Рішення № 69665832, 13.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2017 р.Справа № 916/887/17

Господарський суд Одеської області

У складі колегії суддів:

Головуючого судді Желєзної С.П.,

Судді М.І. Никифорчука,

Судді Р.В. Волкова

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №20/7-45 від 05.01.2017р.;

Від відповідачів:

- юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради: не зявився;

- громадської організації: „Причал № 193 „Ярмарочна: ОСОБА_3 за довіреністю від 12.04.2017р.;

Від третіх осіб:

- Міністерстава інфраструктури України: ОСОБА_4 з довіреністю від 13.05.2017р.;

- регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області: не зявився;

- Одеської міської ради: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Одеський морський торговельний порт до юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, громадської організації „Причал № 193 „Ярмарочна, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Одеської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт (далі по тексту ДП „Одеський морський торговельний порт) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (далі по тексту юридичний департамент Одеської міської ради), громадської організації „Причал № 193 „Ярмарочна (далі по тексту ГО „Причал № 193 „Ярмарочна) про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії СТА №715708 від 12.05.2015р., видане ГО „Причал № 193 „Ярмарочна державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2.

Ухвалами від 18.04.2017р. та від 27.07.2017р. господарським судом, в порядку ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Міністерство інфраструктури України, регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Одеську міську раду.

03.05.2017р. до господарського суду від ДП „Одеський морський торговельний порт надійшла заява (вх. №2-2432/17) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на фактичну неможливість виконання рішення господарського суду по справі №916/882/13, яким було визнано недійсним свідоцтво про право власності САЕ №797810 від 27.12.2012р., яке було видано виконавчим комітетом Одеської міської ради ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на не нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, у звязку з видачею ГО „Причал № 193 „Ярмарочна оскаржуваного у межах даної справи свідоцтва. Крім того, ДП „Одеський морський торговельний порт посилалось на очевидний ризик відчуження нежитлових будівель спортивно-човнової станції „Причал №193, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, з боку ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, що в подальшому також може утруднити виконання рішення господарського суду по справі №916/887/17.

Відповідно до ст.ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Приписами ст. 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом. Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2017р. по справі №522/23622/16-к було задоволено клопотання слідчого ОВС СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5, погоджене із прокурором відділу прокуратури Одеської області, у кримінальному провадженні №2201616000000322 від 17.08.2016р., та накладено арешт у вигляді заборони відчуження нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал №193 загальною площею 2393,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2 (колишня адреса м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100).

Враховуючи встановлену чинним ГПК України заборону накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, а також з урахуванням наявної в матеріалах справи ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2017р. по справі №522/23622/16-к, якою у межах кримінального провадження було накладено арешт на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, господарським судом було відмолено позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

19.07.2017р. ГО „Причал № 193 „Ярмарочна було подано до суду заяву (вх. №2-3915/17) відповідно до якої відповідач просив господарський суд замінити неналежного відповідача - ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на належного та залучити ГО „Причал № 193 „Ярмарочна до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Подане клопотання обґрунтовано предметною складовою заявленого позову відповідати за яким повинен юридичний департамент Одеської міської ради.

Відповідно до приписів ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Враховуючи заперечення проти заявленого відповідачем клопотання з боку ДП „Одеський морський торговельний порт, а також приймаючи до уваги, що юридичний департамент Одеської міської ради вже є учасником судового процесу по даній справі у статусі відповідача, що взагалі унеможливлює застосування приписів ст.24 ГПК України, судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання.

27.07.2017р. від ДП „Одеський морський торговельний порт надійшло клопотання (вх. 32-4036/17) про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 за адміністративним позовом ДП „Одеський морський торговельний порт до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_6С від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, та про зобовязання вчинити певні дії.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. за результатами розгляду справи №815/1348/17 позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт були задоволені частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_6С від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Посилаючись на визнання протиправним та скасування у межах адміністративної справи №815/1348/17 рішення державного реєстратора, на підставі якого ГО „Причал № 193 „Ярмарочна було видано спірне свідоцтво, ДП „Одеський морський торговельний порт просило суд зупинити провадження по даній справі до набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17.

Крім того, 13.10.2017р. ГО „Причал № 193 „Ярмарочна також було подано до господарського суду клопотання (вх. №2-5447/17) про зупинення провадження по даній справі до завершення розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи №815/5233/17 за позовом ОСОБА_7 до державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації Одеської області ОСОБА_8, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства інфраструктури України, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав на будівлі та споруди, загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, за Міністерством інфраструктури України.

Обґрунтовуючи подане до суду клопотання про зупинення провадження по справі, ГО „Причал № 193 „Ярмарочна стверджує, що правова оцінка реєстрації права державної власності на обєкти нерухомого майна, яка буде надана судом у межах адміністративної справи №815/5233/17, може вплинути на результати вирішення спору по даній справі, оскільки свідчитиме про наявність або відсутність порушеного права позивача.

Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що ст. 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємоповязаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Приймаючи до уваги недоведеність та безпідставність заявлених ДП „Одеський морський торговельний порт та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна клопотань про зупинення провадження по справі, судом було відмовлено у їх задоволенні.

Відповідачі проти позову заперечували з мотивів недоведеності та необґрунтованості заявлених вимог, у звязку з чим, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Міністерство інфраструктури України та регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області підтримали правову позицію ДП „Одеський морський торговельний порт по даній справі та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Одеська міська рада у судові засідання по даній справі жодного разу не зявилася, незважаючи на належне повідомлення про їх проведення, письмових пояснень на позовну заяву ДП „Одеський морський торговельний порт з боку названого учасника судового процесу до господарського суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2016р. по справі №916/882/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2016р., позовні вимоги державного підприємства Одеський морський торговельний порт до виконавчого комітету Одеської міської ради, ГО Причал № 193 Ярмарочна були задоволені, визнано недійсним свідоцтво про право власності серії САЕ № 797810 від 27.12.2012р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, яким посвідчено право власності ГО Причал № 193 Ярмарочна на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал № 193, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, які в цілому складаються з будівель: літ. А, літ. Б, літ. В, літ. Д, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. К, літ. Л, літ. М, літ. Н, літ. О, літ. П, літ. Р, літ. С, літ. Т, літ. У, літ. Ф, літ. Г, літ. Х, загальною площею 3293,3 кв. м., основною площею 1824,3 кв. м., відображених у технічному паспорті від 19.10.2012р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (з наступними змінами і доповненнями) зазначено наступне. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При розгляді господарської справи №916/882/13 судами було встановлено наступне.

Наказом від 09.09.1997р. №171 у складі Одеського СРЗ Україна створено відокремлений структурний підрозділ рятувально-човнову станцію Ярмарочна без права юридичної особи. Відповідно до наказу №83 від 11.04.2002р. Про вдосконалення управління човново-лодочною станцією Ярмарочна було вирішено спростити з 01.05.2002р. відокремлену самостійну фінансово-господарську діяльність ЧЛС Ярмарочна.

Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001р. №3065-XXIII Одеському СРЗ Україна надано земельну ділянку із земель міста, площею 1,1443 га (код Українського класифікатора цільового використання землі 1.12.7 землі фізичної культури і спорту), за адресою: м. Одеса, Ленінський р-н, вул. Чорноморського козацтва, 100, у тимчасове довгострокове користування, строком на 5 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затверджено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою між Одеською міською радою та Одеським СРЗ Україна.

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів СРЗ №1 №№47, 48, 49, 50, 51, б/н за останнім рахується: майстерня, дворовий туалет, дороги асфальтові ширина 7м, дороги бетонні ширина 7 м, двоповерхова будівля (вахтова), двоповерхова будівля (побутова), одноповерхова будівля (бокси).

Наказом директора заводу СРЗ України ОСОБА_9 від 08.09.2006р. №228а було створено комісію для передачі майна спортивно-човнової станції Ярмарочна з балансу заводу на баланс спортивно-човнової станції Ярмарочна..

ГО Причал №193 Ярмарочна зареєстровано 20.09.2006р., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію громадського обєднання №1469.

За актом приймання передачі (без дати) з балансу ДП ОСРЗ Україна спортивно-човнової станції Ярмарочна на баланс ГО Причал-193 Ярмарочна останньому 08.09.2006р. (до дати реєстрації громадського об'єднання) передано основні фонди СЧС Ярмарочна, а саме: майстерня, дворовий туалет, будинки (одноповерхові бокси у кількості 156 шт.), будинок двоповерховий (битівка), будинок двоповерховий (вахтова), дорога бетонна (ширина 7 ), дорога асфальтова (ширина 7 м), мотопомпа (МП 1600), прилавок-вітрина з холодильником ПВП. Акт затверджено директором ДП ОСРЗ України ОСОБА_9

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.10.2014р. у справі №523/15703/14-к за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб) визнано провину ОСОБА_9 у підписанні наказу від 08.09.2006р. №228а та складанні акту приймання передачі з балансу ДП ОСРЗ Україна спортивно-човнової станції Ярмарочна на баланс ГО Причал-193 Ярмарочна, який в подальшому було подано директором ОСОБА_9 як правовстановлюючий документ для виготовлення технічного паспорту та видачі виконкомом Одеської міської ради свідоцтва про право власності серії САЕ №797810 від 27.12.2012р., що, в свою чергу, призвело до настання тяжких наслідків у вигляді матеріального збитку ДП Одеський морський торговельний порт у розмірі балансової вартості державного майна.

Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 02.10.2006р. №971 Про реорганізацію державного підприємства Одеський судноремонтний завод Україна визначено, що ДП Одеський морський торговельний порт є правонаступником прав і обовязків ДП Одеський СРЗ Україна. Відповідно до п. 5.1. наказу ДП Одеський морський торговельний порт було вирішено прийняти до статутного фонду (капіталу) порту майно ДП Одеський СРЗ Україна.

Згідно інвентарних карток №№100170, 100174, 100175, 100176, 100177, 100178, 100179 обліку основних засобів ДП Одеський морський торговельний порт на бухгалтерських рахунках останнього обліковується майно човнової станції СРЗ, а саме: майстерня бази відпочинку, дворовий туалет, дороги асфальтовані шириною 7 м., - 2 обєкти, будівля двоповерхова (вахтова), будівля двоповерхова (побутові) та будівля двоповерхова (бокси), про що також свідчить витяг з Єдиного реєстру обєктів державної власності щодо державного майна, наданий Фондом державного майна України на запит ДП Одеський морський торговельний порт, та відомостями про окреме нерухоме державне майно.

За актом інвентаризації основних засобів, що передаються ДП ОСРЗ Україна на баланс ДП Одеський морський торговельний порт проведено інвентаризацію основних засобів, які підлягають передачі на баланс ДП Одеський морський торговельний порт і обліковуються на балансовому рахунку №10 станом на 01.12.2006р. Під №№201-207 значаться: майстрова база відпочинку, дворовий туалет, будівля одноповерхова, бокси, будівля двоповерхова побутівка, будівля двоповерхова вахтова, дорога бетонна ширина 7 м, дорога асфальтова ширина 7 м. Рік введення в експлуатацію червень 1976р.

Наказом ДП Одеський морський торговельний порт від 15.05.2007р. №298 на баланс останнього прийнято основні фонди СРЗ України, в тому числі і спірні обєкти.

22.06.2007р. між ГО Причал №193 Ярмарочна (Організація) та ДП Одеський морський торговельний порт (Порт) укладено договір про резервування приміщень №КД-10558, згідно умов якого Порт зобовязався за письмовим зверненням Організації протягом визначеного в договорі строку зарезервувати та утримувати у резерві приміщення з метою подальшого оформлення договору оренди. Обєктом резервування є майстерня бази відпочинку (інв. №100170), дворовий туалет (інв. №100174), дорога асфальтована (інв. №100175), дорога бетонна (інв. №100176), будинок двоповерховий (вахтовий) (інв. №100177), будинок двоповерховий (битовки) (інв. №100178) та будинок одноповерховий (бокси) (інв.№100179). Договір розірвано на підставі додаткової угоди від 08.09.2009р.

Зазначені обєкти разом з мотопомпою МП 1600 та прилавком-вітриною з холодильником ПВП передано профспілці ДП Одеський морський торговельний порт у безоплатне користування відповідно до угоди від 14.12.2012р. Відповідно до цієї угоди доповнено колективний договір додатком №28 (перелік майна, переданий профспілці для реалізації лікувально-оздоровчих та соціально-культурних заходів), згідно якого для реалізації лікувально-оздоровчих та соціально-культурних заходів для портовиків, членів їх сімей та ветеранів порту, з метою створення належних умов діяльності профкому при реалізації зазначених задач, для розміщення та відпочинку портовиків, членів їх сімей та ветеранів порту, адміністрація передає обєкти, розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.09.2007р. №1164 запропоновано відповідній раді розірвати вищезазначений договір, зарахувати земельну ділянку до запасу земель Одеської міської ради та передати ГО Причал №193 Ярмарочна із запасу земель Одеської міської ради земельну ділянку площею 1,1443 га за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, у довгострокову оренду строком на 5 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затвердити договір оренди землі між Одеською міською радою та ГО Причал №193 Ярмарочна.

Рішенням Одеської міської ради від 10.07.2008р. №3022-V за згодою сторін розірвано договір на право тимчасового користування землею площею 1,1443 га за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, укладений між Одеською міською радою та ДП Одеський СРЗ Україна, передано ГО Причал №193 Ярмарочна земельну ділянку площею 1,1443 га за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, у довгострокову оренду строком на 15 років, для експлуатації та обслуговування спортивно-човнової станції та затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ГО Причал №193 Ярмарочна.

Наказом ДП ОМТП №484 Про структуру порту від 10.07.2009р. у звязку з утворенням ГО Причал №193 Ярмарочна по використанню та експлуатації спортивно-човнової станції робітниками порту, зареєстровану як юридичну особу (свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО №269100), з метою скорочення невиробничих витрат порту з 01.08.2009р. дозволено управлінню ГО Причал №193 Ярмарочна використовувати спортивно-човнову станцію за умови самоокупності та самофінансування, основні фонди було вирішено залишити на балансі порту.

Перелік будівель, розташованих за адресою: вул. Чорноморського козацтва, 100, та які перебувають на балансі ДП Одеський морський торговельний порт відображено у технічному паспорті, виготовленому КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості 04.02.2009р. на замовлення ДП ОМТП. Згідно цього техпаспорту, за адресою вул. Чорноморського козацтва, 100 розташовані: побутова будівля, бокси, майстерня, убиральні, огорожа, мостіння.

Рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011р. №823-VІ надано згоду на передачу з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси комплексу будівель та споруд Човнова станція, що знаходиться на балансі ДП Одеський морський торговельний порт та розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, а саме: майстерню (інв. №100170), убиральні (інв. №100174), мостіння асфальтове та бетонне (інв. №100175, №100176), вахтова (інв. №100177), побутова будівля (інв. №100178), бокси (інв.№100179).

При вирішенні спору у межах справи №916/882/13 судом було зясовано, що фактично рішення Одеської міської ради від 08.07.2011р. №823-VІ виконано не було.

19.12.2012р. Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію №ОД20212509952 про готовність обєкта: „Будівництво спортивно-човнової станції Причал №193, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, код ДК 1265.9, II категорії складності, який складається з літ А 87,9 кв.м., літ. Б 504,9 кв.м., літ В 69,7 кв.м., літ Д 313,4 кв.м., літ Е 93,7 кв.м., літ Ж 265,7 кв.м., літ. З 137,5 кв.м., літ. К 406,1 кв.м., літ. Л 238,9 кв.м., літ. М 289,1 кв.м., літ Н 282,3 кв.м., літ О 81,0 кв.м., літ П 81,0 кв.м., літ. Р 81,0 кв.м., літ. С 81,0 кв.м., літ Т 81,0 кв.м., літ У 81,0 кв.м., літ. Ф 81,0 кв.м., літ. Г 31,0 кв.м., літ. Х 9,1 кв.м.), до експлуатації.

Зазначена декларація зареєстрована на замовлення ГО Причал №193 Ярмарочна на підставі договору оренди землі від 23.04.2010р., укладеного між ГО Причал №193 Ярмарочна та Одеською міською радою. При цьому, у декларації зазначено, що будівництво обєктів нерухомості здійснювалось у 2008-2009 роках.

27.12.2012р. на підставі вказаної декларації виконкомом Одеської міської ради видано ГО Причал №193 Ярмарочна свідоцтво про право власності серії САЕ №797810 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, які в цілому складаються з будівель: літ. А, літ. Б, літ. В, літ. Д, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. К, літ. Л, літ. М, літ. Н, літ. О, літ. П, літ. Р, літ. С, літ. Т, літ. У, літ. Ф, літ. Г, літ. Х, загальною площею 3293,3 кв.м., основною площею 1824,3 кв.м., відображених у технічному паспорті від 19.10.2012р. (а.с. 108 т.2). Державну реєстрацію прав на означені нежитлові будівлі здійснено 28.12.2012р., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2014р. у справі №522/8039/14-к за обвинувальним актом по кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014160030000180 від 15.04.2014р. по обвинуваченню ОСОБА_10 (працівник МБТІ, який виробив технічний паспорт 19.10.2012р.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) визнано винним і призначено покарання.

Згідно довідки ДП Одеський морський торговельний порт від 29.07.2013р. №20/2-812 станом на 01.07.2013р. на балансі останнього числяться такі обєкти державної власності основні засоби: майстерня бази відпочинку (інв. №100170), дворовий туалет (інв. №100174), дорога асфальтова, ширина 7 м (інв. №100175), покриття бетонне, ширина 7 м (інв. №100176), будівля двоповерхова (вахтова) (інв. №100177), будівля двоповерхова (побутові) (інв. №100178), будівля одноповерхова (бокси) (інв. №100179).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163 реорганізовано державні підприємства морського транспорту шляхом виділу стратегічних обєктів портової інфраструктури та утворено ДП Адміністрація морських портів України, яке є правонаступником в частині майна, прав та обовязків відповідно до розподільчих балансів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. у справі № 815/7121/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. позов ДП Одеський морський торговельний порт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ГО Причал №193 Ярмарочна, Одеська міська рада, за участю прокуратури Одеської області, про визнання протиправною та скасування декларації, зобовязання скасувати реєстрацію декларації задоволено частково; скасовано реєстрацію декларації про готовність обєкта до експлуатації №ОД20212509952, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 19.12.2012р., у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016р. у справі № 815/7121/14 (№К800/297/16) ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. скасовано та справу направлено на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що розпорядженням Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. „Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу обєкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, з подальшим встановленням нумерації обєкту нерухомого майна нежитловим будівлям спортивної-човнової станції Причал №193 була присвоєна адреса: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2; відповідно до довідки з Адресного реєстру міста ОСОБА_10 від 24.11.2014р. за №58003/2.

12.05.2015р. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_6С було видано ГО „Причал № 193 „Ярмарочна свідоцтво про право власності СТА 715708 на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, загальною площею 3293,3 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, та належать на права приватної власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна.

Як вбачається з матеріалів справи, ГО „Причал № 193 „Ярмарочна у 2015-2016рр. було відчужено на користь фізичних осіб частки нежитлової будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2. Слід зазначити, що відповідно до наданої ГО „Причал № 193 „Ярмарочна інформації, частини будівлі спортивно-човнової станції були відчужені відповідачем на користь 54 членів ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, які належать останнім на праві спільної часткової власності.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №86230270 від 03.05.2017р. вбачається, що ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на праві приватної власності належить 7507/10000 частин нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322 було вирішено скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. „Про впорядкування адреси та затвердження висновку щодо технічної можливості поділу обєкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, з подальшим встановленням нумерації.

Слід зазначити, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 позовні вимоги ДП „Одеський морський торговельний порт до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 12.05.2015р. про державну реєстрацію за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна права приватної власності на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції „Причал №193, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95277116 від 22.08.2017р. вбачається, що рішення про державну реєстрацію права власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на 7507/10000 обєкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 було скасовано з внесенням до реєстру відповідного запису.

В процесі розгляду справи 21.09.2017р. було проведено реєстрацію права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на будівлі та споруди загальною площею 2331,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98439268 від 26.09.2017р..

При цьому, суд погоджується з позицією представника ГО „Причал № 193 „Ярмарочна з приводу реєстрації права власності на спірні обєкти нерухомості за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України після звернення позивача до суду з даними позовними вимогами. Однак, суд звертає увагу даного відповідача, що, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України, питання щодо належності спірного майна до державної власності, яке було досліджено судом у межах справи №916/882/13, не підлягає доведенню при вирішенні даної справи.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до юридичного департаменту Одеської міської ради та ГО „Причал № 193 „Ярмарочна позивач наголошував, що ГО „Причал № 193 „Ярмарочна було отримано спірне свідоцтво про право власності в порушення положень чинного законодавства, оскільки обєкти нерухомого майно, незважаючи на зміну їх адреси, належать до державної власності. При цьому, уповноваженими державними органами згоди на передачу обєктів державної власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна надано не було.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених ц межах даної справи позовних вимог, суд вважає за необхідне першочергово зазначити наступне.

Під час розгляду позовних вимог ДП Одеський морський торговельний порт у межах справи №916/882/13, господарськими судами, зокрема, було встановлено, що майно, право власності на яке посвідчувалося свідоцтвом САЕ № 797810 від 27.12.2012р., належить до державної власності, органом управління якого є Міністерство інфраструктури України та закріплене за ДП Одеський морський торговельний порт на праві господарського відання. Наявні в матеріалах справи докази, а саме розпорядження Суворовської районної адміністрації №15р від 23.01.2015р. та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016р. за №322, дозволяють суду дійти висновку, що обєкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100 та адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, є тотожними.

З огляду на встановлені у межах господарської справи №916/882/13 преюдиційні для вирішення даного спору обставини, на підставі яких господарськими судами було зроблено висновок про належність обєктів нерухомого майна, а саме спортивно-човнової станції Причал №193, до державної власності, згода на відчуження яких державними органами надана не була, господарський суд при вирішенні даного спору по суті виходить із факту належності нерухомого майна, право власності на яке посвідчено спірним свідоцтвом, до державної власності.

Зі змісту положень ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України вбачається, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Приписами ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( в редакції чинній на дату видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності на нерухоме майно) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( в редакції чинній на дату видачі оскаржуваного свідоцтва) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( в редакції чинній на дату видачі оскаржуваного свідоцтва) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Приписами ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у чинній редакції) визначено, що реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону. Скасований реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об'єкту нерухомого майна. Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у чинній редакції) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

По тексту рішення вище зазначалось, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про скасування на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі №815/1348/17 рішення про державну реєстрацію права власності за ГО „Причал № 193 „Ярмарочна на 7507/10000 обєкта нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 100/2, та, відповідно до висновків, наведених судом по тексту рішення вище, є державним майном, уповноваженим органом управління щодо якого виступає Міністерство інфраструктури України.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що, з огляду на скасування права власності ГО „Причал № 193 „Ярмарочна станом на момент вирішення даного спору, а також з огляду на відчуження відповідачем частини майна, спірне свідоцтво втратило юридичну силу, а, відтак, визнання його недійсним не породжуватиме жодних правових наслідків як для учасників судового процесу, так і для членів громадської організації ГО „Причал № 193 „Ярмарочна, якими право власності на частину нерухомого майна було набуто на підставі відповідних договорів купівлі продажу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. . Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

При вирішенні справи по суті, господарський суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у листі Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України від 01.04.2014р., у відповідності до якої питання про недійсність (незаконність) свідоцтв про право власності на майно, актів про право власності на землю, інших документів, виданих суб'єктами владних повноважень може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК, п. "ґ" ч. 3 ст. 152 ЗК, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу.

З огляду на викладене вище, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання свідоцтва про право власності недійсним ,яке, як зазначалось вище по тексту рішення, втратило будь-яку юридичну силу, в кожному конкретному випадку потрібно встановити, зокрема, факт порушення права чи інтересу позивача оскаржуваним свідоцтвом, що в залежності від обставин справи та з урахуванням передбачених ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України способів захисту, може свідчити про наявність підстав для визнання свідоцтва про право власності недійсним.

При цьому, господарський суд зауважує, що в будь-якому випадку, з огляду на висновки Верхового Суду України, викладені у листі Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України від 01.04.2014р., умовою для визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним є розгляд господарським судом такої вимоги у сукупності із способами захисту, які визначені чинним законодавством. Проте, оскільки позивачем у межах даної справи було заявлено лише позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право власності, господарський суд доходить висновку, що задоволення такої вимоги не може мати наслідком реальне відновлення порушеного, невизнаного або оспореного права позивача, що свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту.

З огляду на висновки, до яких дійшов суд в процесі вирішення даного спору, а також враховуючи недотримання позивачем вказівок Верхового Суду України, викладених по тексту рішення вище, позов ДП Одеський морський торговельний порт заявлений до юридичного департаменту Одеської міської ради, ГО „Причал № 193 „Ярмарочна про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії СТА №715708 від 12.05.2015р. задоволенню не підлягає відповідно до ст. ст. 15, 16, 41, 182, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4. 15, 18, 19, 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судом покладаються на позивача у звязку із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 32, 33,35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 18 жовтня 2017 р.

Головуючий суддя С.П. Желєзна

Суддя М.І. Никифорчук

Суддя Р.В. Волков