Постанова № 69665048, 19.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Справа № 5023/086/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харковіна ухвалу та постановуГосподарського суду Харківської області від 01.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2017у справі№ 5023/086/12Господарського судуХарківської областіза позовомПрокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті ХарковідоТовариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М."простягнення коштівза участю представників:

позивача: Ляшенко К.В.;

відповідача: Люта В.А.;

прокурора: Ткаленко І.І., прокурор Генеральної прокуратури України;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі №5023/086/12 (суддя - Аюпова Р.М.) заяву ТОВ "С.К.С.М." про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково та розстрочення виконання рішення суду задоволено частково. Відмовлено в задоволенні заяви товариства про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 22.07.2014 у справі №5023/086/12 щодо стягнення з ТОВ "С.К.С.М." на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові заборгованості за кредитними договорами в сумі 22984701,11грн та 1230916,51 євро таким, що не підлягає виконанню частково у сумі 2000000,00 грн.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2014 у справі № 5023/086/12, шляхом сплати належних до стягнення сум, згідно наступного графіку: до 31.12.2017 - оплата суми 2500000,00 грн; до 31.12.2018 - оплата суми 2500000,00 грн; до 31.12.2019 - оплата суми 3500000,00 грн; до 31.12.2020 - оплата суми 11455790,00 грн та 575090,00 євро; до 31.12.2021 - оплата суми 1093291,11 грн та 655826,51 євро.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лакіза В.В., судді - Камишева Л.М., Плахов О.В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі №5023/086/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині розстрочення виконання рішення суду у даній справі і скасувати постанову апеляційного господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу в задоволенні заяви щодо розстрочки виконання рішення суду у даній справі, шляхом сплати належних до стягнення сум, згідно з графіком.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та доповнення на нього, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2014 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "С.К.С.М." на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові заборгованість за кредитними договорами в сумі 22984701,11 грн та 1230916,51 євро. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2014 у справі № 5023/086/12 до 31.12.2016.

На виконання рішення суду видано відповідні накази від 22.07.2014.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду від 05.03.2014 задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2014 у справі № 5023/086/12, шляхом сплати належних до стягнення сум, згідно наданого боржником графіку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 ухвалу господарського суду від 11.10.2016 скасовано.

13.03.2017 ТОВ "С.К.С.М." вдруге звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково та розстрочення виконання рішення суду від 05.03.2014.

Обґрунтовуючи повторне звернення із заяви про розстрочку виконання рішення суду на період 2017-2021 роки, заявник посилається на нові обставини та докази, які на його думку, свідчать про наявність виняткової ситуації, яка дає достатні підстави для застосування передбаченого ст. 121 ГПК України права на надання розстрочки виконання рішення суду.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, беручи до уваги подану відповідачем заяву в частині розстрочки рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2014 у даній справі, керуючись положеннями ст. 121 ГПК України та зважаючи на фінансову звітність відповідача станом на 31.12.2016, звіт незалежного фахівця-практика з огляду фінансової звітності ТОВ "С.К.С.М." станом на 31.12.2016, звіт фахівців практиків з аналізу та оцінки фінансового стану ТОВ "С.К.С.М." за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 та оцінки можливості здійснити розрахунки за кредитами ПАТ "Укрексімбанк" станом на 31.12.2016, висновок судової економічної експертизи від 16.05.2017 № 5475, яка проводилась ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на виконання ухвали суду першої інстанції у дані справі від 20.03.2017, а також врахувавши інтереси як позивача, так і відповідача, задовольнив зазначену заяву та розстрочив виконання рішення суду відповідно до графіка.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, установили, що виконання судового рішення відповідачем ускладнювалось існуванням обставини щодо винятковості фінансової та господарської ситуації, пов'язаної з неможливістю негайного виконання рішення, і розстрочка виконання рішення дозволить товариству провести реальну оплату боргу без банкрутства останнього, як такого (з врахуванням сплати боржником основного боргу в сумі 2000000,00 грн).

Визначаючи термін розстрочення виконання рішення, суди попередніх інстанцій взяли до уваги інтереси стягувача, подані обома сторонами докази і наведені аргументи щодо поточного фінансового стану боржника та доводи заявника про можливість його покращення, охоронюване законом право стягувача на ефективний судовий захист, а також матеріальні інтереси обох сторін.

Положеннями ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Надавши правову оцінку наведеним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, врахувавши межі надання розстрочки виконання судового рішення, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви відповідача і наявність можливості розстрочити виконання рішення суду 05.03.2014 у даній справі, згідно графіка.

Дані висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам процесуального права.

При цьому, судова колегія Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що з огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Водночас, в своїй заяві відповідач просив визнати наказ суду у даній справі таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 2000000,00 грн, однак суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні заяви в цій частині виходячи з наступного.

07.10.2016 між ПАТ "Укрексімбанк", ТОВ "С.К.С.М." та ТОВ "ТБ "С.К.С.М." укладений договір поруки №68116Р34, за умовами якого Поручитель - ТОВ "ТБ "С.К.С.М." зобов'язався відповідати перед ПАТ "Укрексімбанк" за виконання ТОВ "С.К.С.М." частково, в межах суми 2000000,00 грн зобов'язань за кредитним договором від 17.11.2016 №6806К92.

ТОВ "С.К.С.М.", в обґрунтування заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, зазначає про часткове добровільне виконання рішення суду в сумі 2000000,00 грн., яке було здійснено за дорученням ТОВ "С.К.С.М." іншою особою - ТОВ "ТБ "С.К.С.М." (платіжне доручення №2310 від 07.10.2016р.).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.06.2017, борг боржника, як за кредитним договором від 17.11.2016 №6806К92, так і наказом Господарського суду Харківської області від 22.07.201 перед банком (стягувачем) сплачено частково в сумі 2000000,00 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закриттю в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, вищезазначеною статтею Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави та порядок закриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п.3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями).

Таким чином, як вірно зазначили господарські суди першої та апеляційної інстанцій, зі змісту ст. 117 ГПК України вбачається, що суд має право визнати наказ таким, що не підлягає виконанню в разі добровільного виконання боржником рішення суду, а тому, враховуючи те, що Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції від 05.10.2016) не передбачено строку на добровільне виконання рішення суду, судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 2000000,00 грн.

Статтею 1117 ГПК України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання скаржника в касаційній скарзі визнаються непереконливими, позаяк не спростовують викладеного і установленого судами та їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2017 у справі №5023/086/12 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР