Рішення № 69659113, 11.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/919/17 Справа № 0417/4639/2012 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенні частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 р. у розмірі 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн. та складається з: 75112 доларів США простроченої заборгованості, 66306,04 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 38631 доларів США заборгованості з пені та судові витрати у розмірі 1820 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 змінити, ухвалите в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області 23 червня 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року в частині стягнення пені змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість з пені в сумі 308777,58 грн., зменшено загальну суму заборгованості, що стягується за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 р. з 180049,04 доларів США до 141418,04 доларів США.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області 23 червня 2016 року в частині позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами по справі 13 жовтня 2006 року було укладено кредитний договір №750-мк відповідно до якого 18 жовтня 2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 125000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 16,00% на рік з кінцевим терміном повернення 12 жовтня 2011 року.

24 квітня 2007 року між сторонам було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 750-мк від 13 жовтня 2006 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 8300 доларів США на строк до 12 жовтня 2011 року під 16% річних.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 750-мк від 13 жовтня 2006 року було укладено: договір поруки № 750-мк від 13 жовтня 2006 року з ОСОБА_4 та договір поруки № 750-мк від 13 жовня 2006 року з ОСОБА_3

Додаткові угоди до договорів поруки, в звязку із збільшенням суми кредиту, не укладалися.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Зобовязання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконував у звязку з чим станом на 03 вересня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн., яка складається з: 75112 доларів США простроченої заборгованості, 66306,04 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 38631 доларів США заборгованості з пені.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що зобовязання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконував, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення заборгованості з кредитора, а щодо солідарної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителів, суд першої інстанції правомірно відмовив, оскільки додаткові угоди до договорів поруки не укладалися, тому договори поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є припиненими, згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, яка пердбачає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнутої пені в доларах США.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Ураховуючи те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

Проте, фінансові санкції за несвоєчасне повернення кредиту у вигляді пені та штрафу можуть бути застосовані лише у випадках прострочення грошового зобов'язання у гривні.

Згідно з ч. 2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст.192 ЦК України). Частина 3 ст. 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За п.3.3 ст.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Відтак, вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Таким чином, рішення суд першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 38631 доларів США підлягає зміні із стягненням пені в національній валюті, розмір якої відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 03.09.2012 року становить 308777,58 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 рокув частині стягнення пені зміні, стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість з пені в сумі 308777,58 грн., зменшити загальну суму заборгованості, що стягується за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 р. з 180049,04 доларів США до 141418,04 доларів США.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 рокув частині стягнення пені змінити, стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість з пені в сумі 308777,58 грн., зменшити загальну суму заборгованості, що стягується за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 р. з 180049,04 доларів США до 141418,04 доларів США.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_5