Рішення № 69660527, 18.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/4406/17

Провадження № 2/415/1628/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.17 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Данько Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

До Лисичанського міського суду Луганської області звернувся позивач,ОСОБА_1, із позовом до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06 грудня 2016 року він був звільнений з ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні йому не виплатили в повному обсязі заробітну плату. Заборгованість по заробітній платі становить 22421,13 грн. Але на теперішній час заробітна плата не виплачена як і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені. Позивач просив суд, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 07 грудня 2016 року по 25.07.2017 року у сумі 42895,84 грн.

Позивачпро день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що йому відомо його право щодо стягнення середнього заробітку по день винесення рішення, про те він просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 07.12.2016 року по 25.07.2017 року.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень не має.

Розглянувши відомості про належне повідомлення учасників процесу про час, дату та місце розгляду справи,враховуючи заяву позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе провести судове засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З письмової згоди позивача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії трудової книжки БТ-ІІ №0239502, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував у трудових відносинах з ПАТ «Лисичанськвугілля», в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська», на підставі наказу № 931-К від 06.12.2016 року був звільнений за ст. 38 КЗпП, за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію.

Відповідно до копії довідки №122 від 23.06.2017 року, виданої ПАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта ім. Новодружеська», станом на 23.06.2017 року заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 складає 22421,13 грн.

Відповідно до копії довідки №123 від 27.06.2017 року, виданої ПАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта Новодружеська», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 261,56 грн. (без урахування обовязкових платежів) та 324,91 (з урахуванням обовязкових платежів).

Отже, судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, на день звільнення і по теперішній час з ним не було проведено повного розрахунку з виплати заборгованості з заробітної плати.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно довідки виданої ПАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Шахта Новодружеська», середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 261,56 грн. (без урахування обовязкових платежів) та 324,91 (з урахуванням обовязкових платежів).

Суд вважає вказану довідку належним та допустимим доказом та бере її до уваги.

В п. 3 постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі » №14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповіднодо положень статей10і11 ЦПКсуд розглядає цивільні справи в межахзаявленихпозивачемвимогтазазначених і доведених ним обставин.

Отже, враховуючи, що позивачу відомо його право про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на момент прийняття рішення, проте наполягав саме на стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25.07.2017 року в розмірі 42895 (сорок дві тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 84 коп., а суд не може вийти за межі позовних вимог, враховуючи також те, що представник відповідача заперечень, щодо вказаної суми не висловив, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги .

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно доч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір.

Приймаючи до уваги вимогист. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.47, 116,117КЗпП України, ст.ст.88,ст.ст.10,11,209,212-215, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 Івановича до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» (код 32359108, вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська обл., 93100, Україна) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 42895 (сорок дві тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 84 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» (код 32359108, вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська обл., 93100, Україна) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Н.В. Коваленко