Ухвала суду № 69641283, 19.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15458/16-к

1кс/755/5838/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., з участю секретаря Потій М.В., прокурора Лубіна О.О., розглянувши клопотання директора ПП «МЕТАЛАК» та ТОВ «АЛЬКОРТІС» - ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038від 18.03.2016 року про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

12 жовтня 2017 року директор ПП «МЕТАЛАК» та ТОВ «АЛЬКОРТІС» - ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038 від 18.03.2016 року.

В судове засідання директор ПП «МЕТАЛАК» та ТОВ «АЛЬКОРТІС» - ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити в скасуванні арешту, оскільки арешт накладено обґрунтовано та у його застосуванні на даний час не відпала потреба, оскільки на даний час триває досудове розслідування, проводяться активні слідчі дії.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані учасниками документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Являючись ініціатором даного судового провадження, володіючи інформацією про надходження клопотання до суду директор ПП «МЕТАЛАК» та ТОВ «АЛЬКОРТІС» - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, провадженням у справі не цікавляться.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

26.09.2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було накладено арешт на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26008052631844 (980 - UAH), які відкриті ПП «МЕТАЛАК» (код за ЄДРПОУ 40860832), в Печерській філії ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 300711; МФО 305299) (м. Київ вул. Предславинська, 19).

26.09.2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було накладено арешт на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26007052626151 (980 - UAH), які відкриті ТОВ «АЛЬКОРТІС» (код за ЄДРПОУ 40858286), в Печерській філії ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 300711; МФО 305299) (м. Київ вул. Предславинська, 19).

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна /ч.11 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя вважає, що арешт накладено обґрунтовано та на даний час в арешті майна не відпала потреба, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання директора ПП «МЕТАЛАК» та ТОВ «АЛЬКОРТІС» - ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100090000038 від 18.03.2016 року про скасування арешту майна- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: