Постанова № 69639446, 05.10.2017, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3006/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2017 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Мичка І.М.

при секретарі Дацишиній Р.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської областіпро визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду позові позивач вказує на те, що з 05 вересня 2006 року йому було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до п.«е»ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

16 травня 2017 року він звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки за останні три роки.

Листом від 24 липня 2017 року йому було відмовлено у призначенні пенсії через те, що уже призначена пенсія за вислугу років і відповідно він може лише перейти з одного виду пенсії на іншу з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вважає відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Просить суд визнати неправомірними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови йому у переведенні на інший вид пенсії та зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити йому пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки за 2016 рік починаючи з 16 травня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що підстави для переведення позивача на інший вид пенсії відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі та давши їм належну оцінку, суд вважає, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивач ОСОБА_3 з 05 вересня 2006 року перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років, як працівник освіти відповідно до п.«е»ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати та працював більше двох років після призначення пенсії.

З 12 травня 2017 року позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і 16 травня 2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за попередній рік, що передує зверненню з заявою про призначення пенсії.

Листом від 24 липня 2017 позивачу було відмовлено в призначення пенсії, та повідомлено, що показник середньої заробітної плати по Україні береться за 2007 рік, згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. № 327.

Так, згідно із ч.3ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідностатті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно доЗакону України «Про пенсійне страхування»таЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок Державного бюджету.

Проте, на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років, позивач не мав права на жодний інший вид пенсійного забезпечення.

Пенсія позивачу за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в 2006 році жодним чином не могла бути призначена, оскільки позивачем не було досягнуто загального пенсійного віку.

Відповідно до ч.1ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач повністю відповідав вимогам, встановленимст.26 Закону № 1058.

Згідно абзацу 2 ч.3ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата(дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Посилання відповідача на вказану норму суд до уваги не приймає, оскільки, застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік суперечить вказаній нормі, так як в ній йдеться про переведення з одного виду на інший вид, у разі застосування показника середньої заробітної плати при нарахуванні попередньої пенсії. Іншими словами вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які регулюються самеЗаконом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставіЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»проводиться вперше.

Подібна правова позиція була також висловлена Вищим Адміністративним судом України в ухвалах від 26 травня 2015 року № К/800/2756/14, від 03 червня 2015 року № К/800/15619/15 та Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписівстатті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

Крім того, після отримання права на пенсію за віком позивач продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, при призначенні позивачеві пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу ОСОБА_3 має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог ч.2 ст.40 даного Закону, із застосуванням показника середньої зарплати з якої сплачено страхові внески в Україні за 2016 рік.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19,22,64,92 Конституції України,керуючись ст.ст.11,17,18,71,94,160,161,162,163,171-2183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки за 2016 рік в розмірі 3764грн.57коп., починаючи з 16 травня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Суддя: І.М.Мичка