Ухвала суду № 69637715, 10.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11334/16-ц Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.Провадження № 22-ц/780/3857/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 22 10.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Білоконь О.В., Приходька К.П.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу фермерського господарства «ДОВІРА Я» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «ДОВІРА Я» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 2,9520 га., цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області.

06 жовтня 2016 року голова ФГ «ДОВІРА Я» Янковський Р.С. надав ОСОБА_2 її примірник договору оренди земельної ділянки за №94 від 15 грудня 2014 року, що пройшов державну реєстрацію 04 лютого 2015 року, за яким до ФГ «ДОВІРА Я» перейшло право користування належною позивачу земельною ділянкою строком на 5 років.

ОСОБА_2 вказувала, що жодних договорів оренди земельної ділянки з ФГ «ДОВІРА Я» не укладала та нікого на це не уповноважувала, а тому, просила суд визнати недійсним договір оренди землі №94 від 15 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «ДОВІРА Я», предметом якого є земельна ділянка площею 2,9520 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області та скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі №94 від 15 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та фермерським господарством «ДОВІРА Я», зареєстрованого в реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області державним реєстратором Поповою Людмилою Олександрівною 04 лютого 2015 року, індексний номер 19174961.

Рішеням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,9520 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за № 94 від 15 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством « Довіра Я»

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за № 94 від 15 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством « Довіра Я», зареєстрованого державним реєстратором Поповою Л.О., номер запису про інше речове право 8651868, індексний номер 19174961.

Стягнуто з фермерського господарства « Довіра Я» на користь ОСОБА_2 3 303 грн. судових витрат, а також на користь держави 640 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі представник ФГ «ДОВІРА Я» просить у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,9520 га., цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується копією державного акту про право власності на землю НОМЕР_2

З копії договору оренди земельної ділянки №94 від 15 грудня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 передала ФГ «ДОВІРА Я» вказану вище земельну ділянку в оренду строком на п'ять років. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 лютого 2015 року.

Згідно висновку експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи №1824/17-32/1825/17-33 від 07 квітня 2017 року оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, в оригіналі договору оренди земельної ділянки №94 від 15 грудня 2014 року, що укладений від імені ОСОБА_2 та фермерського господарства «ДОВІРА Я», підпис від імені ОСОБА_2 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_2 у графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» в договорі оренди земельної ділянки №94 від 15 грудня 2014 року, що укладений від імені ОСОБА_2 та фермерським господарством «ДОВІРА Я», виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуваний правочин ОСОБА_2 не укладався, то вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин визнається недійсним у разі недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки як вбачається з матеріалів справи, підпис у спірному договорі позивачу не належить, що підтверджено належним доказом у справі, а саме висновком судової почеркознавчої експертизи і ці обставини у встановленому законодавством порядку відповідачем не спростовані, висновки суду про обґрунтованість позовних вимог відповідають обставинам справи та вимогам закону.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в силу психічних вад позивача за неї договір підписаний представником - її родичем.

Проте такі доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів повноважень на укладення такого правочину у справі не має.

Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьої цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки було підписано не власником земельної ділянки, а іншою особою, яка на момент підписання цієї угоди не мала на це жодних повноважень.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, вказана стаття презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити. Правова позиція Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-2612цс16

Оскільки інша особа, підписуючи договір оренди землі від імені позивача, не мала на те жодних повноважень, така угода є недійсною.

Крім того переконливих доказів того, що дана угода виконувалась у справі також не має.

За таких обставин апеляційна скарга як необґрунтована підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «ДОВІРА Я» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді