Ухвала суду № 69656056, 06.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3849/17

Провадження № 1-кс/761/2478/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Хардіна О.П.,

за участю: секретаря судового засідання - Нешви І.О.,

представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАО Інвестмент Лімітед Україна» - ОСОБА_2, представника цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна група «Арей» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Білого Є.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22016000000000336 від 07.09.2016 за ознаками ст.113, ч.5 ст. 191 КК України -

В С Т А Н О В И В :

03.02.2017 до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №22016000000000336 від 07.09.2016 за ознаками ст.113, ч.5 ст. 191 КК України а саме: на майно - єдиний майновий комплекс за адресою: м.Київ, пр. Перемоги, 83, який на праві власності належить ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна».

В обґрунтування клопотання навели ті дані, що з 30.04.2015 зареєстроване та здійснює господарську діяльність у сфері розробки, виготовлення та ремонту військової техніки TOB «Інженерна група «Азов» (з 02.11.2016 TOB «Інженерна група «Арей») (м. Київ, просп. Перемоги, 83). В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені службові особи ПрАТ «АТЕК» заволоділи майном TOB «Інженерна група «Арей» - важкою універсальною гусеничною платформою «Азовець», вартістю понад 2674203,12 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.У зв'язку з такими діями роботу товариства повністю припинено, чим створено загрозу виконання спільних рішень Міністерства оборони України та TOB «Інженерна група «Азов».

20.12.2016у даному кримінальному провадженні TOB «Інженерна група Арей» пред'явлено цивільний позов. 10.01.2017 до ГСУ СБУ України надійшло клопотання TOB «Інженерна група «Арей» про накладення арешту на майно. Підставою для застосування арешту майна підприємства прокурор наводить ті обставини, що арешт майна необхідний з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, забезпечення цивільного позову, а також з метою застосування в подальшому покарання у виді конфіскації майна.

В судове засідання прокурор відділу Генеральної прокуратури Білий Є.В., будучи повідомлений про час та місце розгляду клопотання, не з*явився. Неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до правил ч.1 ст.172 КПК України.

Представник власника майна ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна» в судовому засіданні вважав, що відсутні законні підстави для вжиття такого виду забезпечення кримінального провадження з урахуванням, що стосовно дій службових осіб підприємства кримінальне провадження не здійснюється, підозрюваний у кримінальному провадженні відсутній.

Представник цивільного позивача TOB «Інженерна група «Арей» підтримав доводи клопотання, вважає необхідним накладення арешту на майно підприємства, у зв*язку з поданням цивільного позову в межах справи TOB «Інженерна група «Арей».

Вивчивши доводи клопотання, думку власника майна та представника цивільного позивача, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з матеріалів клопотання, головним слідчим управлінням СБ України здійснюється кримінальне провадження № 22016000000000336, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.09.2016 року за фактом злочину, передбаченого ст.113 КК України (Диверсія) за фабулою - вчинення дій невстановленими особами, спрямованих на протиправне захоплення та руйнування майна, виробничих потужностей та інших активів ПрАТ «АТЕК», що має важливе оборонне значення, а також за ознаками ч.5 ст.191 КК України за фактом злочину, передбаченого ч. 5ст.191 КК України за фабулою здійснення блокування виробничих приміщень (цехів,складів) ТОВ «Інженерна група «Арей» невстановленими особами з числа охорони ПРАТ «АТЕК», виконуючи вказівки службових осіб даного підприємства, а також викрадання обладнання і техніки, які належать даному товариству. 23.24 жовтня 2016 року невстановленими особами з території ПрАТ «АТЕК» у невідомому напрямку вивезено важку універсальну гусеничну платформу «Азовець» вартістю понад 2 674 000 грн., яка належить ТОВ «Інженерна група «Арей».

Як убачається зі змісту клопотання, однією з підстав для накладення арешту на майно ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна» прокурор наводить забезпечення можливої конфіскації майна, оскільки санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Проте з наданих матеріалів клопотання та матеріалів досудового розслідування не убачається, що арешт може бути застосований з метою можливої конфіскації майна, оскільки конфіскація як вид покарання, визначений ст.59 КК України, та передбачений санкцією ч.5 ст.191 КК України, може бути застосований лише стосовно майна конкретної особи - засудженого, проте в даному провадженні жодну особу не повідомлено про підозру.

Одночасно слід зазначити, що в даному кримінальному провадженні з моменту внесення відомостей в ЄРДР від 07.09.2016 до юридичної особи - власника майна ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна» також не застосовано заходи кримінально-правового характеру відповідно до положень ч.8 ст.214 КПК України. Більше того, відомості щодо причетності до вчинення особами ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна» злочину, не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто стосовно вказаної юридичної особи досудове розслідування не ведеться.

Таким чином, вирішуючи питання про арешт майна, суд з наведених даних не може пересвідчитися в тому, що такий засіб забезпечення є співмірним, оскільки матеріали клопотання не містять даних про вартість майна та розмір можливої конфіскації.

Вирішуючи питання щодо підстав накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, то слідчий суддя враховує наступне.

У відповідності до визначення ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні повинен у собі містити конкретну вимогу про відшкодування визначеної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Проте зі змісту цивільного позову TOB «Інженерна група «Арей» убачається, що його подання містить формальний характер, за формою та змістом позов не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, оскільки в ньому не міститься найменування та місцезнаходження відповідача, конкретної вимоги про відшкодування шкоди, не висунута матеріально - правова вимога до відповідача, не визначені межі цивільного позову. Самостійно до слідчого судді цивільний позивач з клопотанням про накладення арешту не звертався.

Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Таким чином, сукупність наданих фактичних даних свідчить, що слідчим не доведено достатніх підстав вважати, що вчинено злочин, до якого причетний ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна», при цьому в ході кримінального провадження, яке здійснюється за фактом вчинення злочину і де жодній особі не повідомлено про підозру, де фактично відсутній цивільний позов як вимога матеріально - правового характеру, застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як арешт майна не буде відповідати критерію розумності, співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Білого Є.В. про накладення арешту на майно - єдиний майновий комплекс за адресою: м.Київ, пр. Перемоги, 83, який на праві власності належить ТОВ «ПАО Інвестмент Лімітед Україна», у кримінальному провадженні № 22016000000000336 від 07.09.2016 за ознаками ст.113, ч.5 ст. 191 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О.П. Хардіна