Постанова № 69665080, 10.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 908/844/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М. М.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому касаційну

скаргу ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В)

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06 червня 2017 року

та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2017 року

у справі № 908/844/17

господарського суду Запорізької області

за позовом ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В)

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"

про стягнення 28 421 331,78 доларів США,-

за участю представників

позивача - Сюсєль І.М.

відповідача - Кулік С.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06 червня 2017 року (суддя Колодій Н.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2017 року (судді Москальова І.В., Агапов О.І., Сгара Е.В.), зупинено провадження у справі №908/844/17 за позовом ING BANK N.V. (ІНГ БАНК Н.В) до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення суми у розмірі 28 421 331,78 доларів США (еквівалент становить 763 842 362,30 грн.) до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи №910/8073/17 та набрання рішенням по цій справі законної сили. Ухвала суду прийнята на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятими ухвалою та постановою ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 06 червня 2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 липня 2017 року. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у даній справі № 908/844/17 є стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь ING BANK N.V. (ІНГ БАНК Н.В) суми у розмірі 284 21 331,78 доларів США (еквівалент становить 763 842 362,30 грн.) в порядку регресу з підстав неповернення відповідачем - ПАТ "Запоріжтрансформатор" отриманих у ПАТ "ІНГ Банк Україна" кредитних коштів за договором про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року.

Позивачем заявлені позовні вимоги на підставі гарантії від 30 січня 2017 року, за якою позивач гарантував перед ПАТ "ІНГ Банк Україна" виконання ПАТ "Запоріжтрансформатор" умов договору про надання фінансових послуг №08/037 від 24 вересня 2008 року.

У процесі розгляду справи з'ясувалось, що господарським судом міста Києва розглядається справа №910/8073/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" до Публічного акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та ING BANK N.V. (ІНГ БАНК Н.В), Амстердам, Нідерланди, зокрема про внесення змін до договору про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року.

З позовної заяви, на підставі якої порушено провадження господарським судом міста Києва у господарській справі №910/8073/17, вбачається, що предметом позовних вимог є:

- " 1. Внесення змін до договору про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року, який укладено між ПАТ "Запоріжтрансформатор" та ПАТ "ІНГ Банк Україна", шляхом:

- викладення терміну "Дата повернення кредиту", що міститься у п. 1.1. ст. 1 "Визначення" Договору, в наступній редакції "Дата повернення Кредиту" означає дату, на яку Кредит має бути погашений, і співпадає з датою закінчення дії Лінії";

- викладання пункту 4.1 ст. 4 Договору в наступній редакції "Умови надання Лінії визначаються згідно наступного:

(і) Лінія дозволена до отримання починаючи з дати виконання попередніх умов, викладених у статті 18 цього Договору, та до останнього дня періоду часу, який складає 119 місяців з дати набрання законної сили останнім рішенням суду, яким вноситься зміни до підпункту (і) пункту 4.1 статті 4 Договору;

(іі) Лінія діє до останнього дня періоду часу що складає 120 місяців з дати набрання законної сили останнім рішенням суду, яким вносяться зміни до підпункту (іі) пункту 4.1 статті 4 Договору, та який є датою закінчення дії Лінії";

- викладення пункту 5.2 статті 5 Договору в наступній редакції: "Строк Кредиту не може закінчуватись після дати закінчення дії Лінії";

- викладення підпункту пункту 14.1 ст. 14 Договору у наступній редакції "Для забезпечення виплати нарахованих відсотків сторони домовились встановити наступний графік виплат:

- з дати набрання законної сили останнім рішенням суду, яким вносяться зміни до підпункту (іі) пункту 4.1 ст. 14 Договору до дати закінчення дії Лінії - щоквартальна сплата 25% від загальної суми нарахованих відсотків за поточний квартал не пізніше останнього календарного дня відповідного кварталу;

- до дати закінчення дії Лінії - сплата повної суми залишку нарахованих та несплачених відсотків.

Сторони домовились, що за несвоєчасну сплату Клієнтом суми кредиту та відсотків за Договором та інші випадки невиконання, що мали місце до дати набрання законної сили останнім рішенням суду, яким вносяться зміни до підпункту (іі) пункту 4.1 Договору, Банк утримується від реалізації права вимагати від Клієнта негайного погашення всіх та будь-яких несплачених сум, права реалізувати будь-які Забезпечення та права стягувати з Клієнта, а клієнт не зобов'язаний сплачувати неустойку, зазначену в пунктах 16.1 статті 16 цього Договору.

4. Визнати право Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користування виданими сумами за договором про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року до дати закінчення дії лінії.

6. Визнати відсутнім у ING BANK N.V. (ІНГ БАНК Н.В) права на зворотну вимогу до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення в порядку регресу суми, що сплачена за гарантією №2016/25/01 від 30 січня 2017 року Публічному акціонерному товариству "ІНГ Банк Україна".

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі , що набрало законної сили, не доказується під час розгляду інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визначились про неможливість встановлення у даній справі наявності (або відсутності) обставин, на які посилається ПАТ "Запоріжтрансформатор" і визначає як підстави для внесення змін до договору про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року та встановлення його права користуватись кредитними коштами до нової дати закінчення дії кредитної лінії, оскільки в межах даної справи не розглядається спір про внесення змін до договору про надання фінансових послуг № 08/037 щодо строку користування кредитними коштами та ПАТ "ІНГ Банк Україна" не є стороною у даній справі №908/844/17, в той час як є відповідачем-1 у справі №910/8073/17, що розглядається господарським судом м. Києва.

У той же час, результати розгляду справи № 910/8073/17 можуть істотно вплинути на встановлення істотних обставин та їх правову оцінку в межах даної справи №908/844/17, оскільки можуть бути встановленні обставини щодо відтермінування дати закінчення дії лінії за договором про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року та визнання права відповідача користуватися кредитними коштами до нової дати закінчення дії лінії за договором, що вплине на оцінку обставин у даній справі, а саме чи є відповідач боржником, який прострочив зобов'язання, або строк повернення кредитних коштів вважатиметься таким, що не настав. При цьому, строк повернення кредитних коштів є однією з суттєвих обставин, які слід встановити у даній справі №908/844/17.

Під час розгляду даної справи колегія суддів також враховує, що господарським судом міста Києва розглядається спір щодо внесення змін до договору про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року, а не про визнання його недійсним, а обмеження щодо зупинення провадження у справі стосується лише спорів про визнання договорів недійсними, які можуть бути розглянуті у позовах про стягнення за зазначеними договорами. У даній справі спір стосується акцесорних вимог, під час розгляду яких необхідно буде врахувати обставини встановлені у справі, яка розглядається господарським судом міста Києва.

Під час розгляду касаційної скарги представник позивача на вимогу суду щодо надання для огляду будь-якого документу, який би свідчив про настання часу виконання зобов'язання відповідача щодо сплати спірних коштів, наголосив, що таких документів у нього немає, а кредитний договір, за яким виник борг, у нього відсутній, оскільки не надавався йому бенефеціаром, тобто ПАТ "ІНГ Банк Україна" надіслав на його адресу лише лист з вимогою сплатити певну суму за гарантією.

Як видно з матеріалів справи грошові кошти були сплачені в іноземному банку ІНГ Банк Н.В на рахунок ПАТ "ІНГ Банк Україна", тобто в межах однієї фінансової установи, що має бути досліджено судами під час визначення моменту виникнення права у позивача на регрес.

Таким чином, оскільки у даній справі відсутні будь-які документи, які б свідчили про виникнення у відповідача заборгованості за кредитними зобов'язанням, та для розгляду даного спору по суті вкрай важливими є наслідки розгляду справи №910/8073/17, у якій саме і будуть дослідженні правовідносини за спірним договором, зокрема обставини щодо надання коштів у користування, наявності або відсутності заборгованості відповідача, що надасть можливість судам лише у цьому випадку перейти до розгляду по суті даної справи, оскільки позовні вимоги у даній справі ґрунтуються лише на листі вимозі дочірнього банку до головного банку про сплату коштів за гарантійним листом, який був виданий хоча й іншою фінансовою юридичною установою, але в межах одного банку. Також, як зазначалось вище, господарські суди лише в справі №910/8073/17 зможуть дослідити та встановити, чим саме були забезпеченні грошові зобов'язання за спірним договором, який був укладений ще у 2008 році, та з'ясувати чи не задовольняв кредитор свої вимоги іншим шляхом. З'ясування таких обставин є важливим для встановлення обставин щодо виникнення у позивача права на регрес у даній справі, в якій позовні вимоги обґрунтовані лише наявністю гарантійного листа, виданого позивачем, як головним банком, своєму банку - ПАТ "ІНГ Банк Україна", через майже 10 років після надання спірних коштів відповідачу, за якими позивач майже зразу звернувся з позовом до господарського суду, та копією платіжного документу про перерахування коштів ІНГ Банк Н.В на користь ПАТ "ІНГ Банк Україна".

Враховуючи вищенаведене судова колегія повністю погоджується з судами попередніх інстанцій про неможливість розгляду даної справи, у якій взагалі відсутні будь-які докази наявності заборгованості, а позовні вимоги обґрунтовані лише перепискою - листом-пропозицією про надання гарантії, листом-гарантією, наданим позивачем, а також копією платіжного документа, в якому відсутнє посилання на спірний договір про надання коштів. З викладеного слід зробити висновок про неможливість розгляду даної справи без вирішення спору по суті у справі № 910/8073/17.

Приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи документи та характер позовних вимог, судова колегія дійшла висновку, що результати розгляду справи № 910/8073/17 є важливими як для відповідача, так і для позивача, який є зацікавлений у обґрунтуванні наявності у нього вимог до відповідача, які можуть бути встановлені лише у справі №910/8073/17, оскільки лише сам факт сплати однією особою на користь іншої особи певних грошових коштів не свідчить про виникнення грошових вимог до третьої особи.

Крім того, необхідно зазначити, що Договір про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року, в якому міститься термін "Дата повернення кредиту" є опосередковано кредитним договором, а за встановленою практикою надання кредитів повинно бути забезпечене. Оскільки предметом розгляду справи № 910/8073/17 є договір про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року, то судом під час розгляду пов'язаної справи буде встановлено чим саме був забезпечений договір та в який саме час.

Також, виходячи із ст.ст. 560 - 569 ЦК України гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої фінансової установи, страхової організації (гаранта), яке видається за клопотанням іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

Таким чином, для такого способу забезпечення, як гарантія, характерний спеціальний суб'єктний склад: принципал, яким є боржник (ПАТ "Запоріжтрансформатор") за основним зобов'язанням, бенефіціар (ПАТ "ІНГ Банк Україна"), яким є кредитор за основним зобов'язанням, та гарант (ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В)).

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що договір гарантії від 30 січня 2017 року підписаний за клопотанням бенефіціара, а не принципала, як цього вимагає законодавець. Крім того, представник позивача не зміг пояснити чому саме гарантія на договір про надання фінансових послуг № 08/037 від 24 вересня 2008 року була підписана лише через 9 років, а саме 30 січня 2017 року.

Враховуючи наведені вище обставини та мотиви, з яких виходили суди попередніх інстанцій під час винесення оскаржуваних процесуальних документів у даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини 1 ст. 79 ГПК України, та встановили, що справа № 910/8073/17 є пов'язаною із даною справою та у межах наданих судам повноважень обґрунтовано зупинили провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ING Bank N.V. (ІНГ Банк Н.В) залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2017 року у справі № 908/844/17 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

С.В. Владимиренко