Рішення № 69639703, 19.10.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13546/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року

Рівненський міський суд Рівненської області вскладі:

головуючого судді Тимощука О.Я.

при секретарі судового засіданняМихайленко О.С.,

за участі представника позивачаОСОБА_1,

за участі відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

провівши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року ТзОВ "Рівнетеплоенерго" звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 17830 грн. 65 коп. що утворилась станом на 01.10.2016 року та витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що в квітні 2016 року ТзОВ "Рівнетеплоенерго" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і судовим наказом Рівненського міського суду №569/5212/16-ц від 16.05.2016 року було задоволено стягнення заборгованості з відповідача за послуги теплопостачання на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго».

Ухвалою Рівненського міського суду від 16.06.2016 р. судовий наказ №569/5212/16-ц було скасовано. Враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 105-1, ч. 3 ст. 118 ЦПК України даний спір підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок 102582), квартиронаймачем (власником) якого є ОСОБА_2.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або законом.

Так, 11.11.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Рівнетеплоенерго» укладено Договір надання послуг з централізованого опалення та підігріву води (далі-Договір) №102582.

У відповідності до п.1 пп1.1 Договору, підприємство зобовязується своєчасно надати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п. 2 пп. 2.3 Договору, Споживач проводить оплату за отримані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства. Розрахунковий період оплати один календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим місяця.

У відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Відповідно відповідач своїми діями, уклавши Договір із Товариством, не лише підтвердив існування правовідносин між ним та Позивачем, а й перервав перебіг позовної давності та підтвердив існування заборгованості про яку повідомлявся у формі квитанцій та під час укладення самого договору, чим і визнав свій борг перед Підприємством.

Представник Товариства в судове засідання надала свій розрахунок заборгованості в якому пояснила, що квартира АДРЕСА_2 належала відповідачу та його метері ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності. Відповідач як співвласник квартири зобовязаний був оплачувати послуги якими користувався.

Відповідно до ст. 360 ЦК Ураїни, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями , повязаними із спільним майном.

Ст. 322 ЦК України встановлює обовязок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожен із співвласник зобовязаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Після смерті матері, Відповідач успадкував ? частки квартири, яка належала його матері на праві спільної часткової власності. Як було встановлено в судовому засіданні спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття, а саме з 20.12.2011 року.

У відповідності до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Ст. 1218 Цивільного Кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права і обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок смерті.

Отже прийнявши у спадкування частку квартири спадкодавця, відповідач прийняв у спадкування і обовязки ОСОБА_4, зокрема оплатити борг за комунальні послуги, тому стверджує, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю та просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі за період з 01.11.2009 до 01.10.2016 р. на загальну суму 17830,65 грн.

Відповідач та його представник позовні вимоги ТОВ «Рівнетеплоенерго» не визнає та просить застосувати позовну давність до вимог підприємства та просить відмовити ТОВ «Рівнетеплоенерго» в частині стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання на загальну суму 9308 грн. 62 коп.

У своїх запереченнях пояснює, що 11 листопада 2014 року між ТОВ «Рівнетеплоенерго» та ОСОБА_2 був укладений договір надання послуг з централізованого опалення та підігріву води №102582. Вважає, що саме з моменту укладення Договору надання послуг з централізованого опалення та підігріву води №102582 у нього виник обовязок щодо оплати послуг з теплопостачання.

Вказує на ст. 526 ЦК України, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 902 ЦК України).

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання, або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Вважає, що до спірних правовідносин повинна бути застосована позовна давність. У своїй заяві про застосування позовної давності посилається на ст.257 ЦК України, ч. 1 ст. 261, ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, ст. 268 ЦК України.

Пояснює, що зі змісту позовної заяви та розрахунку до позовної заяви вбачається, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість на загальну суму 17830 грн. 65 коп. нарахована позивачем за період з 01 листопада 2009 року по 31 жовтня 2016 року.

Просить врахувати положення ст. 257 ЦК України стверджуючи, що позивач пропустив строки позовної давності по зверненню до суду з вимогами про стягнення заборгованості за період з листопада 2009 року по вересень 2013 року на загальну суму 9308 грн. 62 коп.

Вказує на те, що в травні 2016 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу. Ухвалою Рівненського міського суду, судовий наказ №569/5212/16-ц від 16.05.2016 був скасований.

У своїх запереченнях посилається на те, що позивач лише в жовтні 2016 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, тому вважає, що з врахуванням терміну позовної давності, заборгованість за надані послуги має стягуватись за період з 01 жовтня 2013 року по 30 жовтня 2016 року.

Заслухавши сторони, зясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 67 ЖК України розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюються за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 68 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання», ч. 1, 2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників, квартиронаймач (власник) зобовязаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, у строки, встановлені договором або Законом. Згідно п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження правил з надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення» плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим ». Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори, інші правочини, а також юридичні факти, зокрема і факт надання послуг.

Ст. 319, 322 ЦК України, передбачено обовязок власника утримувати майно, що йому належить. Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги», споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або законом.

Так, 11.11.2014 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Рівнетеплоенерго» укладено Договір надання послуг з централізованого опалення та підігріву воду № 102582.

У відповідності до п. 1 пп. 1.1 Договору, підприємство зобовязується своєчасно надати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п. 2 пп. 2.3 Договору, Споживач проводить оплату за отримані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства. Розрахунковий період оплати один календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим місяця.

У відповідності до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, з моменту коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення свого права.

Разом з тим, згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має Позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Оскільки, 26.04.2016 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 (відповідача у справі) заборгованості за спожиту теплову енергію, тому ТОВ «Рівнетеплоенерго» має достатні підстави стверджувати, що поданням до Рівненського міського суду у квітні 2016 року вищезгаданої заяви про видачу судового наказу, позовну давність щодо вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 було перервано. Отже, саме з моменту звернення із заявою на видачу судового наказу до суду слід рахувати термін позовної давності, тобто з квітня 2016 р.

Так, борг відповідача станом на 01.04.2013 року 9013,15 грн., станом на 01.10.2016 року борг становить 17830,65 грн. Таким чином, застосувавши судом позовну давність до позовних вимог позивача, борг відповідача буде становити 17830,65 грн. 9013,15 грн. = 8817,50 грн.

У звязку з вищезазначеним, заява про застосування позовної давності береться до уваги судом лише з 01.04.2013 року, оскільки позовна давність була перервана поданням позивачем в квітні 2016 року заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

За таких обставин, з врахуванням заяви про застосування строків позовної давності, і того періоду, за який її слід застосувати виходячи з мотивів суду, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 8817,50 грн. заборгованості за надані послуги.

Судові витрати, відповідно до ст. 82, 88 ЦПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 11, 526, 625, ч. 1 ст. 264, ст. 360, 322, ст. 1220, 1218 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання», ст. ст. 10, 11, 88, 208,209, 212- 215, 218, 223, 292-294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути із ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» ( р/р 26038303478563 в Філії Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк, МФО 333368, КОД за ЄДРПОУ 36598008) 8817 грн. 50 коп. заборгованості за надані послуги.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» (р/р 26007301478563 в Філії Рівненське обласне управління АТ Ощадбанк МФО 333368, код за ЄДРПОУ 36598008 ) 1378 грн. 00 коп. судових витрат у звязку із сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Тимощук О.Я.