Постанова № 69657891, 11.10.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/3490/17

Провадження №2-а/0203/190/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

25 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є суддею у відставці від 08.09.2016 року. У вересні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування його щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми допомоги на оздоровлення, визначеної у довідці апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.09.2017 року №7-252-с. Відповідач своїм листом від 12.09.2017 року протиправно відмовив позивачеві у задоволенні його заяви, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання таких дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача від 16.09.2016 року здійснити відповідний перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% з урахуванням допомоги на оздоровлення без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (а.с.а.с. 2 - 6).

Позивач до суду не з'явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 6).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив залишити позов за період до 27.03.2017 року без розгляду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є суддею у відставці і від 22.09.2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI) (а.с. 9).

09 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування його щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми допомоги на оздоровлення, визначеної у довідці апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.09.2017 року №7-252-с (17 600,00 грн.; 1/12 = 1 466,67 грн.) (а.с. 11).

12 вересня 2017 року відповідач своїм листом №1620/03/21 відмовив позивачеві у задоволенні його заяви (а.с.а.с. 7, 8).

Заявлений позов полягає у тому, що нараховане позивачеві щомісячне довічне грошове утримання не враховує доплату, яка здійснювалася до його суддівської винагороди (допомога на оздоровлення), відображену у довідці апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.09.2017 року №7-252-с.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач, у тому числі, просить зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити йому щомісячне довічне грошове утримання з 16.09.2016 року.

Між тим, така вимога, на думку суду, є безпідставною, оскільки позивач отримав довідку апеляційного суду Дніпропетровської області №7-252-с 06.09.2017 року і лише 08.09.2017 року висунув відповідну вимогу відповідачеві. При цьому з позовом до суду позивач звернувся 25.09.2017 року.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов в частині вимог про зобов'язання відповідача перерахувати та сплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення у період від 16.09.2016 року по 27.03.2017 року залишити без розгляду.

Що стосується решти позовних вимог, то суд при їх розв'язанні виходить з наступного.

У відповідності з частинами першою, другою статті 133 Закону №2453-VI, правила якого застосовувались при призначенні позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За правилами, встановленими статтею 134 Закону №2453-VI,суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Аналогічні положення містять в собі статті 135, 136 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30.09.2016 року.

Ураховуючи зміст приведених норм у їх взаємозв'язку, суд доходить висновку про те, що допомога на оздоровлення, безумовно, входила до системи оплати праці позивача.

За правилами, встановленими частиною першою статті 41 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а також суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове пенсійне страхування, мають ураховуватись в заробітку (доходу) застрахованої особи для обчислення її пенсії.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 20.02.2012 року №22547610 (справа №21-430а11), яка відповідно до частини другої статті 161, частини першої статті 2442 КАС є обов'язковою для суду.

Таким чином, відповідач зобов'язаний перерахувати щомісячне довічне грошове утримання позивача з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення в сумі 1 466,67 грн.

За змістом частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, у якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, заявлений у справі позов підлягає задоволенню частково, із зобов'язанням відповідача здійснити відповідний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача та проводити відповідні виплати саме від 01.04.2017 року, оскільки позов за період до 27.03.2017 року залишено без розгляду.

Позовна вимога про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є необґрунтованою, оскільки відповідно до позовної заяви постановою Кіровського районної суду м. Дніпропетровська від 22.12.2016 року, яка набрала законної сили, відповідача вже було зобов'язано вчинити такі дії.

У порядку статті 94 КАС з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню компенсація судових витрат останнього в сумі 640,00 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 7 - 12, 17 - 19, 94, 98 - 100, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі в частині зобов'язання Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення у період від 16 вересня 2016 року по 08 березня 2017 року залишити без розгляду.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі з відмови ОСОБА_1 у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення неправомірними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі (код ЄДРПОУ - 40380265) від 01 квітня 2017 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми допомоги на оздоровлення, визначеної у довідці апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2017 року №7-252-с.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі (код ЄДРПОУ - 40380265) на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань компенсацію судових витрат у сумі 640,00 грн.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 254 КАС, і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її ухвалення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС, а також ухвалення постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10-денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення 5-денного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2017 року.

Суддя М.О. Католікян