Рішення № 69644985, 17.10.2017, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/1056/17

17 жовтня 2017 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в cкладі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря: Скоблей О.В.

з участю представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

23.05.2017 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.07.2014 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

За умовами договору відповідач зобовязаний своєчасно погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Проте своїх зобовязань згідно договору відповідач належним чином не виконував. У звязку з порушенням зобовязань за договором відповідач станом на 30.04.2017 року має заборгованість 13706 грн. 10 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак від нього надійшла заява, в якій просить справу слухати його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обємі. Просить стягнути в користь ПАТ КБ «Приватбанк» з відповідача заборгованість в сумі 13706 грн. 10 коп. та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечив проти одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення кредиту, так як це призводить до подвійної відповідальності за одне і теж порушення, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 56, 60 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, та, з'ясувавши фактичні обставини, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 30.07.2014 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами договору відповідач зобовязаний своєчасно погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а.с. 5-30).

Відповідач порушив строки сплати кредиту і станом на 30.04.2017 р. прострочена заборгованість складає 13706 грн. 10 коп., яка складається з: 500,00 грн. заборгованості за кредитом; 9177,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. заборгованості пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована чатина); 628,86 грн. штрафу (процентна складова).

Факт несплати відповідачем суми кредиту підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Зі змісту ст. 1054 ЦК України випливає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610-611 ЦК України невиконання зобовязання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобовязання являється порушенням зобовязання. В разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 511 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тому враховуючи, те, що розмір нарахованої позивачем пені є надно значним від суми заборгованості по кредиту та несплачених відсотках, суд прийшов до висновку, про зменшення розміру пені до суми заборгованості по кредиту, тобто до 500,00 грн.

Крім того, за положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені (комісії) як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань.

Отже, вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.

Враховуючи вищенаведе позов підлягає до часткового задоволення та стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору на загальну суму: 10677 грн. 24 коп., зокрема 500,00 грн. заборгованості за кредитом; 9177,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 500,00 грн. заборгованості за пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована чатина).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема: 1600 грн. 00 коп. судового збору в користь позивача згідно платіжного доручення № PROM6B0644 від 16.05.2017 р.

На підставі наведеного, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 88, 208, 212-215, 218 , 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 10677 грн. 24 коп. (десять тисяч шістсот сімдесят сім гривень двадцять чотири копійки) заборгованості за кредитним договором б/н від 30.07.2017 року, з яких: 500,00 грн. заборгованості за кредитом; 9177,24 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 500,00 грн. заборгованості за пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована чатина).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот гривень) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2017 року