Ухвала суду № 69641527, 09.09.2017, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11867/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2017 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Зубець Ю.Г.,

при секретарі - Потапьонок К.В.

за участю:

прокурора - Білоуса О.Д.,

слідчого - Смілянського А.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у м.Києві Смілянського А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві Смілянський А.О. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 міста Києва Білоус О.Д. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказує, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12017100070003197 від 21.07.2017 року, за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України 08.09.2017 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючому, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що він підозрюється у збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому місці у невстановлений час у ОСОБА_1 з корисливих мотивів виник умисел спрямований на придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, а також подальшого його збуту.

Реалізуючи свій злочинний намір, за невстановлених слідством обставин у невстановленому місці та часі ОСОБА_1 у невстановленої слідством особи придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який став незаконно зберігати з метою збуту.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, 20.07.2017 року, близько 17 годині 15 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 за грошові кошти, які надані працівниками поліції ОСОБА_4, анкетні дані якого змінені в зв'язку із застосуванням заходів безпеки, збув паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка була вилучена працівниками поліції у ОСОБА_4, анкетні дані якого змінені в зв'язку із застосуванням заходів безпеки і направлена для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта № 11-2/5230 від 30.08.2017 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовині, становить 0,71 г.

Канабіс згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 „Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", „Списком №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено" в „Таблиці І", є особливо небезпечними наркотичними засобами, обіг якого заборонено.

Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров'я України, „Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188" встановлено що до 5,0 г. канабісу, є невеликим розміром, від 500,0 до 2500,0 г., є великим розміром, 2500,0 і більше , є особливо великим розміром.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, підтверджують дану позицію органу досудового розслідування, оскільки орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_1 може:

1) переховуватись від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

на це вказує те, що ОСОБА_1 усвідомивши невідворотність покарання а так як дане правопорушення є тяжким злочином та передбачає санкцію у вигляді позбавлення волі до десяти років, може зникнути від органу досудового розслідування та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки.

2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

на це вказує те, що підозрюваний муже знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має доказове значення у кримінальному провадженні.

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

на це вказує те, що підозрюваний відмовляється надавати правдиві покази.

4) продовжити злочинну діяльність.

на це вказує те, що підозрюваний може знов умисно незаконно збувати особливо небезпечний наркотичний засіб. Так як останній ніде не працює та нема постійного прибутку.

Більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведених вище ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, оскільки:

- особисте зобов'язання, не можливо застосувати через те, що останнійвчинив злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років;

- особисту поруку, не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні;

- домашній арешт не можливо застосувати оскільки ОСОБА_1 усвідомивши невідворотність покарання а так як дане правопорушення є тяжким злочином та передбачає санкцію у вигляді позбавлення волі до десяти років, може зникнути від органу досудового розслідування та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки.

У зв'язку з вищевикладеним, оскільки у досудового слідства є обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином враховуючи, що більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведених вище ризиків, відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив його задоволити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою та просив відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання та застосувати відносно нього домашній арешт.

Заслухавши пояснення прокурора та підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходжу до висновку про необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зі змісту ст.178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню і не вбачаю можливості обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Обираючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, враховую наступне:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується наданими доказами, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні якого він підозрюється;

- особу підозрюваного, те, що він вчинив кримінальне правопорушення яке відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи достатність та об'єктивність доказів, долучених до матеріалів справ, приходжу до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 12017100070003197 від 21.07.2017 року, за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки в судовому засіданні було доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ст.183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

При визначені розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому вважаю доцільним визначити заставу ОСОБА_1 відповідно до ст.182 КПК України у розмірі двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме в такому розмірі застава достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків виходячи з усіх обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 310, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у м.Києві Смілянського А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючому, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та помістити його до слідчого ізолятора строком на 60 днів.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає шістдесят днів та закінчується 06.11.2017 року.

Визначити відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці - гривні, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ у м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1, 18.08.1985року народження, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 діб з дня її оголошення.

СуддяЮ. Г. Зубець