Рішення № 69665303, 18.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/59/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 Справа № 908/1798/17

за позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65059, АДРЕСА_1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайн-ЮА» (69026, місто Запоріжжя, вул. Передатна, буд. 59)

про стягнення 16161,82грн.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №80/071-9/18027 від 28.12.2016р.;

від відповідача: не зявився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 06.09.2017 року звернувся позивач Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайн-ЮА» про стягнення за договором №21-3024 від 02.02.2016р. за роботи, повязані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності РЕЗ та випромінюючих пристроїв суми основного боргу у розмірі 13332,02 грн., пені 578,97 грн., 3% річних 440,51 грн., інфляційних 1810,32 грн., усього 16161,82 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/1798/17 призначено до розгляду судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 06.09.2017 року порушено провадження у справі №908/1798/17, присвоєно справі номер провадження 28/59/17, судове засідання призначено на 25.09.2017 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобовязав сторони надати документи для всебічного та повного зясування фактичних обставин справи. У звязку з неявкою відповідача в судове засідання, з метою встановлення фактичних обставин спору, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладався на 18.10.2017. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 18.10.2017, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2017 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Просив суд стягнути з ТОВ «Старлайн-ЮА» суму основного боргу у розмірі 13332,02 грн. за договором №21-3024 від 02.02.2016р. за роботи, повязані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності РЕЗ та випромінюючих пристроїв, який визнаний укладеним рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/5485/15 від 12.01.16. У звязку з наявністю порушення грошового зобовязання позивач, враховуючи приписи діючого законодавства та умови договору, нарахував до стягнення штрафні та компенсаційні санкції (пеня 578,97 грн., 3% річних 440,51 грн., інфляційні 1810,32 грн.). На виконання вимог ухвали суду від 25.09.2017 надав заяву № Ф65/32.2.1-09/951-81 від 10.10.2017 про надання письмових пояснень з переліком радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, щодо яких виконувався радіочастотний моніторинг позивачем.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2017 місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛАЙН-ЮА» є: 69026, м. Запоріжжя, вул. Передатна, буд. 59. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Матеріали справи містять примірник ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, який надсилався на адресу відповідача та повернувся на адресу суду із позначенням причини повернення « за закінченням встановленого строку зберігання».

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2016 у справі № 908/5485/15 (суддя Корсун В.Л.) договір № 21-3024 з додатком до договору № 21-3024 між Південної філією Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (далі ОСОБА_2) від імені Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Старлайн-ЮА» визнано укладеним. Повний текст договору, який діє між сторонами, викладений в резолютивній частині рішенні суду.

Зазначене рішення суду сторонами в установленому порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 02.02.2016.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що його умови застосовуються до правовідносин, які виникли з 01.12.2014.

Аналіз умов договору дає підстави суду зробити висновок, що пунктом 2.2.3 договору передбачений обовязок замовника (відповідача у справі) своєчасно здійснювати оплату ОСОБА_2 згідно умов цього договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору визначено, що вартість робіт (послуг) по цьому договору визначається згідно ОСОБА_2 на роботи (послуги) державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж, затверджених Рішенням НКРЗІ № 195 від 07.04.2015 року та зареєстрованих Міністерством юстиції України 10.06.2015 за № 687/27132 (далі - ОСОБА_2). Перелік РЕЗ та ВП, що підлягають нагляду відповідно до умов договору, надається у Додатку 1 до договору, який є невід'ємною його частиною.

Підпунктом 3.3.3 договору встановлено, що вартість робіт (послуг) по цьому договору може змінюватися у випадку отримання нових дозвільних документів.

Відповідно до п. 3.4 та 3.5 договору у випадку зміни ОСОБА_2 робить відповідний перерахунок з дати, коли ОСОБА_2 набули чинності. Якщо вартість робіт (послуг) по цьому Договору змінюється згідно п.п. 3.3.2., 3.3.3. ОСОБА_2 вносить зміни та виставляє новий рахунок у відповідності до ОСОБА_2, Замовник зобов'язаний повідомити ОСОБА_2 про такі зміни у 10-денний термін.

Роботи (послуги) ОСОБА_2 вважаються виконаними в повному обсязі у разі забезпечення ЕМС, РЕЗ та ВП, які належать «Замовнику» та при відсутності скарг Замовника на радіозавади, які не були опрацьовані ОСОБА_2 у відповідності до вимог нормативної документації, а також у разі виконання вимог нормативної документації у сфері РЧР. Скарги Замовника на радіозавади, які виникли з вини самого Замовника не є підставою вважати роботи невиконаними.

Згідно з п. 3.6 договору Замовник сплачує ОСОБА_2 за роботи (послуги) по договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого ОСОБА_2 рахунку. Починаючи з 26 числа у разі несплати нараховується пеня у розмірі подвійного облікової ставки НБУ, яка діяла на той період. По виставленим рахункам за роботи (послуги), вказані у п.п. 2.1.2. Договору, Замовник здійснює оплату не пізніше 7-ми днів з дня одержання такого рахунку.

Відповідно до п. 3.7 договору виконання робіт (послуг) підтверджується відповідним двостороннім Актом виконаних робіт. Друга сторона повинна підписати такий акт протягом 5 (п'яти) робочих днів з часу надходження або надати вмотивовану відмову від підписання акту. У випадку, коли Замовник не надіслав підписаний акт у вищевказаний термін та не надав мотивованої відмови, акт автоматично вважається узгодженим, а роботи (послуги) виконаними та такими, що підлягають оплаті.

Приймаючи до уваги зазначений пункт договору, позивач складав відповідні акти про виконання робіт, повязаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за період надання послуг з березня 2015 року по липень 2017 року (Т.1, арк.с. 66-95) та надсилав їх на адресу відповідача, що підтверджується поштовими документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач не повернув позивачу підписані акти у визначені договором терміни та не надав мотивованої відмови, внаслідок чого акти вважаються узгодженими, а роботи (послуги) виконаними та такими, що підлягають оплаті.

На підтвердження факту виконання позивачем зобовязань за договором суду надані протоколи та спектрограми інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ і ВП за період з березня 2015 року по липень 2017 року

На оплату наданих послуг за вказаний період відповідачу виставлялися рахунки (Т.1 арк.с. 38-65).

Внаслідок несплати відповідачем наданих послуг (виконаних робіт), повязаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за період з березня 2015 року по липень 2017 року позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії з проханням про погашення виниклої заборгованості. До претензії додавалися копії актів виконаних робіт (наданих послуг) та рахунки на оплату.

Претензії залишені відповідачем без реагувань, а заборгованість за вказаний позивачем період без оплати.

Порушення відповідачем зобовязань за договором № 21-3024 та наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 21-3024 у розмірі 13332,02 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з Законом України «Про радіочастотний ресурс» та нормативно правових актів національної комісії з питань регулювання зв'язку України, Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» діє з метою забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом України в інтересах усіх категорій та груп користувачів. УДЦР є госпрозрахунковим підприємством та відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Відповідно до ч. 4 ст. 16, ч. 2, ч. 4 ст. 19, ч. 1 ст. 41 Закону України «Про радіочастотний ресурс» радіочастотний моніторинг та забезпечення електромагнітної сумісності у cмугах частот загального користування здійснює УДЦР на платній основі за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу у порядку, визначеному національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Перелік робіт та послуг, а також тарифи на них затвердженні рішенням національної комісії з питань регулювання зв'язку України (далі НКРЗ) від 11.12.2008 №1256 «Про затвердження ОСОБА_2 на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у встановленому порядку, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за №1238/15929.

Поряд з цим, згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про радіочастотний ресурс», на користувачів радіочастотного ресурсу України покладений обов'язок дотримуватися стандартів, норм і правил використання радіочастотного ресурсу України, вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Положенням про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням НКРЗ від 16.07.2009 №1599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2009 за №741/16757, п.1.8 встановлено що, оплата робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами РЧР щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладаючи договір кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо оплати отриманих послуг (виконаних робіт), повязаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за період з березня 2015 року по липень 2017 року, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13332,02грн. в рамках договору №21-3024 відповідає обставинам справи та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 3.6 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 578,97 грн. за період прострочення з 27.09.2016 р. по 29.08.2017 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкції повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Умовами п. 3.6 договору встановлено, що починаючи з 26 числа у разі несплати нараховується пеня у розмірі подвійного облікової ставки НБУ, яка діяла на той період. По виставленим рахункам за роботи (послуги), вказані у п.п. 2.1.2. Договору, Замовник здійснює оплату не пізніше 7-ми днів з дня одержання такого рахунку.

Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, через допущену помилку при визначенні кількості днів в році, а саме позивачем не враховано, що 2016 рік є високосним. Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 578,43 грн. за період з 27.09.2016 по 29.08.2017 р., в частині стягнення 0,54 (нуль гривень 54 коп.) грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

За порушення виконання відповідачем грошового зобовязання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 440,51 грн. за період з 28.04.2015 р. по 29.08.2017 р., а також 1810,32 грн. інфляційних втрат за період з травня 2015 р. по липень 2017 р. (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно через допущені помилки при визначенні кількості днів в році, а саме позивачем не враховано, що 2016 рік є високосним, та округленні, в звязку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних за вказаний позивачем період, тобто за 855 днів прострочення, задовольняються в частині стягнення 440,10 грн., в частині стягнення 0,41грн. (нуль гривень 41 коп.) 3% річних у позові відмовляється.

Розрахунок інфляційних втрат суд також визнав виконаними невірно, через допущені помилки при округлені сукупного індексу інфляції, однак вимогу про стягнення 1810,32 грн. інфляційних втрат за період з травня 2015 р. по липень 2017 р. суд задовольняє, оскільки за умови належного розрахунку інфляційних втрат за період прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання така сума є більшою ніж заявлено позивачем 1811,46 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство»).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкції відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно клопотання позивача про винесення окремої ухвали суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 5.1, 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.20111 № 18, окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Пунктом 5.7 наведеної вище постанови Пленуму ВГС України визначено, що окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Тобто виходячи з положень ст. 90 ГПК України слідує, що окрема ухвала це засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєві недоліки у діяльності підприємства, установи, організації державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

Разом з тим, судом, під час розгляду спору, встановлені лише порушення відповідачем зобовязань за договором №21-3024 від 02.02.2016р., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

З огляду на викладе, підстав для застосування судом положень ст. 90 ГПК України суд не вбачає, в звязку з чим в задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали відмовляється.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 901 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст. 6, ч. 4 ст. 16, ч. 2, ч. 4 ст.19, ч. 1 ст.41 Закону України «Про радіочастотний ресурс», ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайн-ЮА» про стягнення за договором №21-3024 від 02.02.2016р. суми основного боргу у розмірі 13332,02 грн., пені 578,97 грн., 3% річних 440,51 грн., інфляційних втрат в сумі 1810,32 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайн-ЮА» (69026, м. Запоріжжя, вул. Передатна, 59, ідентифікаційний код 38625724) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65059, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 23211596) 13332,02 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять дві грн. 02 коп.) основного боргу, 578,43 грн. (пятсот сімдесят вісім грн. 43 коп.) пені, 440,10 грн. (чотириста сорок грн. 10 коп.) 3% річних, 1810,32 грн. (одну тисячу вісімсот десять грн.. 32 коп.) інфляційних втрат, 1599,91 грн. (одну тисячу пятсот девяносто девять грн. 91 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.В частині позовних вимог про стягнення 0,54 грн. пені та 0,41 грн. 3% річних відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 20 жовтня 2017 р.

Суддя О.В. Федорова