Рішення № 69665400, 09.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017Справа № 910/8581/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при

секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу"

до Міністерства інфраструктури України

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача:Морозова А.О.- представник за довіреністю № 34/81-02 від 07.02.2017 р., від відповідача:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Укрсервіс Мінтрансу" (далі - ДП "Укрсервіс", позивач) з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство, відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх вимог ДП "Укрсервіс" зазначає, що відповідачем, як довірителем за договором доручення № 000/030-2002 від 11.11.2002 р., укладеним із позивачем (повіреним), було порушено господарське зобов'язання щодо прийняття звіту повіреного № 4 (на суму 79 450 172,89 грн.), складеного за результатами фактично виконаних позивачем робіт із реконструкції адміністративного будинку по проспекту Перемоги, 14 у місті Києві.

У позові ДП "Укрсервіс" просить зобов'язати відповідача прийняти звіт повіреного № 4, тобто виконати умови договору доручення № 000/030-2002 від 11.11.2002 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. У минулому судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що сума понесених витрат з реконструкції адміністративної будівлі по проспекту Перемоги, 14, зазначених у звіті № 4, є непідтвердженою. Також вказаний звіт не був наданий на погодження Міністерству у строки, встановлені договором доручення, у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із заявленими вимогами, що є підставою для відмови у позові. Крім того, заявив клопотання про залучення до розгляду справи іншого відповідача - Державну казначейську службу та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство фінансів України.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.11.2002 року між Міністерством транспорту України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України (далі - довіритель) та Державним підприємством «Укрсервіс Мінтрансу» (далі - повірений), був укладений договір доручення № 000/030-2002 (далі - договір доручення).

Згідно з п. 1.1 договору повірений приймає на себе зобов'язання вчиняти від імені і за рахунок довірителя такі дії: здійснювати фінансування робіт по реконструкції будівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14; проводити контроль за виконанням таких робіт по реконструкції; здійснювати приймання та підписання актів виконаних робіт у генпідрядної організації та всіх інших структур, які будуть задіяні у реконструкції. Повірений зобов'язаний виконувати дане йому доручення відповідно до вказівок довірителя (п. 1.3 договору доручення).

Контроль за виконанням робіт по реконструкції будівлі здійснюється технічними спеціалістами повіреного. Повіреному надається право укладати угоди з виконавцями робіт по реконструкції з обов'язковим посиланням на те, що повірений діє від імені та за рахунок довірителя. Контроль за виконанням робіт проводиться в межах плану виконання робіт, який затверджується довірителем (п. 2.2 договору доручення).

Пунктом 2.3 договору доручення передбачено, що приймання виконаних робіт здійснюється шляхом складання актів прийому-передачі результатів робіт згідно з діючим законодавством та обов'язковим посиланням на те, що повірений діє від імені та за рахунок довірителя.

По закінченню робіт по реконструкції будівлі, все одержане у зв'язку із виконанням цього доручення повірений в місячний термін передає довірителю по акту виконання доручення (п. 2.4 договору доручення).

Про виконання доручення повірений зобов'язаний представити звіт не пізніше 30 днів з дня закінчення роботи, який довіритель зобов'язаний прийняти (п.п. 4.3, 3.2 договору доручення).

Договір доручення набуває чинності при його підписанні обома сторонами і діє до 31.12.2003 р. (п. 4.1).

У подальшому сторони неодноразово продовжували дію договору доручення, остаточно - додатковою угодою № 4 від 29.04.2016 р., якою продовжили строк дії до 30.04.2019 р.

Отже, за умовами договору доручення, результатом виконання повіреним (ДП "Укрсервіс") своїх зобов'язань є належним чином виконані роботи з реконструкції адміністративної будівлі Міністерства інфраструктури України за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 14, а з боку довірителя - прийняття звітів повіреного та усього виконаного ним за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору доручення та наказу Міністерства транспорту України від 11.11.2002 р. № 798 «Про фінансування робіт по реконструкції будівлі за адресою м. Києві по пр. Перемоги, 14», позивач здійснив від імені Міністерства транспорту України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України, фінансування робіт по реконструкції адміністративної будівлі Міністерства транспорту України за адресою: м. Київ пр-т Перемоги, 14, за рахунок коштів, що надходили на цільовий рахунок позивача,

Реконструкція зазначеної адміністративної будівлі була передбачена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 474-р «Про заходи щодо розміщення Мінтрансу». Відповідно до вказаного розпорядження фінансування витрат, пов'язаних з реконструкцією та обслуговуванням зазначених в пункті 1 цього розпорядження адміністративної будівлі, здійснюється в установленому порядку в межах бюджетного призначення на відповідний рік та за рахунок інших коштів відповідно до законодавства.

Також з матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства транспорту України від 28.02.2002 р. № 594 позивачу - ДП «Укрсервіс» було доручено організацію робіт щодо підготовки проектно-кошторисної документації, супроводження робіт по реконструкції зазначеної вище будівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, з подальшою експлуатацією у ній інженерних комунікацій та систем.

Як вбачається з договору доручення, пунктом 2.1 сторони погодили, що витрати на виконання доручення здійснюються за рахунок коштів, які надходитимуть на п/р повіреного (позивача) № 26006019741 у АБ «Експрес-Банк», м. Київ. Фінансування робіт проводиться в межах кошторису затвердженого довірителем.

Відповідно до п. 2.8 договору доручення, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами частка витрат на виконання доручення буде здійснюватись з інших джерел ніж ті, які вказано у п. 2.1 договору, довіритель повинен у місячний термін відшкодувати ці витрати повіреному.

Також Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 р. № 798 «Про фінансування робіт по реконструкції будівлі за адресою пр. Перемоги, 14» від імені Міністерства транспорту України позивачу доручено здійснювати фінансування робіт за проектно-кошторисною документацією та робіт з реконструкції будівлі за адресою пр. Перемоги, 14 за рахунок фінансових внесків підприємств транспортно-дорожнього комплексу Мінтрансу.

У подальшому Наказом Міністерства транспорту України від 12.08.2003 р. № 623 був затверджений проект реконструкції адміністративної будівлі Міністерства транспорту України по проспекту Перемоги, 14 у Шевченківському районі м. Києва. Також відповідачем були затверджені зведені витрати з реконструкції вказаної адміністративної будівлі, при цьому кошторисна вартість реконструкції склала 498 900 076,00 грн.

За результатами реконструкції будівлі, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 56-р був затверджений акт Державної приймальної комісії № 441 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (реконструкція будівлі Міністерства транспорту України по проспекту Перемоги, 14).

Також судом встановлено, що 16.03.2004 р. наказом Міністерства транспорту України № 210 був утворений статутний капітал ДП «Укрсервіс Мінтрансу», а саме - шляхом передачі вказаної адміністративної будівлі вартістю 14 788 135,60 грн. та інших основних засобів балансовою вартістю 614 531,56 грн. до статутного капіталу підприємства, та закріпленням їх за ним на праві господарського відання.

У період з березня 2004 р. по квітень 2004 р. ДП «Укрсервіс» на виконання умов договору доручення за допомогою субпідрядних організацій виконало роботи, пов'язані з реконструкцією будівлі по проспекту Перемоги, 14, а також придбало обладнання та інвентар, що були використані при здійснені цієї реконструкції на загальну суму 383 892 332,81 грн., що підтверджується затвердженими відповідачем звітом № 1 від 03.04.2004 р. за актами від 03.03.2004 р., звітом № 2 від 09.07.2004 р. за актами від 09.07.2004 р. та звітом № 3 від 03.04.2006 р. за актом виконання доручення.

Після прийняття відповідачем звітів №№ 1-3, наказами Міністерства транспорту України № 260 від 20.02.2004 р., № 259 від 30.03.2004 р., № 653 від 19.07.2004 р. та № 786 від 27.07.2006 р. було вирішено збільшити статутний капітал ДП «Укрсервіс» на вартість прийнятих робіт по реконструкції на загальну суму 383 892 332,81 грн.

У подальшому - у період з лютого 2004 р. по серпень 2004 р. ДП «Укрсервіс» за допомогою субпідрядних організацій виконало пусконалагоджувальні, будівельно-монтажні демонтажні роботи, озеленення та благоустрій території у будівлі Міністерства транспорту України по проспекту Перемоги, 14, на загальну суму 79 450 172,89 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами - первинними документами.

У зв'язку із понесенням позивачем витрат на вказану суму та на виконання п. 3.2 договору доручення, ДП «Укрсервіс» склало звіт № 4, який неодноразово направлявся відповідачу листами № 34/720-08 від 28.08.2015 р., № 34/1098-12 від 23.12.2015 р., № 34/141-02 від 15.02.2016 р., № 34/318-04 від 21.04.2016 р., № 34/333-04 від 27.04.2016 р., № 34/1252-09 від 14.09.2016 р., № 34/1352-10 від 20.10.2016 р.

Також з матеріалів справи вбачається, що листом № 34/58-01 від 26.01.2017 р. ДП «Укрсервіс» звернулось до Міністерства інфраструктури України, який є правонаступником Міністерства транспорту України, із проханням призначити нову спільну комісію для прийняття наступного звіту повіреного № 4 на суму 79 450 172,89 грн. Однак, і цей лист залишився без задоволення.

За приписами ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона - повірений зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони - довірителя певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Частиною 1 п.п. 2, 3 ст. 1006 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний після виконання доручення надати довірителеві звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення, а також негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

У свою чергу, довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення (ч. 3 ст. 1007 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач у судовому засіданні вказував, що його обов'язок в частині прийняття звіту № 4 від позивача не настав, оскільки сума витрат у ньому є не підтвердженою, а роботи з виконання реконструкції - не перевіреними.

Проте, суд враховує, що в матеріалах справи міститься акт Державної приймальної комісії № 441, яким було прийнято в експлуатацію будівлю Міністерства транспорту України по проспекту Перемоги, 14 за результатами її закінченої реконструкції.

Також наданими позивачем на вимогу суду первинними фінансовими документами підтверджується сума заявлених у звіті № 4 пусконалагоджувальних, будівельно-монтажних робіт, робіт з виконання устаткування і демонтажу, озеленення та благоустрою території, а також інших витрат пов'язаних із реконструкцією адміністративної будівлі про проспекту Перемоги, 14, загальною вартістю 79 450 172,49 грн.

За таких обставин суд вважає, що позивач належним чином виконав свій обов'язок за договором доручення, що підтверджується, зокрема, звітом № 4 за результатами виконаної ним реконструкції.

Одночасно, суд враховує, що саме з боку відповідача відбулось порушення умов договору - п. 3.1, тобто, ігноруючи приписи ч. 3 ст. 1007 ЦК України, Міністерство транспорту України прийняло звіти №№ 1, 2, 3 не у відповідності до умов договору доручення - шляхом прийняття усього негайно виконаного, а шляхом збільшення статутного капіталу ДП «Укрсервіс» на вартість виконаних робіт з реконструкції, про що були видані відповідні накази № 260 від 20.02.2004 р., № 259 від 30.03.2004 р., № 653 від 19.07.2004 р., № 786 від 27.07.2006 р.

З цих підстав доводи Міністерства інфраструктури України про те, що позивач не надав йому звіт № 4 протягом 30 днів з дня закінчення робіт, як це передбачено п. 4.3 договору доручення, суд відхиляє, оскільки фактично відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору (п. 3.2) та усунувся від прийняття всього виконаного повіреним за договором доручення. При цьому, вчиняючи такі дії, фактичне виконання, обсяг та сума робіт довірителем не заперечувались, навпаки, сторони неодноразово продовжували строк дії договору доручення, зокрема, остаточно встановили його до 30.04.2019 р.

Так само, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували заперечення відповідача в частині необгрунтованості суми 79 450 172,89 грн. Будь-яких заперечень чи зауважень до виконаних робіт відповідач суду не надав, так само, як не надав власного контррозрахунку зазначеної у звіті № 4 суми.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, оцінивши доводи та докази ДП «Укрсервіс», подані ним під час розгляду даної справи, суд вважає, що відповідач не довів наявність підстав для неприйняття ним звіту повіреного № 4, тому у позивача виникло право вимагати належного виконання зобов'язання в цій частині.

У той же час, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача та просив відмовити у задоволенні позову також з цієї підстави.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Проаналізувавши договір доручення суд зазначає, що його умовами не передбачено строків виконання зобов'язання з прийняття Міністерством звіту повіреного (ДП «Укрсервіс») за результатами виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення (п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Враховуючи такі обставини та зважаючи на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з прийняття звіту № 4 на момент розгляду та вирішення судом даного спору - настав 02.02.2017 р. (26.01.2017 р. був отриманий лист № 34/58-01 від 26.01.2017 р. + 7 денний термін) та з цього часу відповідач зобов'язаний був прийняти наданий позивачем звіт № 4. Таким чином, за висновком суду ДП «Укрсервіс» звернулося із даним позовом у межах строку позовної давності, встановленого законом.

Доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності з посиланням на п. 4.3 договору доручення суд не приймає, оскільки вказаним пунктом встановлений обов'язок для позивача подати звіт відповідачу у 30-ти денний термін з дня закінчення робіт, а не зобов'язання Міністерства інфраструктури України прийняти його у цей строк. Водночас, предметом спору у даній справі є саме невиконання відповідачем свого обов'язку у прийнятті звіту позивача № 4, строк виконання якого не встановлений.

Більш того, за висновком суду дії відповідача свідчать про те, що Міністерство інфраструктури України, як боржник за договором доручення визнавав наявність у нього невиконаного зобов'язання, про що свідчать накази про включення вартості робіт до статутного капіталу позивача, визнання робіт належно виконаними, а також підписання додаткових угод до договору доручення (востаннє у 2016 році), якими сторони погодили продовження строку, зокрема, і на належне виконання свого зобов'язання відповідачем.

Також суд відхиляє клопотання відповідача стосовно залучення до участі Державної казначейської служби у справі у якості іншого відповідача, оскільки даний орган виконавчої влади здійснює тільки розрахунково-касове обслуговування рахунків (у тому числі і відповідача) та виконує функції банку у разі стягнення з відповідача грошових коштів, як платника за зобов'язанням, що є вже наслідком затвердження звіту повіреного № 4, проте, не предметом розгляду даної справи.

Із указаних підстав не підлягає задоволенню і клопотання відповідача про залучення Міністерства фінансів України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. При цьому позивачем також не визначено юридичного інтересу Міністерства фінансів України щодо даної справи та не зазначено, як судове рішення у справі про зобов'язання прийняти звіт вплине на права та обов'язки цієї особи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП «Укрсервіс» про зобов'язання Міністерства інфраструктури України виконати умови договору доручення в частині прийняття звіту повіреного № 4 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" до Міністерства інфраструктури України про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Міністерство інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 37472062) виконати умови договору доручення № 000/030-2002 від 11.11.2002 р., а саме - прийняти звіт повіреного № 4 (акт виконання доручення), в редакції Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 30218246).

Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 37472062) на користь Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 30218246) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 9 жовтня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 19 жовтня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.