Ухвала суду № 69665822, 20.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20.10.2017

Справа № 910/11964/15

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб

до 1) Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-

Експрес"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Приватне акціонерне товариство " Медичний центр "Добробут"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами

та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс"

про визнання недійсним рішення та договору

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін не викликалися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Даліз-Експрес"; треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Медичний центр "Добробут"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Даліз-Фінанс" про визнання недійсним рішення та договору.

Судом в ухвалі від 11.04.2016 провадження у справі №910/11964/15 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Публічного акціонерного товариства “Ерде Банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Даліз-Експрес”, треті особи - Приватне акціонерне товариство “Медичний центр “Добробут” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів “Даліз-Фінанс” про визнання недійсним рішення та договору про відступлення права вимоги, припинено в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна Банку, оформленого протоколом №54 від 30.12.2013, щодо визнання ТОВ “ФК “Даліз-Експрес” переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором №92-КЛ від 29.12.2010.

Судом в рішенні Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у справі №910/11964/15 позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №09 від 30.12.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством “Ерде Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Даліз-Експрес”.

Київським апеляційним господарським судом 24.05.2016 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 № 910/11964/15 - без змін, про що винесено відповідну постанову. В постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 судом апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 № 910/11964/15 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 касаційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №910/11964/15 – в частині припинення провадження у справі скасовано, справу направлено в цій частині на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.11.2016 у справі №910/11964/15 вирішено: в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Публічного акціонерного товариства “Ерде Банк” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Даліз-Експрес”, треті особи - Приватне акціонерне товариство “Медичний центр “Добробут” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів “Даліз-Фінанс” про визнання недійсним рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна Банку, оформлене протоколом №54 від 30.12.2013, щодо визнання ТОВ “ФК “Даліз-Експрес” переможцем конкурсу з продажу права вимоги за кредитним договором №92-КЛ від 29.12.2010 – відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2016 № 910/11964/15 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 касаційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі №910/11964/15 – скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 позов задоволено. Визнано недійсним оформлене протоколом № 54 від 30.12.2013 рішення засідання конкурсної комісії з реалізації майна Публічного акціонерного товариства “Ерде Банк” щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Даліз – Експрес” переможцем конкурсу з продажу права вимоги за укладеним між Публічним акціонерним товариством та Приватним акціонерним товариством “Медичний Центр “Добробут” кредитним договором № 92-КЛ від 29.12.2010 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Ерде Банк” в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

В подальшому, 19.10.2017 заступник прокурора м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про прийняття додаткового рішення (в порядку ст. 88 ГПК України), в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 910/11964/15 про стягнення з відповідачів на користь Прокуратури м. Києва судовий збір у сумі 2 756, 00 грн., сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.04.2016, та судовий збір у сумі 5 602, 80 грн., сплачений за подання апеляційної і касаційної скарг на рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 910/11964/15.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокуратурою м. Києва сплачено 1 378, 00 грн. за подання апеляційної скарги та 1 378, 00 грн. за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у справі № 910/11964/15, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.04.2016 № 517 та від 10.06.2016 № 768, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, Прокуратурою м. Києва сплачено 2 679,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/11964/15 та 2 923,20 грн. судового збору за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.11.2016 № 1637 та від 07.03.2017 № 242, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пп. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Згідно з п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування постанова Пленуму ВГСУ) якщо судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов’язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Згідно з п. 4.10 від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі ст. 88 ГПК України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відтак, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі № 910/11964/15 (при розгляді позовних вимог в частині визнання недійсним рішення конкурсної комісії) не вирішено питання щодо відшкодування судового збору сплаченого Прокуратурою м. Києва за розгляд апеляційних та касаційних скарг на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016, є підстави для прийняття Господарським судом міста Києва додаткового рішення у справі та вирішення питання щодо відшкодування Прокуратурі м. Києва відповідних витрат.

Відповідно до пп. 2 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на 11.11.2016) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп.7 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп.4 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Приймаючи до уваги, що станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1 378, 00 грн. (ст. 8 Закону України від 25.12.2015 «Про державний бюджет України на 2016 рік») за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 Прокуратура м. Києва правильно сплатила судовий збір за розгляд її вимог щодо скасування рішення конкурсної комісії. Проте за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/11964/15 ставка судового збору за розгляд відповідних вимог складала 1 515, 80 грн. (1 378, 00 *110 % = 1 515, 80), а не 2 679, 60 грн., як було сплачено Прокуратурою м. Києва.

Відповідно до пп. 2 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на 07.03.2017) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 5 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Приймаючи до уваги, що станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становив 1 600, 00 грн. (Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік») за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі (щодо розгляду позовних вимог про визнання недійсним рішення конкурсної комісії) ставка судового збору складала 1 920, 00 грн. (1 600, 00 *120 % = 1 920, 00), а не 2 923, 20 грн., як було сплачено Прокуратурою м. Києва.

Отже, Прокуратурою м. Києва за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 02.11.2016 у справі № 910/11964/15 та за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі судовий збір було сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Переплачена сума судового збору підлягає поверненню відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір", і таке повернення судового збору здійснює той суд за подання скарги до якого був переплачений відповідний судовий збір. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору

Сплачений судовий збір у розмірі встановленому законом за перегляд в апеляційному та касаційному порядку ухвали Господарського суду м. Києва від 11.04.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 в розмірі 6 191, 80 грн. (1 378, 00 + 1 378, 00 + 1 515, 80 + 1 920, 00 = 6 191, 80), відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладається на відповідача – 1, оскільки спірне рішення приймалося ним.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 88 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Ерде Банк” (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. А; ідентифікаційний код 34817907) на користь Прокуратури м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 6 191 (шість тисяч сто дев’яносто одна) грн. 80 коп.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І. В. Усатенко