Рішення № 69652992, 17.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2765/16-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.Провадження № 22-ц/780/4492/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 17.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Марченка Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 червня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 жовтня 2011 року у розмірі 37 011 грн. 22 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 449 грн. 01 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 28822 грн. 07 коп.; заборгованість за пенею та комісією 3 501 грн. 51 коп., штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 1 738 грн. 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 жовтня 2011 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір. ОСОБА_2 зобовязалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Однак, відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобовязання, у звязку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 15 червня 2017 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 жовтня 2011 року в сумі 33720 грн. 09 коп., з яких: 2449 грн. 01 коп. - заборгованість за кредитом; 28822 грн. 07 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2449 грн. 01 коп. заборгованість за пенею та комісією. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що у рішенні суду не встановлено строку, на який їй було видано кредит, у які періоди він мав погашатися, з якого часу виникла заборгованість, у які періоди вона не була погашена, як нараховувалися відсотки. Суд не перевірив перебіг позовної давності. У резолютивній частині рішення зазначено іншу адресу місцезнаходження позивача ніж та, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суд не перевірив правильність розрахунку, наданого позивачем. Відповідач зазначає, що їй не було вручено на руки другий екземпляр заяви та не ознайомлено з Умовами та правилами надання банківських послуг, а вона отримала лише карту. Банк не повідомляв позичальника про наявність заборгованості за кредитним договором. Суд не встановив загального терміну дії кредитної картки. Цей термін закінчився у червні 2015 року. Останній платіж по кредитному договору було здійснено у жовтні 2015 року. Однак, він був здійснений без згоди позичальника з іншої картки, з якої позивач здійснив списання коштів самостійно. Визнаючи частково позов у розмірі 6600 грн. відповідач не знала, що входить до цієї суми.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», заборгованість позичальника перед банком станом на 31 жовтня 2016 року становить 37 011 грн. 22 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 449 грн. 01 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 28822 грн. 07 коп.; заборгованість за пенею та комісією 3 501 грн. 51 коп., штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 1 738 грн. 63 коп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не належним чином виконував договірні зобов'язання.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідност. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що ОСОБА_2 отримала кошти у розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У звязку з неналежним виконанням умов договору утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути на його користь.

Факт отримання коштів відповідачем не заперечується. Однак, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що суд не перевірив перебіг позовної давності, оскільки термін дії картки закінчився у червні 2015 року, а останній платіж по кредитному договору було здійснено у жовтні 2015 року.

Однак, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не заявляла про застосування строку позовної давності, та у клопотанні від 15 червня 2017 року зазначила, що частково визнає борг, а тому вищезазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2449 грн. 01 коп.

Разом з тим, ухвалюючи рішення в частині стягнення на користь позивача заборгованості по процентах, пені та комісії суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо нарахування відсотків за користування кредитом, пені та комісії за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору. Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, та комісії.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку про стягнення на користь позивача заборгованості по процентах, пені та комісії. Висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а, відтак, апеляційним судом не переглядалося.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, відповідно змінюється розподіл судових витрат. Сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню на його користь пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 90 грн. 94 коп. (6,6 %). На користь відповідача підлягає стягненню з ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір пропорційно до відхиленої частини позовних вимог, а саме у розмірі 1415 грн. 75 коп. (93,4 %).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 15 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження вул. Грушевського, 1-Д, у м. Київ, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 06 жовтня 2011 року у розмірі 2449 (дві тисячі чотириста сорок девять гривень), 01 копійка та судовий збір у розмірі 90 (девяносто гривень), 94 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження вул. Грушевського, 1-Д, у м. Київ, ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_2, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 1415 (одна тисяча чотириста п'ятнадцять гривень), 75 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

ОСОБА_3