Ухвала суду № 69644103, 19.09.2014, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5093/14-к

1-кп/214/398/14

У Х В А Л А

іменем України

19 вересня 2014 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченка А.В.,

при секретарі - Бєліковій О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження внесено до ЄРДР за № 42014040750000005 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, працюючого гірничим майстром дільниці № 17 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком», ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: вулиця Байкальська, будинок 11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,

за участю прокурора - Пипки О.О.,

обвинуваченого-ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді заступника начальника дільниці № 9 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком», будучи службовою особою та виконуючи організаційно - розпорядчі функції, допустив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, хоча був зобов'язаний їх дотримуватись, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_2, за наступних обставин.

ОСОБА_2, який перебував на посаді кріпильника з правом керування електровозом дільниці № 26 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком», згідно з наказом № 1062 від 01.08.2013 «Про тимчасове переведення», був тимчасово переведений на дільницю № 26 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком». У звязку з виробничою необхідністю для завантаження і транспортування гірничої маси на дільницях шахти розпорядженням № 184 від 05.08.2013 щозмінний нагляд та контроль на горизонті 1390 м за кріпильниками ШБУ, які мають права машиніста електровоза, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали гірничі майстри дільниці № 9 шахти «Родина».

07.08.2013 у першу зміну (період часу з 23.00 год. по 06.00 год.) заступник начальника дільниці № 9 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_1 видав письмовий наряд: підземному кріпильнику дільниці № 26 з правом керування електровозом ОСОБА_2 на завантаження гірничої маси з вібролюка типу АШЛ № 1 орт заїзду 110 осі гор. 1390 м транспортування та розвантаження її на перекидачі ствола шахти 50 річчя газети «Правда» гор. 1390 м.

В першу зміну 07.08.2013 року підземному прохіднику дільниці № 12 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_4, заступником начальника дільниці № 12 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_5 був виданий письмовий наряд на завантаження гірничої маси з вібролюка типу АШЛ № 1 в орт заїзді був виданий письмовий наряд на завантаження гірничої маси з в орт заїзд на завантаження гірничої маси з вібролюка типу АШЛ №1, підземному прохіднику з правом ведення вибухових робіт дільниці № 9 ОСОБА_6 на доставку вибухових матеріалів, встановлення дерев'яних упорів та ведення вибухових робіт в орт заїзді 102 осі гор. 1390 м.

Технічний нагляд у зміні за робітниками дільниці № 9 в якості гірничого майстра здійснював заступник начальника дільниці № 9 ОСОБА_1.

Технічний нагляд у зміні за робітниками дільниці № 12 здійснював гірничий майстер дільниці № 12 ОСОБА_7, який спочатку зміни з'їхав на горизонт 1315 м для здійснення огляду та письмового допуску робітників дільниці № 22 на робочі місця згідно з виданим нарядом. Після допуску робітників, ОСОБА_8 здійснював нагляд за підготовкою до ведення вибухових робіт у орту 68 осі гор. 1345 м та в орту 116 осі гор. 1345 м. З початку першої зміни ОСОБА_2 з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з'їхали на горизонт 1240 м для доставки вибухових матеріалів із складу вибухових матеріалів горизонту 1240 м до ствола матеріалів із складу вибухових матеріалів горизонту 1240 м до ствола шахти ім. 50 річчя газети «Правда» гор. 1240 м для перевезення їх на гор. 1390 м. З'їхавши на гор. 1390 м, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 направились до орт заїзду 102 осі гор. 1390 м, де в цей час знаходився гірничий майстер дільниці № 9 ОСОБА_1, який дав письмовий допуск прохіднику ОСОБА_6 та прохіднику ОСОБА_9 на виконання робіт згідно з нарядом.

В цей час ОСОБА_2 та ОСОБА_4 направились з потягом електровозу типу К 14 № 9 до вібролюка АШЛ № 1 орт заїзду 110 осі гор. 1390 м, з якого вони мусили вбирати гірничу породу.

Коли ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_10 та ОСОБА_4, за керуванням електровозу сидів ОСОБА_4 ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_4, чому він сів за керування електровозом. ОСОБА_4 відповів, що про те його попрохав ОСОБА_2, тому що він не вміє керувати електровозом. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2, що він буде завантажувати гірничу масу, а ОСОБА_4 керувати електровозом. ОСОБА_1 завантажив вагони із вібролюка. ОСОБА_2 при цьому знаходився поруч з ОСОБА_1, а керував електровозом ОСОБА_4

Таким чином ОСОБА_1 дав мовчазну згоду ОСОБА_4 на управління електровозом. В подальшому ОСОБА_4 продовжував управляти електровозом з місця машиніста електровозу, а ОСОБА_2 сидів поруч на рамі кабіни електровозу.

Розвантаживши гірничу масу в перекидач ствола шахти ім. 50 річчя газети «Правда» гор. 1390 м, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виїхали на головний квершлаг гор. 1390 м. Близько 03 години 20 хвилин, під час руху головним квершлагом гор. 1390 м, ОСОБА_2 сів на раму кабіни електровозу, не зачинив двері електровозу і, проїжджаючи повз вагони ВГ 4,5, які знаходилися на вантажній гілці колії головного квершлагу гор. 1390 м, зачепився саморятівником типу ШСМ 30 за ці вагони, внаслідок чого травмував тулуб.

Відповідно до висновку лікарської експертної комісії № 2774 від 15.08.2013 р. Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради», в результаті нещасного випадку ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини: забій грудної клітини, забій грудного відділу хребта, закрита травма живота: розрив селезінки, гемоперитонеум, садна тулуба, які згідно Класифікатора розподілу травм за ступенями тяжкості (наказ МОЗ України № 370 від 04.07.2007 р.) відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Так, згідно висновку гірничотехнічної експертизи Державного підприємства «Криворізький експертно технічний центр Держгірпромнагляду України» № 1237/08-10 від 28.05.2014 року, ОСОБА_1 заступник начальника дільниці № 9 шахти «Родина» ПАТ «Кривбасзалізрудком», який виконував у зміні обовязки гірничого майстра, будучи службовою особою, відповідальною за дотримання і забезпечення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, під час виконання своїх службових обовязків, діючи всупереч положень Закону України «Про охорону праці», п. 2. 10 «Должностной инструкции мастера горного проходческого участка по производственному обучению рабочих», не забезпечив безпечну організацію робіт у зміні і дотримання працівниками зміни вимог правил і інструкцій з охорони праці, а саме не прийняв заходів щодо виконання працівниками виданого їм наряду, хоча був зобовязаним їх дотримувати, та який в порушення п. 16.1 СТП 00191307-Р-2011 «Настанови по системі управління охороною праці ПАТ «Кривбасзалізрудком» (у новій редакції), не здійснив безпосереднє керівництво охороною праці в зміні, не забезпечив здорові та безпечні умови праці підлеглого персоналу, чим допустив грубе порушення правил безпеки, яке заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 272 КК України за ознаками: порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що з травня 2010 року він працював заступником начальника дільниці № 9. В його обовязки входило навчання проходчиків, розробка і підготовка документів з охорони праці, ведення роботи з додержання правил безпеки на шахті. В серпні 2013 році 7-го числа на їхню 9-ту дільницю був відряджений потерпілий ОСОБА_2 для вивезення гірничої маси. Він видав ОСОБА_2 наряд на погрузку і вивезення гірничої маси з вібраційного люку. До цього, біля 10-00 години, з ОСОБА_2 було проведено інструктаж під підпис про техніку безпеки роботи з нарядом. Ввечері вони були всі ознайомлені з нарядом і зїхали в шахту. До місця роботи, до ствола шахти вони добирались в інший час. ОСОБА_2 був разом з ОСОБА_4. Вони приїхали електровозом з вагоном, і тоді він побачив, що керує електровозом ОСОБА_4, в той час, коли наряд на управління електровозу був виданий ОСОБА_2. Коли він спитав, чому сидить машиністом ОСОБА_4, той відповів, що його попросив про це ОСОБА_2, оскільки він не вміє ним керувати. Так як потрібно було виконати роботи, то він не відсторонив ОСОБА_4 від керування. Вони загрузили гірничу масу. Він дав ОСОБА_2 завдання очищати стрілочний заїзд, оскільки він був замазаний, а сам проїхав вперед, щоб потім простежити за виконанням наряду. Через певний час він повернувся на те місце, де залишив ОСОБА_2, але останнього там не було. ОСОБА_11 йому сказав, що з ОСОБА_2 сталось лихо і він його відвіз в капсулу - КПВС, біля стволу шахти. Пройшовши туди він побачив ОСОБА_2, заступника начальника дільниці № 6, який сказав йому, що викликав медсестру. Медсестра надала ОСОБА_2 першу допомогу, зробила інєкцію, поклали на носилки і винесли на поверхню, де його вже чекала швидка допомога. У скоєному щиро розкаюється.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненому злочині, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, відповідно до ст. 66 КК України, яка помякшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 визнається щиросердне розкаяння.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (Т. 2 а.с. 189 ).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначено покарання у вигляді штрафу, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році", з огляду на те, що на момент вчинення ним злочину мав обох батьків, які досягли 70-річного віку, які не мають інших працездатних дітей.

Прокурор не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" (в ред. від 06.05.2014 року) - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, віднесений до категорії не умисних злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, тобто згідно ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 року" на нього поширюється вказаний закон.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Обвинувачений ОСОБА_1 дав свою згоду про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році ».

У силу п. є) ст.1 вказаного Закону звільняються від відбування покарання особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні обох батьків, які досягли 70-річного віку, а саме матір ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 та батька ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5. Зазначені дані підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1, відповідно до якого в графі батько записаний ОСОБА_13, в графі мати ОСОБА_12 (Т. 2 а.с. 227) та копіями паспортів обох батьків (Т. 2 а.а.с. 229, 230).

Відповідно до наданих обвинуваченим ОСОБА_1 документів він має двох рідних сестер ОСОБА_14 та ОСОБА_15, однак останні є непрацездатними. Вищезазначені дані підтверджуються копією пенсійного посвідчення на імя ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, за № НОМЕР_1, виданого Пенсійним фондом України 28.02.2011 року (Т. 2 а.с. 214 ) та пенсійним посвідченням на імя ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, за № 122186, виданого Пенсійним фондом України 06.04.2004 року (Т. 2 а.с. 220 ).

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень Закону України "Про амністію у 2014 році".

У кримінальному провадженні прокурором Саксаганського району м.Кривого Рогу в інтересах КЗ «Міська клінічна лікарня № 2» заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 суми заподіяної матеріальної шкоди в результаті злочину(Т. 2 а.с. 206).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що матеріальні витрати складаються з коштів які поніс Комунальний заклад «Міська клінічна лікарня № 2» в результаті знаходження ОСОБА_2 на лікуванні у відділенні полі травми з 07.08.2013 року по 21.08.2013 року, що підтверджується довідкою на суму 2770 гривень 60 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі ст.ст. 16, 1166 ЦК України, відповідно до ст.ст. 128, 368 КПК України, позовні вимоги прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу в інтересах КЗ «Міська клінічна лікарня № 2» про відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 272 КК України у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ч. 2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. є) ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" - звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Позовні вимоги прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу в інтересах Комунального закладу «Міська клінічна лікарня № 2» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Міська клінічна лікарня № 2» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину 2770 (дві тисячі сімсот сімдесят) гривень 60 копійок (Т. 2 а.с. 206).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста ОСОБА_16.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя А.В. Ткаченко