
Справа № 161/12783/17
Провадження № 1-кп/161/687/17
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2017 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Артиша Я.Д.,
при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010001275 від 20 березня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працює, не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, працює фаршоскладальником в ПП "Віозахід", в порядку ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора Хилюка В.В.,
представника потерпілого ПАТ "Укртелеком" ОСОБА_4,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_5,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1, 19 березня 2017 року, близько 22 год. 00 хв., знаходячись на території колишньої військової частини, що по вул.Володимирській,1, в м. Луцьку, умисно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав із каналізаційної шахти кабель типу "ТПП 30х2х0,4", довжиною 50 метрів, належний ПАТ "Укртелеком", чим завдав зазначеному товариству згідно відношення № 35-4/8 від 20 березня 2017 року майнову шкоду на загальну суму 1012 грн.
Він же, повторно, 26 березня 2017 року, близько 23 год. 00 хв., за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, перебуваючи неподалік мосту через річку Стир, що в м. Луцьку по вул. Ковельській, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрали із кабельних колодязів № 2496 та № 2495 кабель типу "ТПП 100х2х0,5", довжиною 314 метрів, належний ПАТ "Укртелеком", чим завдали вказаному товариству згідно відношення № 35-4/9 від 27 березня 2017 року, майнову шкоду на загальну суму 25094 грн. 88 коп.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1, у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка) та кваліфікує їх, як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Крім того, своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 повторно, та ОСОБА_2, вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу, переліку та вартості викраденого ним майна, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу предявленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, 19 березня 2017 року, вчинив крадіжку кабеля типу "ТПП 30х2х0,4", довжиною 50 метрів, а також, 26 березня 2017 року, крадіжку кабеля типу "ТПП 100х2х0,5", разом із обвинуваченим ОСОБА_2, належні ПАТ "Укртелеком". У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати, вказуючи, що частково добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому в сумі 1012 грн. Цивільний позов визнав частково, в межах майнової шкоди, яка зазначена в обвинувальному акті.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу, переліку та вартості викраденого ним майна, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу предявленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, 26 березня 2017 року, вчинив крадіжку кабеля типу "ТПП 100х2х0,5", разом із обвинуваченим ОСОБА_1, належний ПАТ "Укртелеком". У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати, застосувати до нього Закону України "Про амністію в 2016 році". Цивільний позов визнав частково, в межах майнової шкоди, яка зазначена в обвинувальному акті.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, зясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорій середньої тяжкості, дані про їх особи та обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.
До обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, судом не встановлено.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_2, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте такі судимості погашені у встановленому Законом порядку, інформацію про стан їх здоров'я, які не перебувають на обліку у лікаря нарколога чи психіатра та не звертались за допомогою до них, задовільні характеристики з їх місць проживання, а також часткове відшкодування завданої шкоди ОСОБА_1, думку представника потерпілого, яка наполягає на призначенні їм покарання у відповідності до Закону.
Також призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, спосіб заволодіння майном, вартість викраденого, роль і безпосередні дії обвинувачених, а тому з урахуванням наведеного призначає обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, в межах санкцій частин статей, за якими його засуджується та на підставі ч. 1 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбуття визначає йому остаточне покарання у виді позбавленні волі, при цьому, на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши обвинуваченому однорічний іспитовий строк, із покладенням на нього обовязків, згідно ст. 76 КК України, а обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, в межах санкції частини статті, за якою його засуджується у виді позбавленні волі, яке не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та попередження вчинення ними нових злочинів, так і іншими особами.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Цивільний позов ПАТ "Укртелеком" в особі Волинської філії до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, нанесених в результаті злочину задовольнити частково, а саме, в межах предявленого їм обвинувачення, а також, з врахуванням того, що ОСОБА_1 добровільно сплачено частину коштів в сумі 1012 грн., тобто солідарно в сумі 25094 грн. 88 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від покарання на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році".
Відповідно до вимог п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" визначено, що слід звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 в порядку ст. 89 КК України не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕГ № 176511 від 21 травня 2013 року та він не позбавлений батьківських прав щодо нього, заслухавши прокурора, представника потерпілого, які не заперечували щодо звільнення від покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році", обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, вивчивши обвинувальний акт і матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись п. "в" ст. 1, ст. 13 Закону України "Про амністію в 2016 році", ст. 129, 368, 370 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці;
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 до відбуття визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбуття покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році".
Цивільний позов ПАТ "Укртелеком" в особі Волинської філії до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, нанесених в результаті злочину задовольнити частково.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно майнову шкоду на загальну суму 25094 (двадцять пять тисяч девяносто чотири) грн. 88 коп.
Речові докази: ручну пилку з синьою рукояткою знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д.Артиш
Судове рішення № 69650913, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 19.10.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/12783/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: