Постанова № 69664979, 18.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 911/2694/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Карабаня В.Я., Кондратової І.Д.розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017у справі№ 911/2694/16 Господарського суду Київської області за первісним позовомдержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" пророзірвання договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"додержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"про визнання недійсним п. 8 таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015

за участю представників сторін:

позивача: Дзюбайло О.О.,

відповідача: Якубенко В.К., Гаврин Д.В.,

третьої особи: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль", звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" (далі - ТОВ "Аеро Ресторантс") про розірвання договору від 07.05.2015 № 02.5-14/1-36 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У свою чергу, ТОВ "Аеро Ресторантс" до початку розгляду справи по суті звернулось до господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою до ДП "МА "Бориспіль" про визнання недійсним п. 8 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.11.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.217 у справі №911/2694/16, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано недійсним п. 8 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №02.5-14/1-36 від 07.05.2015. Стягнуто з ДП "МА "Бориспіль" на користь ТОВ "Аеро Ресторантс" 1378 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісну позовну заяву задовольнити повністю, у задоволенні зустрічної позовної заяви - відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.07.2014 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росінтер Аеро Україна" (яким в подальшому було змінено назву на ТОВ "Аеро Ресторантс") (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1612, згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення № 3.4.10 та частину приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" загальною площею 350,0 кв.м (майно), розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, що перебуває на балансі ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач).

Згідно п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації ресторану без нічного режиму роботи.

Зазначене майно було передане орендодавцем орендарю за актом приймання-передавання орендованого майна від 06.02.2015.

У відповідності до п.п. 3.1., 3.6. Договору орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПЛВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2014 року - суму в розмірі 249 395, 13 грн. та перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві (п.5.10. Договору).

Відповідно до п. 5.18. Договору орендар зобов'язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутись до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

В п. 6.3. Договору передбачено право орендаря за згодою орендодавця здавати майно в суборенду. При цьому строк, надання майна у суборенду не може перевищувати термін дії Договору, а факт передачі майна в суборенду оформлюється шляхом укладення відповідного правочину в письмовій формі, що і договір.

Договір укладено строком на 10 років, з 31 липня 2014 року до 30 липня 2024 року включно (п. 10.1. Договору).

15.05.2015 ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач) та ТОВ "Аеро Ресторантс" (орендар), на виконання п. 5.18. Договору, укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-36 (далі - Договір про відшкодування витрат).

За умовами підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Договору про відшкодування витрат балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці 1 цього договору, а саме: забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, вода холодна (з податком на воду), вода гаряча (з податком на воду), вода стічна, оплата за які визначена в залежності від орендованої площі або за показниками приладів обліку).

При цьому, п. 8 таблиці 1 передбачено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів в орендованому майні (чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць).

Згідно п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат, щомісяця з 10 числа місяця, що слідує за звітним, орендар зобов'язується самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунки, акт приймання-здачі виконаних робіт та раз в рік рахунок на оплату земельного податку згідно пункту 1.1.3 договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Договір набирає чинності з дати підписання акту приймання-передавання орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 № 1612 або з моменту укладання договору, в залежності від того, яка дата наступить раніше, та діє до 30.07.2024 до (п. 6.1 Договору про відшкодування витрат).

У відповідності до п.п. 6.4.4 п. 6.4 Договору про відшкодування витрат сторони погодили, що цей договір може бути достроково розірвано у випадку передачі майна в суборенду.

Згідно з п. 8.4 Договору про відшкодування витрат, у разі передачі майна в суборенду, орендар повинен узгодити договір суборенди з балансоутримувачем. У випадку передачі майна в суборенду договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю укладається між балансоутримувачем та суборендарем.

25.03.2015 ТОВ "Аеро Ресторантс" (орендар) та ТОВ "Шоколадниця-Україна" (суборендар) укладено договір суборенди №1612/1 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1. якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення №3.4.10 та частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" загальною площею 350,0 кв.м (майно), розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7 на 3-му поверсі терміналу "D" (інв. №47578) загальною площею 107850,5 кв.м, що перебуває на балансі ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач) і знаходиться в орендному користуванні орендаря відповідно до договору оренди №1612 від 31.07.2014 (далі - Договір суборенди).

У відповідності до п. 1.2. Договору суборенди майно передається в суборенду з метою використання за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації ресторану без нічного режиму роботи.

Строк дії договору до 31.12.2015 включно (п. 10.1. Договору суборенди).

Відповідно до п. 10.4. Договору суборенди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов та/або у випадку продовження договору оренди між орендодавцем і орендарем (договір оренди №1612 від 31.07.2014) після закінчення строку чинності договору протягом одного місяця, договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.10. Договору суборенди передбачено, що суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод з постачальниками послуг. Суборендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними розрахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної суборендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих суборендареві.

Відповідно до акту приймання-передавання орендованого майна від 03.06.2015 ТОВ "Аеро Ресторантс" передало, а ТОВ "Шоколадниця-Україна" прийняло вказане у договорі суборенди майно загальною площею 350,00 кв.м.

Згідно акту приймання-передавання орендованого майна від 03.06.2015 ТОВ "Шоколадниця-Україна" передало із строкового платного користування, а ТОВ "Аеро Ресторантс" прийняло частину майна загальною площею 2,00 кв.м.

Докази надання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області згоди на передачу орендованого ТОВ "Аеро Ресторантс" майна (повністю чи частково) в суборенду, як це передбачено пунктом 6.3 договору оренди, відсутні.

Судами також встановлено, що відповідач за первісним позовом виконує умови договору, зокрема, сплачує виставлені позивачем за первісним позовом рахунки на оплату наданих за договором послуг щодо відшкодування витрат балансоутримувача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 р. та платіжних доручень про оплату зазначених послуг.

Звертаючись з позовними вимогами про розірвання договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, первісний позивач зазначав, що підставою такого розірвання є саме укладення договору суборенди між ТОВ "Аеро Ресторантс" та ТОВ "Шоколадниця-Україна", тому, у зв'язку з тим, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" має на меті укласти договір про відшкодування витрат балансоутримувача безпосередньо з суборендарем, просив суд розірвати спірний договір.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом позовні вимоги обґрунтував тим, що п. 8 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 не відповідає вимогам п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995, що є підставою для визнання зазначеного пункту недійсним в силу вимог ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено у встановленому порядку істотного порушення умов договору та не доведено, що розірвання спірного договору призведе до поновлення порушеного права позивача за первісним позовом. Водночас, задовольняючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції , з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що послуга, зазначена в п. 8 таблиці №1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 не є витратами балансоутримувача на утримання приміщення, переданого в оренду та те, що визначений порядок нарахування місячної плати не відповідає п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, тому є всі підстави для визнання вказаного пункту недійсним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій , що ДП "МА "Бориспіль" не доведено у встановленому порядку істотного порушення умов договору та не доведено, що розірвання спірного договору призведе до поновлення порушеного права позивача за первісним позовом, у зв'язку з чим відмовив в задоволенні первісного позову.

Щодо заявленого ТОВ "Аеро Ресторантс" зустрічного позову до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання недійсним п. 8 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 спірного договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 р. слід зазначити таке.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) зазначив, що п. 8 таблиці № 1 не відповідає вимогам п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., а тому, на думку позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 8 таблиці №1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 р. балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, зокрема, підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування. За зазначені послуги передбачена щомісячна плата в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності орендаря на орендованій площі.

Пунктом 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. передбачено, що витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Враховуючи вищевикладене, судами вірно було встановлено, що зміст п. 8 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 суперечить вимогам методики щодо визначення розміру відшкодувань на утримання орендованого майна.

Крім того, судом враховано, що послуга, визначена пунктом 8 вказаної таблиці № 1, а саме - підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, не є витратами балансоутримувача на утримання саме спірного приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що послуга, зазначена в п. 8 таблиці № 1 пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 не є витратами балансоутримувача на утримання приміщення, переданого в оренду та те, що визначений порядок нарахування місячної плати не відповідає п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення зустрічного позову щодо визнання недійсним п. 8 таблиці №1 пп. 1.1.1 п. 1.1 спірного договору № 02.5-14/1-36 від 07.05.2015 .

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні первісного позову у даній справі та задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 року у справі № 911/2694/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді В. Карабань

І.Кондратова