Ухвала суду № 69648694, 12.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/3948/16-к Головуючий суддя І інстанції Дегтярчук М. О.

Провадження № 11-кп/790/1860/17 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Крадіжка

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Люшні А.І. і ОСОБА_1,

секретар - Вакула Н.С.,

за участю: прокурора - Золочевського С.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2,

його захисника адвоката - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 629/3948/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 185 ч.2 КК України

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2017 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від

22 травня 2017 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АРК, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобовязаного, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,м-н.1,буд.21(гуртожиток), фактично мешкає за адресою: Харківська область,м.Лозова, м-н.2АДРЕСА_1, раніше судимого:

-15.03.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185,ч.1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України до 2 років іспитового терміну;

- 15.07.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України до 2 років іспитового терміну;

визнано винним і засуджено за ч. 2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 червня 2016року за ст.185 ч.2 у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі, і остаточно визначено до відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4(чотири) роки 7 (сім) місяців.

До набрання вироком законної сили обрано у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено незмінним.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обрано рахувати з 10.10.2016 року, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 10.10.2016 року по 22.05.2017 року з розрахунку один день перебування в Харківській установі виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (27) за два дні відбування покарання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 175,92 грн. за проведення товарознавчої експертизи № 4874 від 21.09.2016 року ( код доходів 24060300,р/р 31419544700005, код банку 37999680,МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирішено долю речових доказів.

З цим судовим рішенням не погодився обвинувачений, який подав апеляційну скаргу і просить вирок районного суду змінити та постановити свій вирок і призначити мінімальне покарання та застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України. Тобто фактично просить змінити вирок в частині призначеного покарання.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, адвоката та обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Оскаржуваним вироком суду було встановлено, що 03.08.2016року близько 13.00 год. ОСОБА_2, маючи знаходячись з метою крадіжки в приміщенні магазину « Мобільний світ», що в буд.№ 49 по вул.. Кутузова, м. Лозова, Харківської області, таємно викрав мобільний телефон марки Samsung, моделі «SGH-Е200», який належить ОСОБА_4, вартістю 250грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин за зазначених обставин, щиро розкаявся у скоєному.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, провадження розглянуто відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин події, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), скоєне повторно.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції відповідно до статей 65-69 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, скоїв злочин в період відбуття іспитового строку, не одружений, дітей та інших утриманців не має, не працює, не військовозобовязаний, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, згідно довідки Лозівської міської лікарні ОСОБА_2 перебуває на « Д» обліку з діагнозом гепатит « С», за час перебування в СІЗО знаходиться на диспансерному обліку лікарів медичної установи з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ст. Хронічний вірусний гепатит « С».

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнав щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 засуджений за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 червня 2016 року за ст.185 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном на 2 роки, в період якого скоїв новий злочин, суд, визначаючи остаточне покарання, правильно застосував вимоги ст.71 КК України, частково приєднавши невідбуте покарання за попереднім вироком.

Фактично до зазначеного невідбутого покарання за попереднім вироком додано 1 місяць. Призначення більш мякого остаточного покарання ОСОБА_2 за законом взагалі не є можливим.

За ч.2 ст.185 КК України покарання обвинуваченому призначено достатнє й необхідне для його виправлення та запобігання новим злочинам.

Крім того, оскаржуваним вироком обвинуваченому було зараховано за правилами ч.5 ст. 72 КК України попереднє увязнення з 10.10.2016 року по 22.05.2017року.

Відповідно до положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-УШ «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» та ч.5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього увязнення в строк відбування покарання засудженому з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Разом з тим, Законом України від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення»частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє увязнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє увязнення, може помякшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування". ОСОБА_5 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки зазначений ОСОБА_5 України був офіційно опублікований 20 червня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року має бути зараховане попереднє увязнення з моменту затримання обвинуваченого і по 20 червня 2017 року. У решті зарахування має здійснюватися день за день або за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Згідно вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання попереднє увязнення з 23 травня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали, а засудженим у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _______

В.В.ОСОБА_6ЛЮШНЯ ОСОБА_1