Рішення № 69665402, 12.10.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.2017 Справа № 905/1748/17

Позивач: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс», м. Маріуполь

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат Азовсталь», м. Маріуполь

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ар гарант», м. Маріуполь

про визнання недійсним правочину

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не зявився

відповідача: не зявився

3-ї особи: не зявився

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс» (надалі «позивач», «агентство») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину, який був вчинений Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат Азовсталь» (надалі «відповідач», «комбінат») щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 персонал сервіс», оформлений повідомленням про зарахування однорідних зустрічних вимог №0111/18 від 19.05.2016р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається, зокрема на те, що:

- повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог за своєю правовою природою фактично є одностороннім правочином, що обумовлює застосування до нього загальних положень про зобов'язання та про договори;

- 22.04.2016р. відповідач і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ар гарант» уклали договір про відступлення права вимоги щодо сплати 2 657 192,93 грн., тобто, фактично відбулася зміна кредитора у зобовязанні;

- станом на 30.11.2011р. зобовязання позивача перед ТОВ «ОСОБА_3 ар гарант» відносно компенсації за невикористані відпустки (право вимоги якої було відступлено за договором від 22.04.2016р.) є частково припиненими;

- повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог №0111/18 від 19.05.2016р. не відповідає приписам цивільного/господарського законодавства.

На думку позивача підпис особи, яка підписала повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог, має бути засвідчений печаткою комбінату, а повноваження цієї особи мають бути підтверджені відповідною довіреністю, оскільки:

- згідно інформації відносно відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, лише ОСОБА_4 має право вчиняти дії від імені комбіната без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

- статутом відповідача передбачена необхідність при вчиненні правочинів засвідчувати їх своєю печаткою. Оспорюваний правочин не засвідчений печаткою комбіната, що «свідчить про те, що в момент вчинення одностороннього правочину, вираженому в повідомленні №0111/18 від 19.05.2016р., не були дотримані вимоги до письмової форми, що є підставою для визнання його недійсним».

Відповідач на часткове виконання вимог суду надав довіреність на підтвердження повноважень особи, яка підписала повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог (фінансового директора ОСОБА_5), відповідно до якої останню, зокрема, уповноважено підписувати та укладати від імені відповідача будь-які правочини в межах повноважень генерального директора, передбачених статутом ПрАТ «МК «Азовсталь».

Окрім того, відповідач надав відзив на позовну заяву, яким вимоги позивача не визнав з посиланням, зокрема на те, що зобовязання, яке є предметом договору про відступлення права вимоги, укладеного 22.04.2016р. між сторонами, виникло з рішення господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. і до моменту його ухвалення судом не існувало.

Позивач на підтвердження правомірності своїх вимог додатковими поясненнями без дати і номера, отриманими судом 29.09.2017р. посилається на рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2017р., яким його позовні вимоги були задоволені частково і був визнаний недійсним пункт 2 договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016р. в частині передання третьою особою відповідачу майнового права вимагати від позивача реального виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі № 24/104-908/3946/14 щодо компенсації за невикористані відпустки в розмірі 1 279 743,45 грн. В решті позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа звернулися до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017р. апеляційні скарги скаржників були залишені без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2017р. у справі № 905/3104/16 скасоване та прийняте нове, яким позов позивача був задоволений в повному обсязі і визнаний недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., укладений між відповідачем та третьою особою.

Таким чином, правочин на підставі якого відповідачем був вчинений оспорюваний правочин, виражений у повідомленні №0111/18 від 19.05.2016р., був у судовому порядку визнаний недійсним і, як наслідок:

- відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю;

- нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. (ч.1 ст. 236 ЦК України);

- оскільки договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., на підставі якого відповідач набув майнові права вимоги до позивача і став новим кредитором позивача, був визнаний у судовому порядку недійсним, то це обумовлює і той факт, що оспорюваний правочин не відповідає приписам ст.ст.203, 215 ЦК України.

Відповідач на додаткові пояснення своїх розяснень не надав, не спростував і не підтвердив їх.

Ухвалою від 23.08.2017р. господарський суд з огляду на те, що рішення по цій справі може вплинути на права та обовязки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ар гарант» щодо відповідача, з власної ініціативи залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ар гарант» (надалі 3-я особа).

Третя особа в судове засідання свого представника жодного разу не направила, пояснення щодо суті спору не надала.

У останнє судове засідання сторони своїх представників не направили, ніяких додаткових пояснень щодо суті спору не надали, строк вирішення спору, встановлений ст.69 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням продовження на 15 днів), сплинув, у звязку з чим господарським судом справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2014 року у справі № 24/104-908/3946/14, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2015р. і постановою Вищого господарського суду України, від 12 квітня 2016 року, позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Гарант» 2 669 847 грн. 85 коп. - компенсації за невикористані відпустки, 25 500 грн. 00 коп. - державного мита, 1 979 грн. 33 коп. - судового збору, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 50400 грн. 00 коп. витрат за проведення судової економічної експертизи.

Зазначене рішення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс» виконане не було.

Скориставшись своїми правами, наданими цивільним законодавством, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Гарант» відступило права вимоги Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат Азовсталь», про що між ними був укладений договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р.

Відповідно до п.1 договору від 22.04.2016р., договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Гарант» (3-я особа) Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат Азовсталь» (відповідач) майнових прав вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс» (позивач по даній справі) щодо права вимоги боргу за рішенням господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі №24/104-908/3946/14.

Пунктом 2 договору від 22.04.2016р. передбачено, що до відповідача переходить майнове право вимагати (замість третьої особи) від позивача реального виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі №24/104-908/3946/14 на суму 2 747 963, 18 грн., в тому числі, 2 669 847, 85 грн. компенсації за невикористані відпустки; 25 500,00 грн. державного мита; 1 979,33 грн, судового збору; 236,00 гри. витрат на ІТЗ судового процесу; 50 400, 00 грн. витрат за проведення судової економічної експертизи.

Згідно п.3 договору від 22.04.2016р., до відповідача переходить майнове право вимоги третьої особи за рішенням господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі №24/104-908/3946/14, визначеним у п.1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В травні 2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 персонал сервіс» отримало від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» повідомлення №251 від 19.05.2016р. про відступлення права вимоги та копію договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., який був укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» та Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат Азовсталь», тобто третя особа повідомила позивача про те, що вона на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016р. поступилася комбінату майновим правом вимоги щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі №24/104-908/3946/14 на суму 2 747 963,18 грн.

У другій половині травня 2016р. позивач отримав від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат Азовсталь» повідомлення №0111/18 від 19.05.2016р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, з якого вбачається, що відповідач на підставі ст.601 Цивільного кодексу України (ЦК України) заявив про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:^

- вимог комбіната до агентства, які виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.04.2016р. щодо сплати 2 657 192,93 грн.;

- вимог агентства до комбіната щодо сплати 2 657 192,93 грн. на підставі договору №7 від 01.08.2009р.

Повідомлення №0111/18 від 19.05.2016р. Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат Азовсталь» підписане фінансовим директором комбіната, документи на підтвердження повноважень якого на підписання оспорюваного позивачем правочину до повідомлення додані не були. Також у повідомлені не було зазначено, на підставі чого фінансовий директор діяв і його підпис не завірений печаткою ПрАТ «МК «Азовсталь».

На вимогу суду відповідач надав належним чином завірену довіреність на підтвердження повноважень особи, яка підписала повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог (фінансового директора ОСОБА_5), відповідно до якої останню, зокрема, уповноважено підписувати та укладати від імені Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат Азовсталь», будь-які правочини в межах повноважень генерального директора, передбачених статутом ПрАТ «МК «Азовсталь». В той же час у довіреності зроблене застереження: «Підпис ОСОБА_5 на договорах/контрактах, виконаний згідно з виданою довіреністю, дійсний тільки при наявності відповідної печатки ПрАТ «МК «Азовсталь».

Укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Гарант» і Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., згідно п.2 якого до відповідача переходить майнове право вимагати (замість третьої особи) від позивача реального виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.12.2014р. по справі №24/104-908/3946/14 на суму 2 747 963, 18 грн., постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017р. у справі № 905/3104/16 визнаний недійсним.

З наведеного вбачається, що:

1) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» свої вимоги до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс» у загальній сумі 2 747 963, 18 грн. за договором від 22.04.2016р. уступило Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат Азовсталь», яке у свою чергу мало заборгованість перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 персонал сервіс» 2 657 192,93 грн.

2) Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат Азовсталь», перед яким ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 персонал сервіс» у свою чергу мало заборгованість у сумі 2 657 192,93 грн., в односторонньому порядку здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог.

3) Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017р. рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2017р. у справі № 905/3104/16 скасоване та прийняте нове, яким позов позивача був задоволений в повному обсязі і визнаний недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., укладений між відповідачем та третьою особою.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою, серед яких зазначена така підстава як передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України «зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги».

Аналогічні положення містяться у статті 203 Господарського кодексу України, ч.3 якої передбачено: «Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони».

Згідно ч.2 ст.601 Цивільного кодексу України «зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін».

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України «договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків».

Приписами ст.202 Цивільного кодексу України встановлено: «Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами».

Згідно ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України «правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення».

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України «недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю».

господарський суд вважає, що:

·повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином і не є договором;

·згідно копії довіреності, наданої відповідачем під час розгляду справи, фінансовий директор відповідача ОСОБА_5 мала право учиняти односторонні правочини, зокрема повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог і при цьому її підпис на таких документах (за виключенням договорів) не повинен засвідчуватися печаткою ПрАТ «МК «Азовсталь»;

·зарахування зустрічних однорідних вимог на момент його вчинення відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства України;

·позивачем не доведено, що під час здійснення відповідачем оспорюваних дій (зарахування зустрічних однорідних вимог) мало місце порушення вимог чинного цивільного і/чи господарського законодавства України;

·позовні вимоги у цій частині є безпідставними, але з огляду на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2017р. у справі № 905/3104/16 договір про відступлення права вимоги від 22.04.2016р., укладений між відповідачем та третьою особою, визнаний недійсним і, як наслідок, відсутні підстави вважати, що позивач мав заборгованість перед відповідачем, яка була однією із складових підстав для направлення повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог;

·позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Посилання позивача на різну природу виникнення зобов'язань і розбіжностей щодо розміру зобовязань судом до уваги не прийняті, оскільки:

- розмір зобов'язань позивача перед 3-ю особою визначений судовим рішенням і зобов'язання є грошовими;

- для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог природа їх виникнення значення не має.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.202, 216, 236, 512, 601, 626 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.203 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.35, 43, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин, який був вчинений Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат Азовсталь» щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 персонал сервіс», оформлений повідомленням про зарахування однорідних зустрічних вимог №0111/18 від 19.05.2016р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «ОСОБА_2 Сервіс», (87503. м. Маріуполь, вул. Київська, 53-49, код ЄДРПОУ 35455697) 1 600,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 12.10.2017р.

Надруковано примірників:

1 до справи;

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 3-й особі