Рішення № 69665842, 09.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017Справа №910/13976/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про стягнення 11536,98 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит в порядку ст. 65 ГПК України; за клопотаннями сторін розгляд справи відбувається за відсутності їх повноважних представників.

Відповідач проти вимог позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, та зокрема, що Позивачем виплату за договором страхування було зроблено неналежним чином - за заявою страхувальника, без уповноваження його вигодонабувачем, а рішення останнього про виплату Позивач до позову не надав. Також Відповідач посилається, що йому з копією позову не було надано повного тексту договору страхування, та що ним не порушені права Позивача, оскільки останній до Відповідача з відповідною заявою у порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звертався.

У частині посилання Відповідача на неотримання копій усіх додатків до позову, то судом це питання досліджено у засіданні та відхилено враховуючи, що Позивачем до позову додано докази надіслання Відповідачу копії позову з додатками листом з описом вкладення, чого вимагає закон (ст. 56 ГПК України), тому підстави зобов'язувати Позивача направити додатки повторно у суду відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2017 по вул. Наддніпрянське шосе, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ГАЗ», д.р.н. НОМЕР_4, не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Вольво», д.р.н. НОМЕР_2, з напівпричепом д.р.н. НОМЕР_1 разом - автопотяг, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Внаслідок ДТП було пошкоджено зчеплений з автомобілем «Вольво», д.р.н. НОМЕР_2 напівпричеп д.р.н. НОМЕР_3 (Застрахований автомобіль), який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування (копія залучена до справи, далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем та страхувальником за договором є ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Докази, що Договір не був діючим на час ДТП, у справі відсутні.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, рахунок СТО від 05.04.2017 (11536,98 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у розмірі 11536,98 грн. на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля.

Відхиляючи заперечення Відповідача проти позову щодо відсутності доказів наявності згоди вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на СТО суд зазначає, що наявність або відсутність даної згоди впливу на вирішення даного спору не має, оскільки закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за Договором; і суду не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1, автомобіля «ГАЗ», д.р.н. НОМЕР_4, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, яка експлуатувала автомобіль «ГАЗ», д.р.н. НОМЕР_4, на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) АЕ/9839695 (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 0).

Отже, на Відповідача полісом № АЕ/9839695 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_1, автомобіля «ГАЗ», д.р.н. НОМЕР_4, на час ДТП.

Залученим до матеріалів справи рахунком СТО підтверджується, що ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 11536,98 грн., та Позивач на підставі складеного на виконання умов Договору страхового акта розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 11536,98 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування, та не надав доказів наявності підстав для застосування для деталей пошкодженого у ДТП Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу.

Судом встановлено, що наведені у рахунку СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ, і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Відхиляючи заперечення Відповідача проти позову, що Позивач всупереч вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звертався до Відповідача з відповідною заявою, суд зазначає, що Позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, тому правомірно реалізував своє право на отримання відшкодування шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа № 3-165гс14), і відповідно до ст. 111-28 ГПК України вона є обов'язковою до застосування та для всіх судів України.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АЕ/9839695 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (11536,98 грн.), та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (11536,98 грн.), але в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (100000 грн.), і за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 11536,98 грн.

З огляду на все наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (м. Київ, вул. Саксаганського, 119; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літера А; ідентифікаційний код 30859524) 11536 (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 98 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2017

Суддя Сташків Р.Б.