Рішення № 69660585, 17.10.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1798/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:

Головуючого:Голованя А.М.

суддів:Дьомич Л.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від02 серпня 2017 рокуза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим,що13 листопада 2014 року померла його матір ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 15 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

У встановлений законом строк спадщину він не прийняв через наявність поважних причин, у звязку з чим, просиввизначити додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від02 серпня 2017 рокуу задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що судом не взято до уваги, що позивач в період закінчення часу визначеного для прийняття спадщини перебував в лікарні, що є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, та його представника, які підтримали доводи скарги, заперечення представника відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалене у справі судове рішення не відповідає вищезгаданим вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у суді не довів поважність причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини, оскільки обставини на які він посилається не є такими, що перешкоджали йому звернутися до нотаріуса із заявою у встановлений законом 6 місячний строк. Спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (ст.ст. 1216, 1217 ЦК України)

В силу Глави 86 ЦК України позивач відноситься до категорії спадкоємців за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому слід ураховувати, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини, а не наступного оформлення своїх прав на спадкове майно.(п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 у справі № 6-85цс12, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції установлено, що 13 листопада 2014 року померла матір позивача, ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 15 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Спадщину після смерті спадкодавця, шляхом падання заяви у строки визначені законом, прийняли її дочка ОСОБА_3, тобто особа, яка є відповідачем у справі.(а.с. 46,47)

На підставі ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4, і звернувшись до нотаріальної контори 08.11.2016 року отримав постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, в звязку з пропуском строку (а.с.11).

Зважаючи на те, що спадкодавець померла 13 листопада 2014 року, кінцевий строк подачі заяви про прийняття спадщини є 13 травня 2015 року.

Згідно епікризу від 19 травня 2015 року убачається, що хворий ОСОБА_2 з 30 квітня по 19 травня 2015 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні з діагнозом виразкова хвороба зі станом загострення. (а.с. 56)

Таким чином станом на дату закінчення строку на подання заяви, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в тяжкому стані.

Наведені обставини свідчать про те, що позивач у визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини хворів, в звязку з чим лікувався стаціонарно до закінчення визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини і закінчив лікування вже після сплину зазначеного строку, а тому ці обставини колегія суддів визнає поважними причинами пропуску позивачем строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

За таких обставин, позивач довів належними та допустимими доказами, що строк для подання заяви про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а тому є всі підстави визначити йому додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до п.3 та п.4 ч.1ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від02 серпня 2017 рокускасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, яка померла 13 листопада 2014 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: