Ухвала суду № 69644492, 11.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1267/17 Справа № 189/1187/17 Слідчий суддя - Чорна О.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою директора ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року,

за участю прокурора Іваниці Д.О.,

представника ТОВ

«Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_3,

представника

ТОВ «Сервіс-Центр «ОСОБА_4» ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту на майно, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Запорізьке Шосе, 31-д.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги ОСОБА_2 посилається на те, що накладення арешту на майно ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» є безпідставним, оскільки ані ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», ані його посадовим особам не повідомлялося про підозру та не вручався обвинувальний акт. Звертає увагу на те, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що майно ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» визнано речовим доказом. Зазначає, що вказане майно не є доказом злочину, не підлягає спеціальній конфіскації або конфіскації майна як виду покарання. Таким чином, судом та слідчим не було зазначено достатніх доказів, які вказували б на обґрунтованість накладення арешту на нерухомість.

Ухвалою слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке 09.08.2017 року зареєстровано за ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», а саме на автокомплекс, розташований за адресою: м.Дніпро, вул.Запорізьке Шосе, 31-д.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що існує сукупність підстав та розумної підозри, що вказане нерухоме майно може бути обєктом злочину, предметом злочину, речовим доказом, може використовуватися як забезпечення цивільного позову для стягнення з особи неправомірної вигоди. ОСОБА_1 того, слідчий суддя вважає, що арешт даного майна необхідний з метою забезпечення можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, щопри вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказівналежить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні … розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею не дотримані належним чином, а клопотання слідчого не відповідає вимогам вказаної статті, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За допомогою речових доказів встановлюються обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України).

Як вбачається з клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, 22 серпня 2017 року до Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшла письмова заява від директора ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» ОСОБА_4 про те, що державний реєстратор реєстраційної служби Покровської районної державної адміністрації ОСОБА_6 всупереч вимогам Законів України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про іпотеку», а також Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, здійснив державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно заявника за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4».

22 серпня 2017 року відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040540000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено, що 08.08.2013 року між позичальником, товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-центр «ОСОБА_4», розташованим за адресою: вул. Запорізьке шосе, 31д, м. Дніпро, та кредитором, приватним акціонерним товариством «АвтоКразБанк», розташованим за адресою: вул. Київська, 8 у м. Кременчуці Полтавської області, було укладено Договір про кредитну лінію №12-К, а також Договір про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя №12-К/З-І від 08.08.2013, відповідно до умов якого іпотекодавець ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» для забезпечення своїх зобовязань за Договором про кредитну лінію передало в іпотеку іпотекодержателю ПАТ «АвтоКразБанк» автокомплекс, розташований за адресою: вул. Запорізьке шосе, 31 м. Дніпро, який складається з будівлі автокомплексу (перша черга будівництва станція технічного обслуговування) літ А-2, загальною площею 1617,0 кв.м., сходи літ. А, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 102848912101, власником якого, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 24.02.2006 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, є ТОВ «Сервіс-Центр «ОСОБА_4», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2013 року; виставочної зали з офісними приміщеннями (друга черга будівництва) літ А(І)-2, загальною площею 976,5 кв. м., ганок з дашком літ а(І), огорожа № 1-7, мостіння І-ІІІ, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 80545712101, власником якого, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 24.05.2006 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, є ТОВ «Сервіс-Центр «ОСОБА_4», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2013 року.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно відомостей, внесених до ЄРДР, та клопотання слідчого, провадження здійснюється за ознаками диспозиції ч.2 ст. 364 КК України, згідно якої обєктивною стороною злочину є зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди.

Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що 24 липня 2017 року між банком ПАТ «АвтоКразБанк» та новим кредитором ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №2017/5-К про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого права вимоги за Договором про кредитну лінію №12-К від 08.08.2013 року, а також права вимоги за Договором про іпотеку договором про задоволення вимог іпотекодержателя №12-К/З-І від 08.08.2013 року, були відступлені ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».27 липня 2017 року новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було направлено до позичальника та іпотекодавця ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» Вимогу/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості (в порядку ст. ст. 35, 37-38 Закону України «Про іпотеку») за вихідним № 2707/1 від 27.07.2017 року, де зазначалося, що у звязку з порушенням ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» своїх зобовязань перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за Кредитним договором, новий кредитор вимагає в тридцяти денний строк виконати порушене зобовязання, а саме: повернути заборгованість, яка складає 4 573 436, 22 гривень (чотири мільйони пятсот сімдесят три тисячі чотириста тридцять шість гривень двадцять дві копійки). У разі невиконання даної вимоги/іпотечного повідомлення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» буде вимушеним звернути стягнення на іпотечне майно, яке належить ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4».

У зв'язку із тим, що ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» заборгованість у сумі 4 573 436,22 грн. погасити не змогло, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність.

Перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя відбувся на підставі положень Закону України «Про іпотеку», а також відповідно до умов іпотечного договору.

Таким чином, між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» виникли та існують цивільно-правові відносини щодо погашення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ініціювати скасування реєстрації права власності на предмет іпотеки може заінтересована особа, права якої могли бути порушені зверненням стягнення на предмет іпотеки. Такою особою є ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4», яке визнає перехід права власності на нерухоме майно до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», і не заперечує проти нього.

На підтвердження даної обставини в матеріалах кримінального провадження є кілька клопотань ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4», в яких боржник визнає та заявляє, що в силу закону та договору борг у розмірі 4 573 436,22 грн. має бути погашений, що ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» визнає і не оскаржує право ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" набути у власність предмет іпотеки та вільно ним розпорядитися.

Та обставина, що під час державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» державний реєстратор допустив перевищення повноважень, сама по собі автоматично не спричиняє скасування державної реєстрації права власності.

Можливі порушення можуть вплинути на чинність права власності лише в тому разі, якщо іпотекодавець ТОВ «Сервіс-центр «ОСОБА_4» оскаржуватиме набуття іпотекодержателем нерухомого майна у власність.

Також, апеляційний суд зауважує про необґрунтованість твердження слідчого, про що йдеться в його клопотанні, що вказане нерухоме майно відповідає критерію, зазначеному у статті 98 КПК України, а саме воно є знаряддям кримінального правопорушення.

Однак вказані вище обставини не отримали належної оцінки слідчим суддею, що призвело до помилкових висновків про обґрунтованість клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно.

Окрім цього, доводи апеляційної скарги відносно того, що вказане майно не може бути предметом конфіскації, спеціальної конфіскації та забезпеченням цивільного позову, суд не враховує, оскільки арешт на майно накладений на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження речових доказів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що на момент накладення арешту на нерухоме майно, воно вже належало на праві власності ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», колегія суддів вважає, що доводи представника третьої особи, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами провадження, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на нерухоме майно скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна у кримінальному провадженні №42017041560000065 від 22 серпня 2017 року, а саме: автокомплекс, розташований за адресою: м.Дніпро, вул. вул.Запорізьке Шосе, 31-д.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9