Ухвала суду № 69664162, 21.10.2017, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/643/17

Провадження №1-кс/377/77/17

21 жовтня 2017 року слідчий суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., при секретарі Щуковській А.М., з участю:

слідчого Бабич Н.С.,

прокурора Младаневич З.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі клопотання слідчого СВ Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12017110270000169 від 18.07.2017 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, останнє відоме місце реєстрації: Чернігівська область, Городнянський район, с. Тупичів, вул. Гагаріна, 1, 09.03.2016 року знятий з реєстрації та проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 05.01.1990 року народним судом м. Славутича Київської області за ч. 3 ст. 140 КК України( в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на два роки; 06.04.1990 року Чернігівським районним судом за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 42 КК України ( в редакції 1960 року)до позбавлення волі строком на чотири роки; 17.07.1991 року народним судом м. Б. Дністровський Одеської області за ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України ( в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на один рік шість місяців; 28.10.1993 року народним судом м. Славутича за ч. 3 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року)до позбавлення волі строком на три роки; 29.03.1995 року військовим судом Чернігівського гарнізону за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року)до позбавлення волі строком на три роки шість місяців; 15.05.1995 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 140, ст. 73 КК України ( в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на пять років шість місяців; 05.06.2000 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 140, ст. 44 КК України ( в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на два роки шість місяців; 25.01.2001 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на два роки; 07.10.2004 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки; 16.03.2005 року Щорським районним судом Чернігівської області за ст. 246 КК України до позбавлення волі строком на три роки три місяці; 14.06.2007 року Сосницьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на один рік три місяці; 28.07.2008 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на вісім років, -

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

11 серпня 2017 року до суду подано клопотання слідчого СВ Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначене клопотання мотивовано тим, що при проведенні досудового розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12017110270000169 від 18.07.2017 року, було встановлено, що у період часу з 20 години 17 липня 2017 року до 00 години 40 хвилин 18 липня 2017 року, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку № 20 Бакинського кварталу м. Славутич Київської області, побачив біля вказаного будинку автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 308D, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 78793 гривень, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХТ 041715 належить ОСОБА_3, та у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинній умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи корисливий мотив та мету ОСОБА_1, не маючи права на користування зазначеним автомобілем, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, відчинив дверцята автомобіля, і шляхом зєднання дротів контактної групи замка запалювання, запустив його двигун. Отримавши таким чином можливість керувати вказаним транспортним засобом, ОСОБА_1 розпочав рух, залишив місце вчинення злочину та тим самим незаконно заволодів автомобілем ОСОБА_3, вартістю 78793 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на зазначену суму. Також клопотання мотивовано наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки під час досудового розслідування місце перебування підозрюваного не встановлено, внаслідок чого 07.08.2017 року слідчим відділенням Славутицького ВП Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області останнього оголошено в розшук, що свідчить про переховування його від органів досудового розслідування. Крім того, відповідно до вимоги про судимість ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, в тому числі за незаконне заволодіння транспортним засобом, тому як особа, що не працює та не має доходу, він буде вчиняти інші злочини.

Одночасно слідчим СВ Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області було подано клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано, крім наявності обґрунтованої підозри та ризиків, тим, що обвинувачений переховується від суду і одержавши відомості про звернення прокурора до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, він вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 11 серпня 2017 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 був затриманий на підставі вказаної ухвали.

21 жовтня 2017 року ОСОБА_1 доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні повністю підтримала клопотання та просила задовольнити, посилаючись на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджені обставинами, викладеними у клопотанні, і є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбаченихст. 176 КПК України, не може бути застосований.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що він визнає вину у вчиненні інкримінованого злочину, проте не памятає обставин вчинення злочину. Він пригадує, що влітку 2017 року він працював без офіційного працевлаштування в м.Славутичі і на автомобілі марки MERCEDES-BENZ жовтого кольору розвозив продукти харчування. Просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він буде зявлятися до слідчого за першим її викликом. До затримання проживав в м.Чернігові в жилому приміщенні, яке залишилось після смерті його тітки, в якому не був зареєстрований. На даний час зареєстрованого місця проживання в нього немає. Постійного місця роботи в нього також немає, але він неофіційно підробляв в м.Чернігові.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що підозрюваному не було відомо про те, що його розшукує поліція. На даний час він має місце проживання та місце роботи, тому до нього може бути застосований менш суворий запобіжний захід.

Перевіривши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах,заслухавшипоясненняпідозрюваного, слідчого, думку прокурора, захисника вважаю, щоклопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 і п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання, зокрема, спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в чому він підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_4 зазначено у ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Наданими матеріалами кримінального провадження підтверджено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного у клопотанні злочину, кваліфікованого за ч. 1 ст. 289 КК України, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, і за який передбачено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк від трьох до пяти років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (п.108 рішення у справі «Влох проти Польщі», п.24 рішення у справі «Малик проти України»).

Наявні у справі дані, які здобуті із показань свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, висновку про вартість майна, протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2017 року, вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

ОСОБА_4 вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, ОСОБА_1 09.03.2016 року знятий з реєстрації за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, с.Тупичів, вул.Гагаріна, 1, за останнім місцем реєстрації характеризується негативно. На час розгляду зазначеного клопотання, зареєстрованого місця проживання він немає. Згідно довідки комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ОСОБА_1 за медичною допомогою до психіатра в диспансерне відділення облпсихлікарні не звертався. Згідно довідки Чернігівського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_1 на обліку в Чернігівському обласному наркологічному диспансері не перебуває.

Відповідно до показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 останнім часом ОСОБА_1 проживав без реєстрації за адресою: Чернігівська область, Менський район, смт. Березне. вул. Шевченка. 25 та на даний час за вказаною адресою не проживає. Згідно з показаннями свідків ОСОБА_13 ОСОБА_1 поїхав до м.Чернігова 15.07.2017 року. З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що 18.07.2017 року близько 16 години він приїздив до неї та повідомив, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду на автомобілі «Мерседес» біля смт .Михайло-Коцюбинське, після чого зник з місця події та його шукають працівники поліції, останній раз приходив до неї 27 липня 2017 року, повідомивши, що тікає від працівників поліції.

В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого від 07.08.2017 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук, оскільки він ухилявся від явки до органу досудового розслідування.

Таким чином, ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо високим.

Є достатньо високим ризик і того, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти злочини, оскільки неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, в тому числі за незаконне заволодіння транспортним засобом, та злочинів проти життя, маючи незняту та непогашену в установленому порядку судимість, знову підозрюється у вчиненні злочину, повязаного з незаконним заволодіння транспортним засобом, він офіційно не працює, легального доходу немає.

Вказані обставини обґрунтовано дають підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду і продовжувати злочинну діяльність та свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням наведеного, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, його вік та стан здоровя, відсутність постійного місця роботи, відсутність зареєстрованого місця проживання, його репутацію та наявність судимостей, наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,вважаю, щобудь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України,не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому дане клопотання підлягає задоволенню і до підозрюваногонеобхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника та підозрюваного не заслуговують на увагу і спростовані дослідженими доказами в судовому засіданні.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, судпри постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За таких обставин, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного злочину,з урахуваннямобставин злочину, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 5ч. 1ст. 177 КПК України, відповідно доч. ч. 4, 5ст. 182 КПК Українивважаю за необхідне визначитизаставу у розмірі25260 гривень, яка будедостатньою длязабезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбаченихст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.182-184,193-194,196-197КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 35 діб в межах строку досудового розслідування по 23 листопада2017 року з утриманням в Чернігівському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою обчислювати з 20 жовтня 2017 року по 23 листопада 2017 року.

Визначитизаставу у розмірі 25260 гривень, якумає правовнести підозрюванаабоінша фізична чиюридична особа (заставодавець)на депозитнийрахунок ТУДСА України в Київській області за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ) :26268119

р/р: 37312095018661

Банк отримувача(ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м.Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ): 820172

У разі внесення заставина ОСОБА_1 покладаютьсятакі обов'язки, передбаченіст.194 КПК України:

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений ними час за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Вищевказані обовязки покладаються на підозрюваного на строк по 23 листопада 2017 року.

Встановити строк дії ухвали по 23 листопада 2017 року.

У разі невиконанняобов'язків заставодавцем, а також, якщо, підозрюваний,обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді,суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки,або якщопорушив інші,покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Копію ухвали негайно після її оголошеннявручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя Н. Ф. Теремецька