. 217 ЦК України та його доводи про можливість визнання судом недійсною заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 в частині різниці, яка виникла внаслідок конвертації валют за курсом НБУ, оскільки заява в цілому суперечить закону.

Посилання скаржника на встановлені судовими рішеннями у справі №910/25487/15 обставини, які згідно із ст. 35 ГПК України не потребують повторного доведення, є безпідставними, оскільки судовими рішеннями у справі №910/25487/15 не встановлено таких обставин. Судовими рішеннями у справі №910/25487/15 відмовлено Державній іпотечній установі у задоволенні позову про визнання недійсним зарахування вимог, здійсненого на підставі заяви ТОВ Яблуневий дар від 27.02.2015 , як неналежному позивачу та вказано, що саме банку належить право на звернення до суду щодо оспорювання одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог(т. 1, а.с. 159-176).

Інші доводи скаржника не беруться до уваги як необгрунтовані та такі, що не спростовують правомірних висновків суду, покладених в основу рішення.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 у справі № 914/3217/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 19.10.2017

Головуючий суддя М.І. Хабіб

судді: О.В. Зварич

ОСОБА_1