Ухвала суду № 69644908, 19.10.2017, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про забезпечення позову)

Справа №348/2112/17

19 жовтня 2017 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Назавизівська сільська рада про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Назавизівська сільська рада про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить до набрання чинності рішення суду по даній справі заборонити ОСОБА_2 чи будь-яким іншим особам у будь-який спосіб чинити перешкоди та вчиняти будь-які будівельні роботи, в тому числі з встановлення капітальної огорожі та воріт, на частині дороги біля володіння ОСОБА_2 за адресою с. Мирне, вул. Соборна 20, Надвірнянського району, Івано-Франківської області; зобовязати ОСОБА_2 не відкрити ворота, встановлені на дорозі, для заїзду до його домоволодіння та прибрати каміння з дороги по вул. Соборна в с. Мирне, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Заяву мотивує тим, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.07.2017 р. скасовано рішення Надвірнянського районного суду від 01.06.2017 р., його позовні вимоги задоволено, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 54983607 від 21.10.2015 р., видане ОСОБА_2, а також визнано недійсним та скасовано рішення сесії Назавизівськоїсільської ради від 21.09.2015 р. № 38/2015 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 в с. Мирне по вул. Соборна 20, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Однак з часу набрання рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області законної сили відповідачем ОСОБА_2 дорога знову перекрита, ворота та огорожа заварені, крім того завезено каміння та завалено дорогу. В звязку з цим він знову не може підїхати до свого володіння, підвести необхідні товари, продукти та матеріали до свого домоволодіння. Своїми діями ОСОБА_2 позбавив його права вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном, крім того створив небезпеку для його здоровя та здоровя членів його сімї, оскільки автомобілі швидкої чи пожежної допомоги у разі необхідності не зможуть підїхати до його домоволодіння. Окрім цього ОСОБА_2 завіз на дорогу каміння та заявив, що встановить на цій земельній ділянці капітальну бетонну огорожу, в звязку з чим він та члени його сімї не зможуть більше користуватись даною дорогою.

В разі вчинення таких дій, як було заявлено відповідачем, це буде дуже складно виконати рішення суду, аба взагалі буде неможливо його виконати.

Іншої дороги для заїзду до його домоволодіння, окрім цього, ніколи не було і на сьогодні не має.

Суддя, дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та встановивши обставини по справі приходить до наступного висновку.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно розяснень, що містяться в п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У звязку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Відповідно до ст. 151 суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.п. 2,3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчинити певні дії.

Предметом розгляду цивільної справи є правовідносини у сфері права власності та права користування.

Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому суд вважає, що з метою можливості виконання рішення по даній справі в майбутньому слід забезпечити позов шляхом заборони відповідачу чинити перешкоди в користуванні спірною дорогою, а також зобовязання відповідача відчинити ворота та прибрати каміння з спірної дороги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому забебезпечення позову до ухвалення рішення у даній справі жодним чином не порушує законні права та інтереси відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 197 ч. 2 ЦПК України,суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

Забезпечити позов шляхом:

-заборони вчиняти ОСОБА_2 у будь-який спосіб чинити перешкоди та вчиняти будь-які будівельні роботи, в тому числі з встановлення капітальної огорожі та воріт, на частині дороги біля володіння ОСОБА_2 за адресою с. Мирне, вул. Соборна 20, Надвірнянського району, Івано-Франківської області;

-зобовязання ОСОБА_2 відкрити ворота, встановлені на дорозі, для заїзду до домоволодіння ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, та прибрати каміння з дороги по вул. Соборна в с. Мирне, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Виконання ухвали покласти на Надвірнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області (78405, м. Надвірна, вул. Грушевського 18, Івано-Франківської області).

Обовязок предявлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Міськевич О.Я.