Вирок № 69657153, 18.10.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4189/15-к

Провадження № 1-кп/209/22/17

ВИРОК

Іменем України

18 жовтня 2017 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів

під головуванням судді Байбари Г.А., суддів Замкової Я.В., Маслова Д.В.,

за участі секретаря Герасимчук І.О.,

прокурора Коновалова Р.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілої особи - ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12014040790001755, за обвинуваченням у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освітою, не працює, не одружений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_4, в силу ст. 89 КК України не має судимості;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освітою, не працює, не одружений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимий:

-26.05.2008 року Центрально-міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Постановою Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 07.12.2009 року звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 11 місяців 1 день;

-02.12.2010 року Центрально-міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Центрально-міського районного судому м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26.05.2008 року, остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2014 року, в денний час, знаходячись у місті Кривій ріг, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3, та невстановлена у кримінальному провадженні особа вступили в попередню злочинну змову між собою на відкрите викрадення чужого майна, яке належало ТОВ ТФК «Алгіра».

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа, 04.09.2014року о 18.00 годині на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11, якого вони не повідомляли про свій злочинний намір, поїхали до м. Кам'янське (Дніпродзержинська), де по вулиці Східний поїзд знаходиться ТОВ ТФК «Алгіра».

Приїхавши до м. Кам'янське, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа у період часу приблизно з 22 години 30 хвилин 04.09.2014 року до 02.00 години 05.09.2015 року обстежували периметр території ТОВ ТФК «Алгіра» з метою визначення місця проникнення на охоронювану територію підприємства, після чого близько 02.00 години 05.09.2015 року зайшли на охоронювану територію підприємства ТОВ ТФК «Алгіра», тим самим проникли у сховище.

Далі ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа 05.09.2014 року близько 02.00 години, діючи узгоджено, з метою викрадення чужого майна, підійшли до двох тепловозів ТГМ-4, що знаходилися біля сторожового приміщення, з якого вийшов машиніст тепловоза ОСОБА_1, який вночі охороняв тепловози та інше майно ТОВ ТФ «Алгіра», та запитав чого вони сюди прийшли. ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа повідомили сторожа, що вони прийшли викрадати деталі з тепловозів, та погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, супроводили його до сторожового приміщення, де він залишався під їх наглядом в період скоєння ними злочину.

Потім ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному провадженні особа 05.09.2014 року приблизно о 02.00 годині, знаходячись за адресою: м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Східний Проїзд на території ТОВ ТФК «Алгіра», діючи узгоджено, з корисних мотивів, умисно, відкрито, ОСОБА_9 повторно, за допомогою раніше підготованих інструментів розкомплектували 2 тепловози ТГМ-4, що належать ТОВ ТФК «Алгіра», знявши та викравши з них 22 радіатори охолодження, вартістю 4266 гривень кожен, а також викрали із сторожового приміщення 2 радіостанції «Кеnwood ТК-3307», вартістю 5186 гривень кожна, завдавши ТОВ ТФК «Алгіра» матеріального збитку на загальну суму 104238,00 грн., після чого з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засідання частково визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, вважаючи, що його дії необхідно кваліфікувати як грабіж, та надав показання про те, що 04 вересня 2014 року йому зателефонував ОСОБА_9 чи ОСОБА_4 та запропонували поїхати з ними в м. Дніпродзержинськ і скоїти крадіжку деталей з тепловоза. Він був без роботи, тому погодився на цю пропозицію. Ввечері того ж дня до нього приїхали ОСОБА_4, ОСОБА_9 і раніше незнайомий хлопець на прізвисько «ОСОБА_25» та вони на автомобілі ВАЗ 21099 червоного кольору під керуванням незнайомого йому водія поїхали до м. Дніпродзержинська. Приблизно о 01.00 годині 05.09.2014 року вони приїхали в незнайоме йому місце, яке знаходиться недалеко від того, де стояли тепловози. Там вони переодяглися в інший одяг для роботи. Водій залишився їх чекати, а вони вчотирьох пішли по залізно-дорожнім коліям, вздовж яких праворуч він бачив огорожу, а що було ліворуч, не бачив, бо було темно. На голові у нього була шапочка, яку він натягнув до очей, а на підборіддя натягнув комір кофти, щоб прикрити своє обличчя. Тепловози стояли приблизно за 15 м. від приміщення, схожого на вагончик, з якого вийшов чоловік. ОСОБА_9 чи ОСОБА_4, на запитання того чоловіка про те, що вони тут роблять, сказали, що вони прийшли знімати з тепловоза метал. Чоловік сказав, що красти нічого не можна, а йому сказали щоб він ішов до вагончика, що ще йому говорили він не чув, бо залишався біля тепловоза. Чоловік з кимось із них зайшов до вагончика і з ним там хтось залишався. Він у вагончик не заходив і не знає хто там був з тим чоловіком. ОСОБА_9 заліз на тепловоз і відкручував та знімав з нього секції радіатора охолодження та давав йому, а він їх складав на землі. ОСОБА_4 відніс 4 чи 5 секцій до автомобіля, на якому вони приїхали, а інші сховали десь недалеко в посадці. Приблизно після 3.00 години вони пішли назад в той бік, звідки прийшли до тепловозів, але автомобіля ВАЗ там уже не було, бо він з радіаторними секціями поїхав до м. Кривий Ріг. Трохи пізніше по них приїхав інший автомобіль білого кольору, похожий на ВАЗ 2108, або на «Мазду» старого випуску, під керуванням іншого водія. Приблизно о 6 чи 7 годин вони приїхали в Кривий Ріг і він пішов додому. В той же чи наступний день йому зателефонував ОСОБА_9, вони зустрілися і той дав йому 300 чи 400 грн. Він частково визнає свою вину, так як не згоден з правовою кваліфікацією, бо вони не застосовували будь-якого насилля відносно потерпілого ОСОБА_1 та не висловлювали погроз застосування насилля, небезпечних для його життя чи здоров'я. Він не бачив радіостанцій і не знає, хто їх міг взяти. Територія, на яку вони йшли по коліях, не була ніяк огороджена з тієї сторони, де вони йшли. Поки він знаходився під вартою, його батьки відшкодували його частку завданої ними шкоди. Він розкаюється в скоєному. Більше ніяких правопорушень він не скоював. Зараз він працює торговим представником без офіційного оформлення трудових відносин, матеріально підтримує свою маму та молодшого брата. Просить на позбавляти його волі.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні частково визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, вважаючи, що їх дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України. Надав показання про те, що 04 вересня 2014 року він з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на електричці поїхали до м. Дніпродзержинска на День народження ОСОБА_13. Приїхали до Дніпродзержинська приблизно о 20-00 годині, але їх ніхто не зустрів. Протягом трьох-чотирьох годин вони пішком гуляли по місту, дійшли до з/д переїзду, далі пішли вздовж колій і підійшли до двох тепловозів. Там також стояли залізно-дорожні цистерни. Потім загавкали собаки і з вагончика вийшов п'яний чоловік, як пізніше він узнав це був машиніст ОСОБА_1. Той запитав, що вони тут роблять, а він відповів, що будуть розбирати тепловоз, а також сказав, щоб ОСОБА_1 зайшов у вагончик. Ніхто із них ніяк ОСОБА_1 не погрожував. Він сам зайшов у вагончик і сидів там один, а вони закрили двері. Він піднявся на тепловоз, в кабіні машиніста знайшов гайкові ключі і почав ними відкручувати секції радіатора охолодження. Він відкрутив приблизно 10 секцій, а хто їх брав від нього, не пам'ятає. Секції складали на землю біля тепловоза. Через мережу інтернет вони замовили автомобіль щоб відвести секції до Кривого Рогу. Хто визивав автомобіль йому невідомо. Потім приїхав автомобіль, водія якого він не знав. Вони завантажили в автомобіль 4 чи 5 секцій, сказали водію де зустрінуться з ним, і він поїхав. Секції, які не помістилися в автомобіль, вони заховали в посадці за дорогою. Біля тепловозів вони знаходилися приблизно протягом трьох годин. Потім він з ОСОБА_4 добрався до автовокзалу (уже не пам'ятає як) і вони вдвох поїхали до м. Кривий Ріг. Як добирався у Кривий Ріг ОСОБА_3, йому невідомо. Вдень, в обумовленому місці вони зустрілися з водієм, який привіз до Кривого Рогу секції радіаторів, та здали їх в пункт прийому металобрухту, а гроші поділили на трьох, тобто на нього, ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Він не перевдягався, коли йшов до тепловозів, він був одягнений в капюшонку. Він не знає, хто забрав мобільний телефон ОСОБА_1 та поклав його в тепловоз. Він також не знає, хто викрав рації та бінокль. Йому невідомо, хто такий «ОСОБА_25». В скоєному він розкаюється та просить не позбавляти його волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також частково визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, вважаючи, що його дії мають кваліфікуватися за ч.2 ст. 186 КК України. Надав показання про те, що на початку вересня 2014 року він запропонував ОСОБА_9 скоїти викрадення мідних секцій радіатора охолодження з тепловозів у м. Дніпродзержинську. Про місцезнаходження тепловозів він дізнався з мережі інтернет. Потім вони вдвох запропонували ОСОБА_3 разом з ними прийняти участь у викраденні деталей з тепловозів у м. Дніпродзержинську і той погодився. В той же день він зателефонував своєму знайомому на ім'я ОСОБА_14, який працює приймальником металобрухту, та запитав, чи є у нього знайомий таксист, який повіз би їх до м. Дніпродзержинська і назад. ОСОБА_14 дав йому телефон таксиста ОСОБА_11, з яким він домовився, щоб той відвіз їх до м. Дніпродзержинська. Ввечері того дня вони зустрілися у м. Кривий Ріг та поїхали до м. Дніпродзержинськ на автомобілі ВАЗ 2199 червоного кольору під керуванням ОСОБА_11. Приїхали до м. Дніпродзержинськ приблизно о 22.00 годині, їздили по місту, їли. Дочекавшись більш пізнього часу ночі, приблизно о 24.00 чи 01.00 годині вони приїхали до залізничних колій і сказали водію зачекати їх, обіцяючи за це заплатити, а самі переодяглися в робочий одяг та пішли, по колії до тепловозів. Щоб їх ніхто не взнав, вони до очей натягнули бейсболки, та підняли на обличчя коміри олімпійок, але вони не знали, хто може бути біля тепловозів. При них не було ніяких предметів. По коліях вони дійшли до двох тепловозів, які стояли біля будиночка-вагончика. Там також стояли залізно-дорожні цистерни. Загавкали собаки і до них підійшов якийсь чоловік, як пізніше він узнав його прізвище ОСОБА_1. Він був у нетверезому стані, з запахом алкоголю, та спитав їх, що вони роблять. Він сказав ОСОБА_1, що вони будуть знімати деталі з тепловоза, а він щоб зайшов до вагончику, і вів себе спокійно. При цьому йому ніхто з них не погрожував і не грубив. Чоловік пішов у вагончик, а він пішов слідом за ним. Щоб чоловік нікому не зателефонував, на його вимогу, той віддав йому чотири мобільні телефони, а він сказав, що вони залишать їх в тепловозі. Рацій з вагончика він не забирав. Під час викрадення ними секцій радіатора, ОСОБА_1 знаходився у вагончику та дивився телевізор і пив горілку, а він наглядав за ним через вікно. ОСОБА_9 заліз на тепловоз, знайшов у ньому гайкові ключі та почав відкручувати секції радіатора охолодження, які подавав ОСОБА_3, а він ОСОБА_4 носив їх по колії через дорогу до посадки. Вони зняли з тепловозів всього приблизно 19 чи 20 секцій. Поки вони викрадали секції радіаторів, водій ОСОБА_11 неодноразово телефонував йому та говорив, що не може так довго чекати. Він просив його ще почекати, а потім пішов до водія, та вони, об'їхавши по вулицях, приїхали на дорогу до вагончика та тепловозів, щоб завантажити в автомобіль радіаторні секції. Водій не хотів цього, а потім погодився. Вони завантажили в салон автомобіля чотири чи п'ять секцій, домовилися зустрітися в м. Кривий Ріг і ОСОБА_11 поїхав у м. Кривий Ріг. ОСОБА_1 в цей час залишався у вагончику, двері якого він ззовні підпер лавочкою. Він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_14, який давав йому телефон ОСОБА_11, та попрохав, щоб той приїхав забрати їх з м. Дніпродзержинська. Він не хотів, але потім погодився. Вони чекали його в обумовленому місці. Він приїхав приблизно о 5.00 годині та повіз їх до м. Кривий Ріг, де вони розійшлися по домівках. В той же день він зателефонував водію ОСОБА_11, зустрівся з ним та вони відвезли і здали секції радіаторів на пункт прийому металобрухту приблизно за 5 чи 6 тисяч гривень. З цих коштів він заплатив за послуги водіям ОСОБА_11 та ОСОБА_14, приблизно 600 чи 700 грн. дав ОСОБА_3, а залишок поділили з ОСОБА_9, приблизно по 1200 грн. кожному. Телефони він поклав у тепловоз, а рацій вони не викрадали. В скоєному він розкаюється, просить не позбавляти його волі.

Окрім часткового визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_15, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, їх вина у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого, представника потерпілого, свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні дав показання про те, що він працює машиністом в ТОВ Торгівельно-фінансова компанія «Алгіра». З ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження тепловоза. Згідно графіка, він працює добу, а потім дві доби відпочиває. Коли він працює, то з 08.00 години до 20.00 години він працює, як машиніст, разом зі складальником вагонів, в вночі до 08.00 години наступного дня він охороняє тепловози, які стоять на колії поруч з будиночком (вагончиком), що складається з двох кімнат: кімнати начальника дільниці і майстра та побутової кімнати працівників. Вночі він знаходиться в цьому будиночку і також охороняє його та майно, яке знаходиться в ньому та поруч будиночка. У вересні 2014 року, точної дати він не пам'ятає, він працював у свою добову зміну та вночі приблизно о 01 год. 30 хвилин, знаходячись у приміщенні будиночку, почув гавкання собак. Він вийшов з приміщення і до нього підійшли чотири хлопці, на обличчях яких були одіті балаклави, а в їх руках він нічого не бачив. Вони сказали, що будуть робити те, що їм треба, а він щоб ішов до приміщення будиночку і не рипався, бо покалічать. Він здогадався, що вони будуть розукомплектовувати тепловози, але, сприймаючи їх погрозу як небезпечну для свого здоров'я та життя, сам зайшов в приміщення, куди також зайшли два хлопці, які забрали зі столу його мобільний телефон, сказавши, що він знайде його вранці. Потім два з них знаходилися разом з ним у приміщенні, не займали його і з ним не розмовляли, а тільки телефонували комусь. Інші два хлопці були на вулиці, але, що вони робили, він не бачив. Приблизно о 5.00 годині ранку вони вийшли з приміщення, а його закрили, підперши вхідні двері ззовні. Він зі стаціонарного телефону «Укрзалізниці» зателефонував на сусідній переїзд «Дніпробуд» та попросив чергову зателефонувати начальнику цеха ТОВ ТФК «Алгіра» і повідомити, що пограбували тепловози, а його закрили в приміщенні. Спочатку приїхав майстре ОСОБА_16, потім начальник цеха ОСОБА_2 і працівники поліції. Потім свій мобільний телефон він знайшов на пульті керування тепловозом. З тепловозів були зняті 22 секції радіаторів охолодження двигунів, 13 з яких пізніше знайшли в кущах за протилежною стороною дороги. З приміщення будиночка пропали дві переносні рації, які стояли на зарядці. В кімнату, де знаходилися рації, заходили хлопці, які були з ним в будиночку, але коли і як ці рації були викрадені, він не бачив. Територія, де стояли тепловози, зі сторони Східного проїзду зачиняється воротами, через які не можуть проїхати автомобілі, а пішохід може зайти повз ворота. З протилежної, західної сторони, куди йдуть залізно-дорожні колії, ніякої огорожі немає, по боках територія, по якій проходять їх колії, має огорожу інших підприємств. Обличчя грабіжників він не бачив, вони самі узнали його в процесі досудового розслідування.

Представник ТОВ ТФК «Алгіра» - ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання про те, що він працює начальником залізничної ділянки ТОВ ТФК «Алгіра». 05 вересня 2014 року о 06-00 годині по телефону йому повідомили, що на їх дільницю на Східному Проїзді стався напад. Він зателефонував майстру дільниці ОСОБА_17, який живе ближче, щоб той їхав туди, а сам також на автомобілі поїхав на дільницю. Дейнака повідомив йому, що з двох тепловозів викрадені 22 секції радіаторів охолодження, вага яких по 35 кг, виготовлені вони з міді. Він сказав ОСОБА_17,щоб він викликав міліцію, а сам також подзвонив начальнику ОСОБА_18 Приїхавши приблизно о 07-00 годині на дільницю, виявив, що з тепловозів зняті жалюзі, які закривають секції з радіаторами охолодження, і з одного тепловоза було знято 20 секцій радіаторів охолодження, а з іншого - 2 секції. Крім того в будинку чергових виявив відсутність двох радіостанцій, що використовувалися для маневрового зв'язку. Приблизно через 20 хвилин приїхали працівники міліції і стали проводити слідчі дії, оглядали місце злочину за допомогою службової собаки. Через дорогу в лісосмузі, на відстані приблизно 50-70 метрів, знайшли 13 секцій радіатора, придатних для подальшого використання. 9 секцій радіаторів пропало. Матеріальний збиток, завданий їх підприємству злочинними діями, згідно висновку експерта, складає 40000 грн. Родичі обвинувачених ОСОБА_15 і ОСОБА_9 відшкодували підприємству збиток у розмірі більше ніж по 9000 грн. тому до них немає матеріальних претензій. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Він просить не застосовувати суворого покарання до обвинуваченого ОСОБА_15. Посади охоронців в ТОВ ТФК «Алгіра» немає, договір на охорону території не укладався. Машиністи тепловозів, з якими укладено договори про повну матеріальну відповідальність, заступаючи на роботу на добу, приймають згідно журналів тепловоз і наявне в ньому пальне. В нічний час машиністи тепловозів охороняють тепловози, будиночок (вагончик), в якому знаходиться його кабінет та приміщення для побутових потреб працівників, та наявне в будиночку майно. Вдень це майно охороняється черговим по переїду. Територія ТОВ ТФК «Алгіра» зі сторони Східного проїзду, куди йдуть колії, огороджена вагончиком та воротами. З боків, вздовж колій територія огороджена огорожами інших підприємств. Зі строни Західного проїзду, куди виходять колії, територія не огороджена і там немає ніяких табличок про те, що територія охороняється.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надав показання про те, що він працює майстром дільниці ТОВ ТФК «Алгіра». В 2014 році осінню, точної дати він не пам'ятає, приблизно о 06 годтні йому зателефонував начальник залізно-дорожної дільниці ТОВ ОСОБА_2 і сказав, щоб він їхав на роботу, бо там щось сталося. Він приїхав на залізнодорожню дільницю, де стояли два тепловози та знаходиться будиночок (вагончик), в якому є кабінет начальника та побутове приміщення для працівників. Двері цього приміщення були заблоковані ззовні лавкою. Він відчинив двері і звідти вийшов машиніст ОСОБА_1, який йому розповів, що вночі прийшли четверо невідомих чоловіків в масках на обличчях. Один з них залишився з ОСОБА_1 у приміщенні, а інші знімали з тепловозів секції радіаторів охолодження. ОСОБА_1 того ранку говорив йому, що ті особи йому ніяк не погрожували та не застосовували будь-якого насильства, а тільки не випускали з вагончика. Крім того ОСОБА_1 розповів, що у нього забрали мобільні телефони, і сказали, що він їх вранці знайде. В одному з тепловозів вони знайшли залишені грабіжниками два телефони. Він викликав працівників міліції, які приїхали через 20 хвилин. Було виявлено, що з тепловозів зняли секції радіаторів охолодження, але в якій кількості, він не пам'ятає, а з приміщення викрали дві радіостанції для маневрового зв'язку. Коли приїхали працівники поліції, за дорогою в лісосмузі знайшли частину викрадених секцій радіаторів. Тепловози стояли на коліях приблизно за 15 м. від вагончика. Ця територія закрита від дороги вагончиком і воротами, а по боках вздовж колій закрита огорожами інших підприємств. З західної сторони, куди виходять колії, територія ніяк не огороджена. Машиністи вдень виконують свою роботу машиніста, а вночі охороняють тепловози, вагончик, переїзд та інше майно, що зберігається біля вагончика.

Вина обвинувачених ОСОБА_15, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підтверджується також зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні документами кримінального провадження.

Протоколом огляду місця події з фото-таблицями від 05.09.2014 року (а.с.15-19 т.3) підтверджується огляд території, що розташована по вул. Східний проїзд у м. Дніпродзержинську в районі залізно-дорожнього полотна на території ТОВ ТФК «Алгіра», де були виявлені та вилучені синтетична мотузка, два сліди тканини, фото сліду протектора шини та фото сліду нижньої частини взуття, а також 13 секцій радіатора.

Розпискою ОСОБА_14 від 05.09.2014 року (а.с. 21 т.3), згідно якої він отримав від працівників міліції належні ТОВ ТФК «Алгіра» 13 секцій охолодження радіаторів тепловозів ТГМ-4, викрадені в ніч з 04.09.2014 року на 05.09.2014 року.

Заявою від 05.09.2014 року (а.с.39 т.3), згідно якої директор ТОВ ТФК «Алгіра» ОСОБА_19 просить ОВС прийняти заходи до розшуку осіб, які здійснили крадіжку деталей тепловоза ТГМ-4 № 2694 і № 1463, а саме: секцій охолодження радіатора тепловозу № 2694 - 20 шт., № 1463 - 2 шт. та переносних радіостанцій «Кенвуд ТК-3307» з зарядними пристроями у кількості 2 шт., яка мала місце в ніч з 04 на 05 вересня 2014 року на залізно-дорожній ділянці, що є власністю ТОВ

Довідкою від 05 вересня 2014 року, згідно якої два тепловози ТГМ-4 знаходяться на балансі ТОВ ТФК «Алгіра». Вартість 1 секції охолодження радіатора -6200 грн., вартість однієї радіостанції Кенвуд 1750 грн. (т.3 а.с.40).

Інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей від 05 вересня 2014 року, згідно якого значиться недостача двох радіостанцій КЕНВУД вартістю по 1700 грн. кожна, а на двох тепловозах ТГМ-4 відсутні 22 секції охолодження радіаторів (т.3 а.с.41).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 28.10.2014 року (а.с.153-154 т.3), згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.09.2014 року вилучена інформація з ПрАТ «МТС України» про з'єднання абонентських номерів.

Описом речей і документів, згідно якого вказані абонентські номери, що були в зоні дії станції оператора зв'язку ПрАТ «МТС Україна» в період скоєння злочину (т.3 а.с.155).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.10.2014 року (а.с.157-160 т.1), згідно якого вилучена інформація з ПрАТ «Киїастар» про абонентські з'єднання.

Описом речей і документів, згідно якого інформація по мобільному терміналу НОМЕР_3 була вилучена на диск від ПрАТ «Київстар» (т.3 а.с.164).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07 листопада 2014 року, згідно якого вилучена інформація про вхідні та вихідні з'єднання абонентського номеру НОМЕР_3 знаходиться на диску (т.3 а.с.165-166).

Описом речей і документів, згідно якого була вилучена на диск інформація по мобільному телефону НОМЕР_2, що перебувала у віданні ПрАТ «Київстар» (т.3 а.с.168).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07 листопада 2014 року, згідно якого було вилучено інформацію про вхідні та вихідні з'єднання абонентського номеру НОМЕР_2, яка знаходиться на диску (т.3 а.с.169-170).

Описом речей і документів, згідно якого інформація по мобільному телефону НОМЕР_5, що перебувала у віданні ПрАТ «Київстар», була вилучена на диск (т.3 а.с.172).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07 листопада 2014 року, згідно якого було встановлено, що інформація про вхідні та вихідні з'єднання абонентського номеру НОМЕР_4 була вилучена та знаходиться на диску (т.3 а.с.173-174).

Описом речей і документів, згідно якого інформація по мобільному телефону НОМЕР_6, що перебувала у віданні ПрАТ «Київстар», була вилучена на диск (т.3 а.с.176).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07 листопада 2014 року, згідно якого інформація про вхідні та вихідні з'єднання абонентського номеру НОМЕР_6 була вилучена та знаходиться на диску (т.3 а.с.177-178).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20 жовтня 2014 року, згідно якого від оператора мобільного зв'язку ТОВ "Астеліт" була вилучена інформація про з'єднання абонентських номерів, які знаходилися в зоні базових станцій за місцем скоєння злочину в період його скоєння (т.3 а.с.189-190).

Описом речей і документів, згідно якого вилучена інформація знаходиться на оптичному диску (т.3 а.с.191).

Довідкою щодо обробки технічної інформації (т.1 а.с.194-197).

Протоколом обшуку від 20.05.2015 року (а.с.110-112 т.4), згідно якого проведено обшук у ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_6, під час якого були вилучені мобільні телефони.

Протоколом обшуку від 20.05.2015 року з фототаблицею (а.с.122-124 т.4), згідно якого проведено обшук у ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_7 та було виявлено та вилучено мобільний телефон з сім-картками (т.4 а.с.122-124).

Протоколом обшуку від 20.05.2014 року (а.с.141-141 т.4), згідно якого проведено обшук у ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_8, під час якого вилучені мобільні телефони.

Протоколом обшуку від 20.05.2016 року (а.с.158-159 т.4), згідно якого проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_3, під час якого були вилучені мобільні телефони.

Протоколом обшуку від 20.05.2015 року (а.с.165-166 т.4), згідно якого проведено обшук за адресою: АДРЕСА_9, де проживає ОСОБА_4, під час якого були виявлені та вилучені балаклава захисного кольору та мобільні телефони.

Протоколом обшуку від 20.05.2015 року (а.с.174-175 т.4), згідно якого проведено обшук за адресою: АДРЕСА_10, де проживає ОСОБА_9, під час якого було виявлено та вилучено дві пари рукавичок.

Заявою від 20.05.2015 року (а.с.187 т.4), згідно якої ОСОБА_22 добровільно надає для огляду фрагмент секції радіатора тепловоза.

Протоколом огляду від 20.05.2015 року (а.с.188-189 т.4), згідно якого оглянуто фрагмент радіаторної батареї наданої ОСОБА_22

Розпискою від 22.05.2015 року (а.с.207 т.4), згідно якої ОСОБА_2 отримав від працівників міліції фрагмент секції шахти холодильника в кількості 1 шт.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання з фото таблицями від 20.05.2015 року (а.с.222-226 т.4), згідно якого ОСОБА_4 впізнав сторожа ТОВ ТФК «Алгіра» ОСОБА_1

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 20.05.2015 року (а.с.237-241 т.2), згідно якого свідок ОСОБА_11 розповідав і показував на місці, як він 05.09.2014 року приблизно в 00 годин 30 хв. на своєму автомобілі ВАЗ 21099 привіз на вул. Петровського №178 хлопців, які перевдяглися в спецодяг і кудись пішли, а він чекав приблизно 3 години. Потім один з них повернувся і сказав щоб він переїхав у інше місце на східний проїзд, де йому в автомобіль завантажили 4 чи 5 радіаторних батарей, які він повіз до м. Кривий ріг.

Протоколом проведення слідчого експерименту з фото-таблицею від 20.05.2015 року за участі свідка ОСОБА_20(а.с.242-245 т.2), згідно якого він розповів та показував на вул. Петровського у м. Дніпродзержинську, куди він приїздив на своєму автомобілі «Мазда» 05.09.2014 року щоб забрати звідти та відвести в м. Кривий Ріг ОСОБА_4, ОСОБА_23 і ОСОБА_9.

Протоколом проведення слідчого експерименту з фото-таблицями від 20.05.2015 року (а.с.246-247 т.2), згідно якого ОСОБА_4 розповідав і показував на місці про обставини скоєння злочину 05.09.2014 року.

Висновком експерта № 70/34-293 від 05.06.2015 року (а.с.81-83 т.3), згідно якого середня ринкова вартість 22-х секцій охолодження радіатора тепловоза ТГМ-4, станом на 05.09.2014 року, могла складати 93866,66 грн. Середня ринкова вартість 2-х радіостанцій «Кеnwood ТК3307», станом на 05.09.2014 року, могла складати 10372,00 грн.

Оцінюючи та аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає не доведеним стороною обвинувачення того, що обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3, умисно, з метою заволодіння чужим майном, проникли на охоронювану територію ТОВ ТФК «Алгіра», напали на сторожа ОСОБА_1 та висловлюючи йому погрози завданням ударів по голові, тобто погрози застосування насильства, яке є небезпечним для його життя та здоров'я, які ОСОБА_1, сприймав реально і, побоюючись за своє життя та здоров'я, не став чинити перешкод злочинцям, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 спільно з невстановленою по провадженню особою викрали з тепловоза ТГМ-4 22 радіатори охолодження та 2 радіостанції «Кеnwood ТК-3307» зі сторожового приміщення, чим скоїли злочин, передбачений ч.3 ст. 187 КК України.

Із показань обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_16 встановлено, що коли обвинувачені та невстановлена у кримінальному провадженні особа, з метою викрадення чужого майна, прийшли до належних ТОВ ТФК «Алгіра» тепловозів, у них в руках не було жодних предметів, якими б вони могли погрожувати застосуванням потерпілому ОСОБА_1 насилля небезпечного для його життя чи здоров'я.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 категорично заперечували, що будь хто перед початком викрадення майна ТОВ ТФК «Алгіра» погрожував потерпілому ОСОБА_1 нанесенням ударів по голові, чи застосуванням іншого насильства небезпечного для його життя чи здоров'я. Вони тільки сказали йому, щоб він зайшов у приміщення вагончика і вів себе спокійно.

Свідок ОСОБА_16 підтвердив в суді, що ОСОБА_1 вранці 05.09.2014 року говорив йому, що ті особи йому ніяк не погрожували та не застосовували будь-якого насильства, а тільки не випускали з вагончика.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 давав дещо непослідовні показання відносно обставин скоєного кримінального правопорушення, вказуючи, що нападники сказали, що будуть робити, що їм потрібно, а він щоб ішов до приміщення будиночку і не рипався, бо покалічать. Під час одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 і потерпілого ОСОБА_1 20.05.2014 року (а.с.227-228 т.2), потерпілий ОСОБА_24 вказував, що хлопці, які скоювали крадіжку майна ТОВ ТФК «Алгіра», казали йому поводити себе спокійно, поки вони будуть викрадати майно, щоб його не побили.

Аналізуючи зазначені вище докази, суд вважає надуманими і не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_1 про те, що йому погрожували "покалічити" його.

Суд вважає, що потерпілий ОСОБА_1, побачивши вночі біля тепловозів, які він охороняв, чотирьох чоловіків з закритими обличчями, які прийшли викрадати деталі з тепловоза, дійсно злякався і міг опасатися за соє життя чи здоров'я, тому на чинячи ніякого опору, на вимогу злочинців, зайшов до вагончика та знаходився в ньому під час скоєння викрадення майна ТОВ ТФК «Алгіра».

Проте, стороною обвинувачення не доведено, що відносно потерпілого ОСОБА_1 обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановленою у кримінальному проваджені особою застосовувалося психічне насильство, пов'язане з погрозою заподіяння фізичного насильства,, небезпечного для його життя чи здоров'я.

З урахуванням викладеного вище суд вважає, що ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному проваджені особа, за попередньою змовою між собою, скоїли відкрите викрадення належного ТОВ ТФК «Алгіра» майна (грабіж), поєднане з погрозою застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Крім того суд вважає доведеним, що скоєний ними грабіж був поєднаним з проникненням в сховище, яким являється охоронювана територія, де вночі на коліях стоять належні ТОВ ТФК «Алгіра» маневрові тепловози, де знаходиться належний товариству вагончик, в якому вночі перебуває працівник товариства, що здійснює охорону тепловозів, самого вагончика і майна, що в ньому знаходилося, обладнання залізно-дорожнього переїзду, залізно-дорожніх цистерн, які також зберігаються на колія біля вагончика.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та невстановлена у кримінальному проваджені особа знали, що ця територія охороняється, бо, йдучи до місця скоєння злочину, вони закрили свої обличчя, щоб потім не бути впізнаними охоронцем.

При ухваленні вироку суд не приймає до уваги посилання обвинувачених та їх захисників, на те, що вони зайшли не територію ТОВ ТФК «Алгіра» зі сторони Західного проїзду, де немає огорожі і якихось табличок та по коліям ішли до місця стоянки тепловозів.

Суд вважає, що обвинувачені навмисно, згідно оговореного плану, після дослідження периметру територію ТОВ ТФК «Алгіра» пішли на територію товариства зі сторони Західного проїзду, де немає огорожі, а не зі сторони Східного проїзду, де територія ТОВ закривається воротами, поруч яких стояли тепловози та знаходиться вагончик з охоронцем, щоб непоміченими приникнути на територію ТОВ ТФК «Алгіра».

Суд не приймає тверджень сторони захисту про те, що офіційно територія ТОВ ТФК «Алгіра», де стояли тепловози не охоронялася, бо суду не надано наказу чи посадових інструкцій про те, що машиніст ОСОБА_1 в нічний час повинен виконувати функції охоронця.

Як вказували в суді потерпілий ОСОБА_1, представник ТОВ ТФК «Алгіра» - ОСОБА_2, свідок ОСОБА_16, машиністи тепловозів, є матеріально-відповідальними особами, які працюючи згідно графіку, протягом доби, вдень виконують обов'язки машиністів, а вночі, перебувають в приміщенні вагончика та охороняють тепловози, сам вагончик з наявним у ньому майном, обладнання залізно-дорожного переїзду та інше майно, яке знаходиться на території ТОВ ТФК «Алгіра», тобто вночі вони виконують функції охоронців.

Суд не приймає також до уваги тверджень обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 про те, що вони не викрадали двох переносних рацій "Кенвуд", бо вказані рації звечора знаходилися у вагончику на зарядці, а вранці після скоєного злочину було виявлено пропажу рацій. Вночі ніхто, крім ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 та невстановленої в кримінальному провадженні особи, до вагончика не заходив, а потерпілий ОСОБА_1 був до ранку закритий у вагончику.

Суд вважає, що під час викрадення чужого майна, за попередньою змовою обвинувачених та невстановленої особи, було також викрадено і дві рації "Кенвуд".

Діяння обвинуваченого ОСОБА_4, ОСОБА_9 і необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше сховище.

Діяння обвинувачених ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше сховище.

Діяння обвинуваченого ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше сховище,

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 суд враховує обставини і тяжкість вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, ступінь участі кожного з них в організації і скоєнні цього злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує те, що він, в силу ст. 89 КК України, не має судимості, був ініціатором скоєння злочину, не працював, за місцем проживання характеризувався задовільно, не одружений, знаходився з 1993 року під наглядом лікаря-психіатра з приводу розумової відсталості в ступені легкої дебільності, знятий з нагляду у 2000 році з зв'язку з перебуванням у місцях позбавлення волі, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 186 від 07.08.2015 року (а.с.180-182 т.3) ОСОБА_4 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, хронічною душевною хворобою, розумовою відсталістю, тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності та іншими хворобливими станами не страждав. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В даний час якими-небудь психічними захворюваннями також не страждає. За своїм психічним станом в даний час може усвідомлювати дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Призначаючи покарання ОСОБА_9, суд враховує те, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебував на диспансерному обліку в КЗ "Криворізький протитуберкульозний диспансер №2" ДОР", але самовільно перервав лікування в серпні 2014 року та знятий з обліку, на військовому обліку не перебуває та не перебував.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує те, що він раніше не засуджувався, працює без офіційного оформлення трудових відносин, не одружений, не має дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на військовому обліку.

Як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує часткове відшкодування завданих злочином матеріальних збитків, сприяння встановленню істини у справі судом.

Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9, суд враховує часткове відшкодування завданих злочином матеріальних збитків.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Суд вважає, що для виправлення обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та попередження вчинення нових злочинів їм необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч.3 ст. 186 КК України.

З урахуванням тяжкості та обставин скоєного кримінального правопорушення, ступені участі обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні злочину за попередньою змовою групою осіб, з урахуванням того що він раніше не судимий, позитивно характеризується, з урахуванням зазначених вище обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування призначеного покарання і, що він може бути звільненим від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів у кримінальних провадженнях необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 21 травня 2015 року до 20 червня 2017 року в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 вираховувати з дня його затримання, тобто з 21 травня 2015 року.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення з 17 червня 2015 року до 20 червня 2017 року в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 вираховувати з дня його затримання, тобто з 17 червня 2015 року.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 22 травня 2015 року до 09 червня 2016 року в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов'язки, передбачені п.1, п. 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 одинадцять мобільних телефонів, які були вилучені у ході обшуків у ОСОБА_20, та які згідно квитанції №1755/14 від 28.05.2015 р. знаходяться на зберіганні в камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, а два з яких за розпискою передані на зберігання ОСОБА_20, - передати за належністю свідку ОСОБА_20.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 десять мобільних телефонів, які були вилучені у ході обшуку у ОСОБА_21, та, згідно квитанції № 1755 від 28 травня 2015 року, зберігаються у камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, - передати за належністю ОСОБА_21.

Визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 пістолет типу ТТ калібру 4,5 мм, який не є вогнепальною зброєю, а призначений для стрільби сферичними кулями для пневматичної зброї, та був вилучений у ході обшуку у свідка ОСОБА_21, який, згідно квитанції № 1796 від 08 вересня 2015 року, знаходиться на зберіганні в камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, - передати за належністю ОСОБА_21.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 сім мобільних телефонів, 11 сім-карт, які були вилучені у ході обшуку у ОСОБА_3 та, згідно квитанції № 1755 від 28 травня 2015 року, зберігаються у камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, - передати за належністю ОСОБА_3.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 шість мобільних телефонів, куртку, провід мідний, які були вилучені у ході обшуку у ОСОБА_4 та, згідно квитанції № 1755/14р. від 28 травня 2015 року, зберігаються у камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, - передати за належністю ОСОБА_4. Визнану речовим доказам у кримінальному провадженні №12014040790001755 балаклаву, яка була вилучена у ході обшуку у ОСОБА_4 та, згідно квитанції № 1755/14 р. від 28 травня 2015 року, зберігаються у камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, - знищити.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 три будівельні рукавички, які були вилучені у ході обшуку у ОСОБА_9 та, згідно квитанції № 1755 від 28 травня 2015 року, зберігаються у камері схову Дніпровського ВП Кам'янського ВП, - знищити.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12014040790001755 одну охолоджувальну секція радіатора тепловозу та тринадцять секцій охолодження радіатора тепловозу ТГМ-4, які передані на зберігання представнику ТОВ ТФК "Алгіра" ОСОБА_2 - передати за належністю ТОВ ТФК "Алгіра".

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта в сумі 589,44 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 44 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта в сумі 589,44 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 44 коп.).

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта в сумі 589,44 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 44 коп.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк, з моменту отримання ними копії вироку.

Головуючий суддя Байбара Г.А.

Судді Замкова Я.В.

Маслов Д.В.