Вирок № 69637210, 19.10.2017, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/265/17

Провадження № 1-кп/364/21/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.,

з участю прокурорів Малишенка Д.Ю.,

Бацури В.К.,

Лапчук В.В., ,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Гажали Ю.Б.,

Мамедова В.Н. огли

потерпілих ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Азербайджану, має посвідку на постійне проживання в Україні, уродженця республіки Азербайджан, повна загальна середня освіта, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, фізична-особа підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, що передбачає відповідальність за ст. 121 ч. 2, ст. 146 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1, 09.10.2016 року близько 23 години 00 хвилин перебував в орендованому ним кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване за адресою АДРЕСА_3, та в приміщенні кафе в ОСОБА_1 виник конфлікт з гр. ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Після конфлікту ОСОБА_6 покинувши приміщення закладу пошкодив автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, та одразу був затриманий свідками протиправних дій. 10.10.2016 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою осіб, почав реалізовувати свій злочинний намір на умисне позбавлення волі та почав наносити ОСОБА_6 тілесні ушкодження по різним частинам тіла, після чого з метою незаконного позбавлення волі схопивши за руки ОСОБА_6, всупереч волі останнього, завели ОСОБА_6 в приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», де ОСОБА_1 разом з іншою особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, а саме ОСОБА_7, який відповідно до матеріалів кримінального провадження перебуває в розшуку) почали умисно наносити ОСОБА_6. удари руками, ногами та дерев'яною битою в область голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, після чого ОСОБА_1 близько 04 години 40 хвилин поїхав з кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в період часу з 09 до 10 години ОСОБА_1 прибув до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», та пересвідчившись, що ОСОБА_6 ще утримується в закладі, близько 11 години 30 хвилин звільнив ОСОБА_6 та передав його брату потерпілого, гр. ОСОБА_8, та близько ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер від отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта № 433 від 19.11.2016 року проведено дослідження трупа ОСОБА_6 та виявлено синці, садна, рани, крововиливи на голові, крововиливи під оболонки, у тканину та шлуночки головного мозку, переломи 9, 10 ребер справа та 9, 10, 11, 12 ребер зліва, синці, садна та крововиливи на тулубі, синці садна та крововиливи на кінцівках, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя. Смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок внутрішньочерепної травми, що проявилась крововиливами під оболонки, у тканину та шлуночки головного мозку з розладом кровообігу в ньому. На тілі ОСОБА_6 виявлено більше, ніж 50 точок прикладання сили.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що вона є матір'ю померлого ОСОБА_6, про подію яка сталася 09.10.2016 року, щодо побиття її сина ОСОБА_6 їй нічого невідомо. 10.10.2016 року, точного часу не пам'ятає, їй зателефонував син ОСОБА_9 та повідомив, що син ОСОБА_6 лежить в стані алкогольного сп'яніння біля квіткового магазину в м. Сквира, Київської області і він поїхав його забирати. Коли син ОСОБА_9 привіз до її місця проживання сина ОСОБА_6, роздягнувши його то побачили, що він сильно побитий та тіло синє. Переодягнули в сухий одяг, розтирала горілкою тіло ОСОБА_6, після чого викликали швидку медичну допомогу. Автомобіль швидкої допомоги прибув швидко та ОСОБА_6 забрали до Сквирської ЦРЛ. У Сквирській ЦРЛ зустрівши лікаря, який оглядав сина ОСОБА_6, лікар повідомив, що все погано і надії немає ніякої. Із Сквирської ЦРЛ вона поїхала до Сквирського відділу поліції, де був син ОСОБА_9, якого допитували. В цей час зателефонувала донька ОСОБА_10 і сказала, що ОСОБА_6 помер. Забравши сина ОСОБА_9 поїхала до Сквирської ЦРЛ де судовий медексперт ОСОБА_54 сказав, щоб вони підійшли до моргу, для проведення розтину тіла ОСОБА_6, а також він повідомив, що експертизу будуть проводити судові медичні експерти в м. Біла Церква. Придбавши все необхідне для поховання сина ОСОБА_6 поїхали разом із сином ОСОБА_9 в м. Біла Церква до судових медичних експертів. Син ОСОБА_6 був сильно побитий, все тіло синє та відбиті органи, численні гематоми. Син ОСОБА_6 не був конфліктним, проживав спільно зі мною та моєю донькою ОСОБА_10. 09.10.2016 року о 14 годині 00 хвилин син ОСОБА_6 перебував за їхнім місцем проживанням, після чого він пішов у своїх справах та з того часу вона його більше не бачила. ОСОБА_6 працював у магазині продавцем. Коли ОСОБА_6 син ОСОБА_9 привіз додому і вони його поклали на ліжко, то ОСОБА_6 затуляв голову і говорив «ОСОБА_11, не бий». Спиртними напоями ОСОБА_6 не зловживав, обвинуваченого ОСОБА_1 раніше не знала. Останні 5 років син ОСОБА_6 проживав з нею після розірвання шлюбу з дружиною. Свій цивільний позов до обвинуваченого підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що він є рідним братом померлого ОСОБА_6 . 10.10.2016 року, близько 11 години 30 хвилин до нього приїхав обвинувачений ОСОБА_1 і повідомив, що брат ОСОБА_6 побив його автомобіль, а також повідомив що ОСОБА_3 йому винен 10000 гривень на відшкодування за пошкоджений автомобіль та вказав, що ОСОБА_6 лежить в стані алкогольного сп'яніння біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Обвинувачений ОСОБА_1 приїхав на таксі. Разом з ОСОБА_1 пішли подивились автомобіль ОСОБА_1 та поїхали забирати брата ОСОБА_6, при цьому перебуваючи біля свого будинку передав 4000 гривень ОСОБА_1 за відшкодування збитків. Приїхавши до магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» побачив, що брат ОСОБА_6 лежав на бетонному полу під літнім накриттям біля магазину, після чого помістив брата у свій автомобіль і ОСОБА_1 сказав, щоб я до вечора повернув залишок коштів на відшкодування шкоди. Брата завіз до місця проживання матері ОСОБА_2, так як вони проживали спільно. Роздягнувши брата ОСОБА_6 то побачив, що він був весь побитий та тіло було синє, мати викликала швидку допомогу, яка приїхала дуже швидко та брата забрали до Сквирської ЦРЛ. Обвинувачений погрожував кинути бойову гранату у двір, якщо не поверну кошти. Коли забирав брата з бетонного полу біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», брат ОСОБА_6 сказав «ОСОБА_11, за що мене побили?», при цьому були присутні продавці. Брат ОСОБА_6 був не конфліктний, з обвинуваченим раніше не був знайомий. З обвинуваченим ОСОБА_1 їздили до останнього додому, щоб подивитись пошкоджений автомобіль. Коли забирав брата від кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» то ОСОБА_6 без сторонньої допомоги підвестися не міг через сильне побиття. Свій цивільний позов до обвинуваченого підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що вона є рідною сестрою померлого ОСОБА_6 . 10.10.2016 року вона була за своїм місцем проживання, проживає спільно з матір'ю ОСОБА_2 та покійним братом ОСОБА_6. В цей день знаходилась вдома, так як відбувала відпустку. Зателефонував брат ОСОБА_9 та сказав, що брат ОСОБА_6 побив автомобіль власника магазину квітів. ОСОБА_9 привіз ОСОБА_6 додому, ОСОБА_6 був весь мокрий. Переодягнувши брата мати розтирала горілкою тіло, ОСОБА_6 був сильно побитий. Коли переодягали та розтирали ОСОБА_6, він закривав голову рукою та казав «ОСОБА_11 не бий, ОСОБА_11 за що». Швидка допомога ОСОБА_6 забрала до Сквирської ЦРЛ, де лікарі забрали ОСОБА_6 у реанімацію через тяжкий стан. Вона в цей час пішла по ліки. Свій цивільний позов до обвинуваченого підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних злочинах не визнав. Цивільні позови потерпілих не визнає, надавши суду показання, що він викликав поліцію, в зв'язку з тим, що ОСОБА_6 пошкодив йому автомобіль, а також бачив, як громадянин, якого звати ОСОБА_12, бив ОСОБА_6. Конфліктів з ОСОБА_6 у нього не було. Коли приїхала поліції, він разом з ОСОБА_6 поїхали до Сквирського відділу поліції, де домовились з ОСОБА_6, що ми вирішимо питання відшкодування збитків за пошкоджений ОСОБА_6 автомобіль самостійно, без втручання працівників поліції. ОСОБА_6 знав раніше, приблизно 4-6 років, який періодично вживав алкогольні напої в належному ОСОБА_1 кафе. Автомобіль він придбав особисто за 8000 доларів США, який на ньому не був належним чином зареєстрований та автомобілем користувався щодня в зв'язку з тим, що орендував кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» і була необхідність у транспортному засобі для функціонування кафе. Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» розпочало свою роботу з вересня 2016 року, яке він взяв в оренду. Працівників в кафе було приблизно 3-4 чоловіки. 09.10.2016 року приблизно після обіду знаходився в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», де були присутні працівники кафе, хто точно не пам'ятає. ОСОБА_6 він бачив приблизно о 18 годині 00 хвилин в стані алкогольного сп'яніння. В цей час в кафе було ще приблизно 3 чоловіки. Тілесні ушкодження ОСОБА_6 не наносив, тілесні ушкодження наносив гр. ОСОБА_12 та дві жінки у приміщенні кафе в присутності поліції. Можливо один раз він і вдарив не сильно ОСОБА_6 долонею по щоці, точно він не пам'ятає, ОСОБА_6 ночував на літній терасі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Вночі з ОСОБА_6 залишався гр. ОСОБА_13, який працював у нього охоронником та шашличником без оформлення, який закрив ОСОБА_6 на терасі. ОСОБА_13 вранці йому пояснив, що так як вночі був дощ то ОСОБА_6 залишився ночувати. Він сам особисто викликав працівників поліції, так як ОСОБА_6 пошкодив йому автомобіль і якого привели до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» гр. ОСОБА_12 та дві не знайомі йому жінки.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 повністю не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинах за ст. 121 ч. 2, ст. 146 ч. 3 КК України та не визнає цивільних позовів потерпілих, вина обвинуваченого у вчиненні злочинів доведена наступними доказами, зокрема, показаннями самого обвинуваченого даних ним в судовому засіданні, показаннями свідків та дослідженими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні вказав, що в жовтні місяці 2016 року, точної дати не пам'ятає, до нього зателефонував його зять ОСОБА_18 приблизно о 22 годині 00 хвилин, та повідомив, що його побили біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Через хвилин 5 він під'їхав до кафе, та побачив, що на сходах розмовляли чоловіки кавказької національності, приблизно 5 чоловік, які тримали в руках дерев'яні бити, після чого він забрав зятя, а також ОСОБА_6, для того, щоб поїхати до місця свого проживання. До місця проживання він разом з зятем та ОСОБА_6 приїхав приблизно о 23 годині 30 хвилин. Коли приїхав до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» то намагався з'ясувати, за що побили зятя, на що йому повідомили, що зять без дозволу зайшов до приміщення кухні, за що його й побили. ОСОБА_6 стояв неподалік кафе з незнайомою йому дівчиною. Біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», коли був конфлікт між зятем та чоловіками кавказької національності, то ОСОБА_1 поводив себе агресивно. Щодо конфлікту між зятем та власником кафе, зять йому телефонував близько 22 години, чи звертався зять з приводу конфлікту до поліції, йому не відомо. ОСОБА_1 також погрожував, що його можуть побити, якщо він не поїде.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказав, що він з товаришем пішли прогулюватись по м. Сквира, в сторону магазину «АТБ». Коли прогулювався неподалік кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», спрацювала сигналізація в припаркованому автомобілі і побачив, як від автомобіля через дорогу тікає чоловік, за яким він побіг щоб затримати, так як зрозумів, що він пошкодив автомобіль. Коли прогулювався, зустрів знайому дівчину на ім'я ОСОБА_16 та її подружку. До події із автомобілем до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» він не заходив. Коли сигналізація спрацювала і невідомий громадянин перебігав через дорогу, він його наздогнав для того щоб затримати, та схвативши за тулуб вони впали, він на спину а незнайомий громадянин на нього. Незнайомий громадянин ударив його в лице, після чого він також вдарив незнайомого чоловіка по щоці, щоб той заспокоївся і щоб він не тікав. В цей час зі сторони автомобіля вибігла група людей, і хто саме він точно сказати не може бо не пам'ятає хто з цих осіб наніс ногою ОСОБА_6 удар в голову. Після удару ногою в лице ОСОБА_6 заточився і впав на землю, після чого його підвели та повели в приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». У кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» перебував він, дівчина ОСОБА_16 з подружкою, ОСОБА_1 та ще один хлопець якого він не знає. ОСОБА_6 наносили удари в кафе брат ОСОБА_1, нанесено було дуже багато ударів, більше 5 ударів в лице та по тулубу. Удари наносили також ОСОБА_16 та її подружка. В кафе ОСОБА_1 ударів ОСОБА_6 не наносив. Пізніше приїхали працівники поліції і забрали ОСОБА_6, з якими також поїхав ОСОБА_1, куди йому невідомо. Коли поліція поїхала, він ще постояв біля кафе з дівчатами, які між собою сварилися, і він не пам'ятає чи поверталась поліція до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Коли він вів затриманого ОСОБА_6 до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», з кафе вибігла група людей, кількості точно не пам'ятає, приблизно 5-6 чоловік, хто з цих осіб наніс удар ОСОБА_6 він не пам'ятає. В той вечір він вживав спиртні напої, а саме, пиво кількістю 2 бутилки ємністю по 0,5 літра. В автомобілі, який був припаркований біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» було розбите скло, і на розбитому склі лежала цеглина. Коли він затримав ОСОБА_6 то сказав, що треба відповідати за те, що вчинив. Дівчина ОСОБА_16 та її подружка наносили удари ОСОБА_6 долонями по лиці. Коли поліція забирала ОСОБА_6, то в нього на лиці була кров з носа. Коли працівники поліції поїхали з ОСОБА_6 та ОСОБА_1, часу не пам'ятає. У групи осіб, які вибігли з кафе йому на зустріч, коли вів ОСОБА_6, будь яких предметів в руках не було.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні вказав, що в жовтні місяці 2016 року він прийшов із ОСОБА_18 до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» для проведення дозвілля. ОСОБА_1 почав конфліктувати з ним через комп'ютерну карту пам'яті. ОСОБА_6 він також бачив на вулиці біля кафе, який стояв біля гр. ОСОБА_51, ОСОБА_18 та ОСОБА_1, які розбирались між собою через побиття ОСОБА_18, конфліктна ситуація відбувалась приблизно протягом 30 хвилин, після чого поїхали з ОСОБА_18 та його тестем додому. ОСОБА_6 пішов у невідомому йому напрямку, коли вони приїхали додому до ОСОБА_18, так як ОСОБА_6 від кафе вони також забрали. ОСОБА_6 він знає, так як останній працював в магазині.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні вказала, що 09 жовтня 2016 року близько 24 години, вона разом зі своєю кумою пішла до магазину «АТБ», де зустріли ОСОБА_12, з яким разом пішли в сторону магазину «АТБ». Коли підійшли до магазину, то почули, як спрацювала сигналізація автомобіля і повернулися, щоб подивитися, що сталося, підійшовши, побачили, що ОСОБА_12 затримав ОСОБА_6, в якого запитував, навіщо він так зробив. Коли ОСОБА_12 затримав ОСОБА_6, він стояв на колінах і ОСОБА_12 наносив удари в обличчя рукою. Потім ОСОБА_12 підняв ОСОБА_6 і повів в сторону кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». З кафе вибіг якийсь чоловік і підбігши до ОСОБА_6 наніс останньому удар, після чого ОСОБА_6 завели до кафе і посадили на лавку де ОСОБА_12 також наніс ще декілька ударів ОСОБА_6. Потім ОСОБА_1 наносив удари долонями по обличчю близько 5 раз. В ОСОБА_6 йшла кров з носа. ОСОБА_1 викликав працівників поліції, які приїхали, після чого забрали ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і поїхали в невідомому напрямку. Приблизно через 10 хвилин працівники поліції повернулися та ОСОБА_6 з ОСОБА_1 пішли до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», а нам сказали йти додому та закрили двері. Видно було, що ніс в ОСОБА_6 був розбитий, йшла кров, але рухався він самостійно. Працівники поліції в кафе складали якісь документи, які саме їй невідомо, документи підписувала її кума. Куртка в ОСОБА_6 була ціла коли ОСОБА_12 вів його до кафе, вона особисто ОСОБА_6 не била, а відштовхувала від себе, ОСОБА_16 також ударів ОСОБА_6 не наносила, коли підводили ОСОБА_6 до кафе, то громадянин на імя ОСОБА_22 наніс удар ОСОБА_6 кулаком. Ця подія була приблизно з 24 години до 00 годин 50 хвилин 10 жовтня 2016 року.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні вказала, що разом з ОСОБА_21 пішла у нічний час до магазину «АТБ», коли підходили до магазину, то почули, як спрацювала сигналізація автомобіля зі сторони кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» і повернулися, щоб подивитися, що сталося, підійшовши, побачили, що ОСОБА_12 наздогнав невідомого громадянина, який лежав на землі, якого ОСОБА_12 підвів за курточку та повів до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Коли підводили ОСОБА_6 до кафе, то з кафе вийшов незнайомий чоловік в рижій дублянці і вдарив ОСОБА_6. Пізніше стало відомо, що це ОСОБА_22. ОСОБА_1 викликав працівників поліції. Коли працівники поліції забрали ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і поїхали, вони вийшли з кафе. Подія була приблизно після 24 години. В ОСОБА_6 на лиці була засохла кров. Завівши ОСОБА_6 в кафе його посадили на лавку та ОСОБА_1 запитав, навіщо він пошкодив його автомобіль. Стан ОСОБА_6 коли приїхала поліція був нормальний, так як він ще намагався сваритися з ОСОБА_1 та ОСОБА_12. Коли працівники поліції приїхали в кафе то вона підписувала якісь документи, які саме, не пам'ятає. В закритому кафе залишилися ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_22. Видимих ушкоджень в ОСОБА_6 не було. Вона з ОСОБА_23 ударів ОСОБА_6 не наносила. Дана подія відбувалась приблизно з 23 години 09 жовтня 2016 року до 01 години 10 жовтня 2016 року.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні вказав, що в жовтні місяці 2016 року, точної дати не памятає, прийшов до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» для проведення дозвілля, попити пива. В кафе у нього почався конфлікт з ОСОБА_1, який почав його бити. Він зателефонував до свого тестя, щоб той його забрав, так як його побив ОСОБА_1. Коли ОСОБА_6 сідав в автомобіль тестя, який його забирав, тілесних ушкоджень на ОСОБА_6 не було. Коли був конфлікт між ним, його друзями та ОСОБА_1, то ОСОБА_6 участі у конфлікті не брав. ОСОБА_6 характеризується позитивно, він його особисто знав, коли в нього також був конфлікт з ОСОБА_1 та з незнайомими особами зі сторони ОСОБА_1, то в них в руках були дерев'яні бити, скільки було осіб точно сказати не може.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні вказала, що 09.10.2016 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_18 перебував біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» в м. Сквира, де зустріли ОСОБА_6, який загинув. ОСОБА_18 зайшов в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». ОСОБА_6 знала особисто, так як це її кум та раз у рік вони зустрічались. ОСОБА_18 побили люди, які є власниками кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Коли вона почала кричати, то конфлікт між ОСОБА_18 та власниками кафе закінчився. Бійку з ОСОБА_18 розпочали особи кавказької національності. В осіб кавказької національності, які їй не відомі, при конфлікті з ОСОБА_18 в руках були дерев'яні бити. Конфлікт був приблизно 10-15 хвилин. Після конфлікту сіли в автомобіль до ОСОБА_18 та поїхали по домах. По приїзду до будинку, де проживав ОСОБА_18, всі хто були в автомобілі розійшлись по домах. ОСОБА_6 який помер, під час конфлікту ОСОБА_18 з особами кавказької національності, вів себе спокійно, мирно, адекватно, не нервував і по ньому було видно, що він не має наміру з кимось з'ясовувати стосунки та на її думку ОСОБА_6 був тверезий. Під час розмови з ОСОБА_6, видимих тілесних ушкоджень не бачила та на здоров'я ОСОБА_6 не скаржився. Точний час коли був конфлікт біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» вона не пам'ятає. Чому виник конфлікт між ОСОБА_18 та власниками кафе їй не відомо. ОСОБА_18 били особи кавказької національності, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні вказала, що вона працювала у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», вона особисто бачила, як ОСОБА_6, який загинув, кинув камінь у автомобіль, який бу припаркований біля кафе, після чого почав тікати з цього місця. За ОСОБА_6 побіг незнайомий чоловік та 2 жінки. Ця подія була в жовтні 2016 року приблизно з 24 години до 01 години. Коли його догнали, то ОСОБА_6 бив незнайомий чоловік. Коли ОСОБА_6 чоловік і 2 жінки привели до кафе, то його били ОСОБА_22, який також працював в кафе разів 5, та ОСОБА_1 2-3 рази, удари в різні частини тіла руками та ногами, після чого приїхали працівники поліції. ОСОБА_6 забрали разом з ОСОБА_1. Перед приїздом поліції ОСОБА_22 бив в область грудної клітки ногою, а ОСОБА_1 1 раз в лице, а інші удари в область грудей. Біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» вона була разом зі своєю подружкою. Автомобіль, який був припаркований біля кафе належав ОСОБА_1. Коли привели ОСОБА_6 він був в нормальному стані і біля кафе удари наносив незнайомий чоловік, який його наздогнав. Після чого всі присутні, в тому числі і вона з подружкою зайшли до кафе та сіли на лавочку. В кафе були присутні ОСОБА_22, ОСОБА_1, 2 жінки та чоловік, які привели ОСОБА_6. Незнайомий чоловік був одягнутий в червону куртку. ОСОБА_1 агресивно кричав на ОСОБА_6, а ОСОБА_22 наніс удар в лице, після чого в ОСОБА_6 пішла кров з рота та носа. Незнайомий чоловік на ім'я ОСОБА_12 також наніс один чи два удари ОСОБА_6, який лежав на лавочці. Хтось з присутніх викликав поліцію. По приїзду поліція забрала ОСОБА_6 та ОСОБА_1, після чого вона з подружкою ОСОБА_26 пішла додому. ОСОБА_22 та ОСОБА_1 наносили удари, запитуючи, навіщо він пошкодив автомобіль. ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_6 і руками і ногами.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні вказала, що 10.10.2016 року приблизно в 03 години ночі сиділи в кафе «Люкс» і коли вийшли на вулицю то почули, як сильно кричав якийсь чоловік, а два інших чоловіка затягували чоловіка, який кричав до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Кафе «Люкс» знаходиться від кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» приблизно в 30 метрах. Двоє чоловіків, які затягували третього під руки в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» їй не знайомі і не могла бачити так як на вулиці було темно, бачила лише силуети.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні вказав, що він працює лікарем Сквирської ЦРЛ Київської області, до якої було доставлено потерпілого ОСОБА_6 , в якого був стан важкий та нестабільний, в потерпілого були признаки, що він помирає, розширені зрачки, важке дихання, потерпілий перебував у стадії помирання. Після чого дав вказівку, щоб потерпілого доставили до реанімації та ним займалися реаніматологи. На потерпілому були масивні криваві крововиливи обличчя, грудної клітки і крововиливи на ногах. Потерпілий нічого не говорив так як був у стані мозкової коми, це коли людина помирає, у даному випадку будь-якого контакту у потерпілого не може бути. Точного часу коли доставили потерпілого ОСОБА_6 вказати не може.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні вказав, що 09.10.2016 року о 21 годині він заступив на чергування до Сквирського ВП ГУНП Київської області, після інструктажу керівництвом вийшов на патрулювання. Біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» побачили скупчення людей, які з'ясовували стосунки. Коли під'їхали та вийшли з автомобіля до них підійшов гр. ОСОБА_1, який повідомив, що йому пошкодили автомобіль. На капоті автомобіля, який був припаркований біля кафе лежав камінь та було розбите лобове скло. Зайшовши в приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», побачили як група агресивно налаштованих людей, в тому числі і ОСОБА_1, спілкувалися з громадянином, якого звати ОСОБА_6, в якого на лиці була засохла кров. Громадянин, який бачив як ОСОБА_6 кинув камінь та побіг до магазину «Панорама», який і затримав ОСОБА_6, опитувався його напарником, а він з ОСОБА_1 пішли фотографувати пошкоджений автомобіль. Дівчата, які знаходились в приміщенні кафе та громадянин в червоній куртці намагалися затіяти з ОСОБА_6 конфлікт, після чого було запропоновано проїхати до Сквирського ВП. Прибувши до відділу поліції, ОСОБА_6 з напарником зайшли до відділення поліції та було роз'яснено, що може бути складено адміністративний протокол за хуліганство, а відшкодування шкоди може бути в судовому порядку. ОСОБА_1 повідомив, що вони з ОСОБА_6 вирішать проблему самостійно та не будуть писати заяву до органів поліції. ОСОБА_1 вийшов із барменом кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на вулицю, після чого вони відвезли ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». В потерпілого на лиці під носом була засохла кров. Дана подія не реєструвалася в журналах Сквирського ВП, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сказали, що розберуться між собою самі. Коли повернулися до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» з ОСОБА_1, ОСОБА_6 та барменом ОСОБА_6, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» було закрито, це було приблизно о 03 годині 00 хвилин. Старшим патруля поліції був гр. ОСОБА_30. Фотографування пошкодженого автомобіля проводилося на службовий планшет. Родичам гр. ОСОБА_6 не повідомлялося про те, що ОСОБА_6 доставлявся до Сквирського ВП. Чоловік в червоній куртці та жінки при ньому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не наносили, тільки словесно лаялись.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні вказав, що 09.10.2016 року в групі патрульної машини з ОСОБА_29 заступили на чергування у Сквирському ВП Київської області. Близько 02 години 00 хвилин 10.10.2016 року проїжджавши біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» побачили підозріле скупчення людей. Зупинивши службовий автомобіль вийшли з автомобіля та підійшли до групи людей. До них підійшов гр. ОСОБА_1 і повідомив, що йому пошкоджено його автомобіль. Зайшовши в приміщення кафе побачив гр. ОСОБА_6, який як вказав ОСОБА_1 пошкодив йому автомобіль. В зв'язку з конфліктом в приміщенні кафе, вирішили поїхати до відділу поліції. В ОСОБА_6 під носом була засохла кров. Ми запитували, чи потрібна допомога. У відділі поліції ОСОБА_1 повідомив, що вони вирішать питання самі, не звертаючись до органів поліції. Будь-які процесуальні документи особисто не складав. ОСОБА_6 добровільно сідав до службового автомобіля, в нього були мокрі штани та кров під носом. До відділу поліції їздили з напарником, ОСОБА_1, барменом ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_6. Приблизний час, коли привезли зазначених осіб назад до кафе приблизно 03 година 00 хвилин.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні вказала, що вона працювала в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на посаді прибиральниці. 10.10.2016 року, приблизно біля 08 години 00 хвилин вона прибула на роботу де її вже зустріла продавщиця ОСОБА_32, яка повідомила, що в нас гості. Зайшовши в кафе побачила, що стоїть ОСОБА_22 з дерев'яним дрючком, на полу сидів чоловік, брудний, мокрий, я сказала присутнім, щоб вони випустили його додому. Коли почала прибирати на другому поверсі в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» то бачила, як ОСОБА_22 шарпав чоловіка, бив руками, після чого чоловік падав на землю, коли зносила мішки зі сміттям, то повторно сказала ОСОБА_22, щоб відпустили цього чоловіка, на що ОСОБА_22 сказав, що чоловік в стані алкогольного сп'яніння і наніс йому один удар битою по голові в туалеті і цей чоловік після удару впав не землю замертво. ОСОБА_22 за ноги витягнув цього чоловіка за ноги і кинув на землю. На мої зауваження не чіпати даного громадянина ОСОБА_22 не реагував. На мої запитання до ОСОБА_1 чому його не відпускають додому, ОСОБА_1 повідомив, що його не відпустять поки не віддадуть гроші за пошкоджений автомобіль, який побив цей чоловік. На мою пропозицію відпустити цього чоловіка додому, ОСОБА_1 сказав, що вони розберуться, після чого ОСОБА_1 по черзі з ОСОБА_22 шарпали за одяг чоловіка. ОСОБА_1 давав потерпілому телефон, щоб той подзвонив брату чи матері, щоб ті привезли гроші за побитий автомобіль. Потерпілий неодноразово піднімався та падав, так як був сильно побитий. Після того як потерпілий падав на підлогу то ОСОБА_1 та ОСОБА_22 знов били його ногами. Після того як помила сходи та фоє кафе, побачила, як ОСОБА_1 та ОСОБА_22 потягли потерпілого на літній майданчик кафе. ОСОБА_1 сказав їй, щоб вона помила підлогу з хлоркою там де знаходився потерпілий. Коли виносила воду та сміття через літній майданчик то побачила, що цей чоловік сидів на стільці, над ним стояв ОСОБА_1, шарпав його за одяг та поливав водою. Коли виходила на літній майданчик, то бачила як потерпілого били ОСОБА_1 та ОСОБА_22. Були глухі удари, які можливо також чула продавщиця ОСОБА_32. Також, коли поверталася виливши воду побачила, що чоловік стояв на колінах, над ним стояв ОСОБА_1, який продовжував бити його руками та відливати водою. ОСОБА_22 в цей час вийшов, а ОСОБА_1 залишався з потерпілим. Останній раз, коли вона бачила як потерпілого затягли до туалету, включили воду, щоб відмився потерпілий, який був сильно побитий та сильно стогнав. Вона говорила до потерпілого, але він на розмову не реагував, після чого вона вилила воду та пішла додому. В кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» працювала один місяць. На роботу приходила зранку і працювала до обіду, працювала не офіційно, в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» атмосфера серед колективу була негативна. Коли перший раз побачила незнайомого чоловіка, потерпілого, був великий безлад, бруд, мокро, куски арматури на підлозі, куски тирсоплити , які валялись на підлозі у фоє, потерпілий сидів на підлозі прикривши голову руками, тому обличчя потерпілого вона не розгледіла. ОСОБА_22 бив кулаками потерпілого по голові, приблизно наніс три удари з дуже великою силою, після яких потерпілий падав на землю, а ОСОБА_22 бив його ногами. Коли потерпілий хотів встати, то говорила ОСОБА_22, щоб він зводив потерпілого в туалет. В туалеті ОСОБА_22 також бив потерпілого, а потім дрючком по голові сильним ударом, після якого потерпілий впав на землю. Витягнувши потерпілого з туалету, затягли його до фоє та кинули об підлогу. Коло потерпілого знаходились ОСОБА_22, ОСОБА_1, брат ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_1. Вони говорили, що потерпілий в стані алкогольного сп'яніння та йому допомога не потрібна, вони розберуться самі, щоб потерпілий віддав гроші за пошкоджений автомобіль. ОСОБА_1 бив потерпілого, шарпав за одяг, давав йому телефон щоб потерпілий телефонував до матері, для того, щоб заплатити гроші за автомобіль, при цьому ОСОБА_1 наніс кулаком три-чотири удари в голову, удари були дуже сильні, потерпілий сам не міг ходити, так як був сильно побитий і весь час падав. Весь цей час продавець ОСОБА_32 була постійно у фоє. В цей же день близько 14 години прийшла знову до кафе, так як дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_33 проводила збори з працівниками кафе. На цих зборах продавщиця ОСОБА_32 сказала, що потерпілого вкинули в багажник автомобіля та повезли з кафе в невідомому напрямку. До неї зверталися перед судом, щоб вона змінила свої покази або не давала покази взагалі, дружина обвинуваченого ОСОБА_1 пропонувала їй гроші, щоб ОСОБА_1 не був винний, а винним був ОСОБА_22. Коли вона бачила останній раз потерпілого в кафе, він не міг говорити, або щось пояснити, був сильно побитий, лице було синє від побоїв, були сильно побиті руки, а інших ушкоджень не бачила, так як потерпілий був одягнений. Вона особисто не бачила, щоб ОСОБА_1 бив потерпілого битою, бачила, як бив кулаками, а битою бив ОСОБА_22. На роботу в кафе ОСОБА_1 приїхав приблизно о 09 годині, коли вона вже була на роботі. Потерпілий був одягнутий в чорну куртку та джинси світлого кольору. Будь-якого супротиву ОСОБА_1 та ОСОБА_22 потерпілий не чинив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_33 вказала, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_1, та 10.10.2016 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин вона прийшла на роботу до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» де в фоє кафе побачила покійного ОСОБА_6. Чоловік вивів ОСОБА_6 на літній майданчик, прибиральниця ОСОБА_34 почала прибирати в кафе. Чоловік сказав, що піде до брата ОСОБА_6. Після чого посадив ОСОБА_6 в багажник до автомобіля брата, який забрав його додому. Це все що вона бачила особисто. Чоловік додому приїхав у ніч з 09 на 10 жовтня 2016 року приблизно о 01 чи 02 годині ночі і був до ранку вдома. Вранці завезли дітей до школи та поїхали на роботу до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». ОСОБА_11 сказав, що йому якийсь чоловік пошкодив автомобіль, а саме, лобове скло. Також вказав, що біля магазину «АТБ» покійного ОСОБА_6 били якісь дівчата та незнайомий чоловік. Вранці, коли зайшли в кафе, то в приміщенні були покійний ОСОБА_6, ОСОБА_22 та прибиральниця. При ній ОСОБА_6 ніхто не бив, він був брудний та мокрий. В день подій в кафе вона була до 21 години, після чого поїхала додому, а чоловік залишився в кафе. У той вечір потерпілого і події які відбувалися з потерпілим вона не бачила. Допомогу потерпілому не надавала і швидку не викликала, тому що його забрали додому.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_35 вказав, що він є рідним братом обвинуваченого ОСОБА_1, та вказав, що 09.10.2016м року він приїхав до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» приблизно о 21-22 годині вечора та якісь нетверезі особи хотіли зайти в ресторан. В той вечір дивилися футбол у кафе з братом. Приблизно о 01 годині ночі 10.10.2016 року, вийшовши на вулицю побачили розбите лобове скло в автомобілі брата. В цей час побачили, як незнайомий громадянин на ім'я ОСОБА_12 з двома дівчатами били хлопця. Як повідомив ОСОБА_12, що це цей чоловік, що розбив скло в автомобілі ОСОБА_1. ОСОБА_22 хотів вдарити ОСОБА_6, однак він йому не дозволив, так як ОСОБА_6 вже був побитий. Дві дівчини в кафе намагалися бити ОСОБА_6. Одна з них вдарила каблуком потерпілого в лице. Брат ОСОБА_11 визвав працівників поліції, після чого поїхав додому. В кафе ОСОБА_6 зводили під руки дві дівчини та ОСОБА_12. При цьому ОСОБА_12 наносив йому удари. Коли він поїхав додому, то брат ОСОБА_11 поїхав додому. Вранці він заїжджав на не тривалий час до кафе, де бачив ОСОБА_6, який стояв і ходив.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні вказала, що вона працювала в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на посаді шеф-кухаря. У неділю була на роботі, так проводилась ревізія і ОСОБА_33, дружина ОСОБА_1 попросила щоб вона приготувала їжу, так приїхала в гості мама ОСОБА_11. О 02 годині ночі вийшла з кухні в зал і запитала, коли можна йти додому. В залі кафе за одним столиком сидів потерпілий ОСОБА_6, а за іншим столиком сидів ОСОБА_11 з братом. Коли вона спускалася з другого поверху на перший, то почула, як спрацювала сигналізація в автомобілі ОСОБА_11. ОСОБА_11 з братом вибігли на вулицю і вона також вийшла за ними, то побачила, як ОСОБА_11 хотів зняти камінь зі свого автомобіля, однак сказала, щоб він не чіпав, так як на камінці могли лишитися відбитки пальців. В цей час вони побачили, як дві жінки з невідомим чоловіком вели під руки чоловіка по проїжджій частині, та привели ОСОБА_6 до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», по дорозі ОСОБА_6 били та ОСОБА_6 падав на землю. ОСОБА_6 завели в приміщення кафе та посадили на лавку, запитавши навіщо він пошкодив автомобіль. В цей час жінка підбігла і вдарила ОСОБА_6. В ОСОБА_6 з вуха бігла кров. Я попросила ОСОБА_11 не бити ОСОБА_6 та викликати поліцію. Жінки, що привели ОСОБА_6 були в стані алкогольного сп'яніння. Коли приїхав автомобіль поліції, вона сіла в таксі, яке викликала та поїхала додому. В понеділок в неї був вихідний та про події які відбувалися, їй нічого не відомо. Додому на таксі вона поїхала приблизно о 03 годині ночі. Особисто не бачила, щоб ОСОБА_1 бив ОСОБА_6. В 02 години ночі ОСОБА_6 сидів біля барної стійки, чи вживав спиртні напої не знає, але будь-яких пошкоджень в ОСОБА_6 не було.

В судовому засіданні допитаний судово-медичний експерт Білоцерківського відділення Київського СМЕБ ОСОБА_53, надав показання про те, що тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_6 на голові не могли виникнути через падіння з висоти власного росту і розмежувати їх неможливо через відсутність судово-медичних критеріїв. Тілесні ушкодження також не можуть бути отримані ОСОБА_6 при падінні будучи вертикально. Якщо удар було нанесено битою, то можуть бути рани, розмежувати чи отримано удар битою чи рукою, ногою, неможливо, знову ж таки через відсутність відповідних критеріїв. Від нанесення удару в груди смерть неможлива. Від нанесених ударів в голову можлива смерть. Від одного удару в голову може наступити смерть. В потерпілого ОСОБА_6 було багато точок прикладення до голови (нанесення ударів). Від якого прикладення точки (удару) виникла причина смерті неможливо встановити через відсутність таких критеріїв. Можливості розмежувати удари від яких отримані тілесні ушкодження немає будь-яких. Від двох чи трьох ударів могли виникнути тяжкі тілесні ушкодження, ЗЧМТ у ОСОБА_6 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Комісійна СМЕ не може визначити розмежування нанесення ударів та отримання тілесних ушкоджень в зв'язку з тим, що немає критеріїв розмежування точок прикладення (нанесення ударів). Захворювань в потерпілого ОСОБА_6, які могли б бути причиною (хвороби головного мозку) не було, що і не могло б призвести до смерті потерпілого. Стаж роботи в області СМЕ 30 років. Розмежування точок прикладення, що призвело до смерті потерпілого неможливо. Потерпілий ОСОБА_6 прожив приблизно більше ніж 3-4 години після нанесення тілесних ушкоджень. На тілі потерпілого було багато тілесних ушкоджень. Від ударів долонею не виключено отримання тяжких тілесних ушкоджень, що були причиною смерті потерпілого.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_37 вказав, що він працює заступником начальника Сквирського ВП ГУНП в Київській області, начальником СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області та ним особисто вносились відомості до ЄРДР щодо події, яка відбулась в жовтні 2016 року, а саме, загибелі ОСОБА_6 . Створювалась слідча група слідчих, де він був старшим слідчим по розслідуванню даного злочину. Група слідчих визначалась ним, як керівником СВ, шляхом винесення постанови із зазначенням слідчих та призначення слідчого по даному кримінальному провадженню. Матеріали кримінального провадження перебували в нього особисто після проведення слідчими кожної слідчої дії. Щодо вчинення слідчим слідчих дій поза групою, то такого не могло бути, якщо таке є в процесуальних документах, то це технічна помилка, описка. Слідчий ОСОБА_38 допитував свідків та проводив слідчі експерименти. В підрозділі є дві цифрові відеокамери «соні» та «філіпс», які застосовуються при проведенні слідчого експерименту по кримінальних провадженнях для фіксації проведення даної слідчої дії. Яка саме відеокамера застосовувалась по даному кримінальному провадженню вказати не може, так як не пам'ятає. Щодо технічних можливостей цифрових відеокамер, то при тривалій відеозйомці відеокамера робить перерву самостійно при відеозйомці, але даний відеозапис робиться безперервно. Чи брався дозвіл у власника кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на проведення слідчого експерименту не пам'ятає, але якщо слідча дія проводилась то дозвіл надавався. Відеозапис слідчих експериментів по даному кримінальному провадженню проводився безперервно, але є особливість, технічна характеристика цифрових відеокамер, які застосовувались по розділу зйомки, яка робиться автоматично без втручання особи, яка веде відеозйомку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_38 вказав, що він працює старшим слідчим Сквирського ВП ГУНП в Київській області з листопада 2016 року. Про наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_1 йому було відомо, так як воно є резонансним. Коли начальником СВ доручалось розслідування, а саме, проведення слідчих дій, йому надавались матеріали кримінального провадження для ознайомлення, вказівки щодо проведення слідчих дій надавались начальником слідчого відділу. В усному порядку начальником СВ доручалось проведення слідчих дій після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. В кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» застосовувалась відеозйомка цифровими відеокамерами, про що попереджались учасники слідчих дій. Перед проведенням слідчих експериментів він домовлявся з дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 про доступ до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» і в усному порядку повідомлялась дружина ОСОБА_1 про необхідність проведення слідчого експерименту, після чого ОСОБА_1 відкривала кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» де і проводились слідчі дії. Коли не було можливості відкрити приміщення кафе у дружини ОСОБА_1, в середину кафе не заходили і проводили слідчі дії поруч з кафе. Щодо безперервності відеозйомки та фіксації слідчого експерименту за допомогою відеокамери, то поняті не обов'язкові, якщо зйомка безперервна. Слідчий експеримент фіксувався проведенням відеозапису на відеокамеру безперервно, то відповідно до вимог КПК України поняті не залучались. Щодо двох файлів відеозапису слідчого експерименту, який знімався відеокамерою «соні» безперервно, то це через технічні властивості камери, яка самостійно автоматично по часу робить файли при проведенні тривалої відеозйомки не роблячи перерви самої зйомки слідчої дії. Особисто у ОСОБА_52 дозволу на проведення слідчої дії він не брав. Про проведення слідчих дій повідомлявся також адвокат Гажала Ю.Б. . про проведення слідчого експерименту повідомляв дружину ОСОБА_1, яка надавала доступ до приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», з якою заключено договір суборенди приміщення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_33 вказала, при проведенні додаткового допиту за клопотанням сторони захисту обвинуваченого, що дозвіл на проведення слідчих дій у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» слідчому Сквирського ВП ГУНП в Київській області ні усно ні письмово не надавала, а також їй не відомо чи надавав дозвіл на проведення слідчих дій власник кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» гр. ОСОБА_52. Коли проводився обшук кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» працівниками поліції, то в ней забрали особисті речі, в тому числі і ключі від кафе. В який час і в який день проводились слідчі дії в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» вона не знає та її не запрошували. Ключі від кафе працівникам поліції не надавала. Час проведення слідчих дій, та які саме слідчі дії проводились, їй не відомо. В неї був укладений договір оренди у частині приміщення кафе, де був розміщений магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3». Коли випадково проходила біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», день та місяць не пам'ятає, то бачила що двері були відкриті та слідчий ОСОБА_38 не дозволив їй зайти, так як там проводились слідчі дії. Дії працівників поліції чи прокуратури, щодо проведення слідчих дій, дії чи бездіяльності під час розслідування даного кримінального провадження не оскаржувала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_39 вказав, що він працює начальником караулу СДПЧ-7 м. Сквира, Київської області, та в кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_1 залучався працівниками поліції в якості понятого. Коли йшов в особистих справах з магазину, проходивши поряд з кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», був запрошений працівниками поліції в якості понятого для проведення слідчих дій в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Були присутні працівники поліції, інші поняті, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_1 ОСОБА_40. ОСОБА_40 відкривала ключами двері кафе для проведення слідчих дій, слідчим роз'яснювалось яка слідча дія буде проводитись. Дружина ОСОБА_1 була постійно біля нас. Будь-якого тиску зі сторони працівників поліції на будь-якого учасника слідчих дій та присутніх не було. Чи надавала дозвіл ОСОБА_40 на проведення слідчих дій чи усно чи письмово, йому не відомо, проте ОСОБА_40 сама добровільно відкривала двері кафе ключами для проведення слідчих дій. Йому також не відомо, чи надавався дозвіл на доступ до приміщення кафе власником ОСОБА_52. Будь-яких погроз чи тиску відносно ОСОБА_40 не було.

Відповідно до ст. 95 ч. 4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не в праві обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Оцінюючи покази свідків в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 наносив удари руками й ногами в різні частини тіла ОСОБА_6., а саме, свідок ОСОБА_19, яка надала покази про те, що ОСОБА_1 наносив удари в область голови близько 5 раз долонями в період часу з 24 години 00 хвилин до 00 годин 50 хвилин 10.10.2016 року; свідок ОСОБА_25, яка надала покази про те, що ОСОБА_1 наносив удари в різні частини тіла руками та ногами ОСОБА_6. 2-3 рази приблизно з 24 години до 01 години 10.10.2016 року; свідок ОСОБА_31, яка надала покази про те, що ОСОБА_1 наносив ОСОБА_6. удари у різні частини тіла руками та ногами в період часу приблизно з 08 години до 11 години 10.10.2016 року. Окрім того обвинувачений в судовому засіданні вказав, що він ударив ОСОБА_6 долонею руки в область обличчя. Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_24, надали покази про те, що в період часу приблизно з 22 години 00 хвилин 09.10.2016 року, ОСОБА_6 був з ними, коли в них був конфлікт з ОСОБА_1 через побиття ОСОБА_1 ОСОБА_18 і ОСОБА_6 був без будь-яких тілесних ушкоджень, будь з ким в бійку ОСОБА_6 не вступав, та будь від кого тілесних ушкоджень не отримував. Після закінчення конфлікту поїхали додому, забравши ОСОБА_6, який був без тілесних ушкоджень. Щодо показів свідка ОСОБА_40, то суд їх оцінює критично, так як вона є дружиною обвинуваченого, та з урахуванням того, що ОСОБА_33 вказала, що її чоловік ОСОБА_1 приїхав додому у ніч з 09 на 10 жовтня 2016 року близько о 01 чи 02 годині ночі та був вдома до ранку, що спростовується показами інших свідків, покази яких викладено у вироку, що ОСОБА_1 до 03 години 10.10.2016 року перебував в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» разом з ОСОБА_6, що також підтверджено показами свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30., які є працівниками патрульної поліції Сквирського ВП ГУНП в Київській області, які вказували в судовому засіданні, що близько 02 години 00 хвилин 10.10.2016 року вони під'їхали до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідно до їх показів і після того як з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 поїхали до відділу поліції в зв'язку з тим, що ОСОБА_6 пошкодив автомобіль ОСОБА_1, після того, коли ОСОБА_1 повідомив, що вони з ОСОБА_6 вирішать проблему з побиттям автомобіля без втручання поліції, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 відвезли з відділу поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» приблизно о 03 годині 00 хвилин 10.10.2016 року. Зазначене вище стверджує факт нанесення ударів потерпілому ОСОБА_6. ОСОБА_1 та перебування ОСОБА_6 поза його волею в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» в період часу приблизно з 24 години до 11 години 30 хвилин 10.10.2016 року до моменту коли потерпілого ОСОБА_6 забрав його брат ОСОБА_3, після того коли до ОСОБА_6 прибув ОСОБА_1, який повідомив, що ОСОБА_6 побив автомобіль, тому ОСОБА_6 має відшкодувати збитки за пошкоджений автомобіль. Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт Білоцерківського відділення Київського СМЕБ ОСОБА_53 вказав, що в потерпілого ОСОБА_6 було багато прикладення до голови (нанесення ударів), від якого прикладення точки (удару) виникла причина смерті неможливо встановити через відсутність таких критеріїв, можливості розмежувати удари від яких отримані тілесні ушкодження не має будь-яких. Тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя могли виникнути від 2 чи 3 ударів, ЗЧМТ у ОСОБА_6 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. На тілі потерпілого було багато тілесних ушкоджень і від удару долонею не виключено отримання тяжких тілесних ушкоджень, що були причиною смерті потерпілого.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованих йому злочинах, окрім наведеного вище, підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- витягом ЄРДР з кримінального провадження №12016110260000538;

- рапортами від служби «102» 10.10.2016 року про смерть ОСОБА_6 в Сквирській ЦРЛ Київської області;

- протоколом огляду місця події від 10.10.2016 року з фототаблицями зі Сквирської ЦРЛ Київської області;

- протокол огляду місця події від 10.10.2016 року з фототаблицями з кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- протокол обшуку від 11.10.2016 року в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- протокол огляду документів від 21.12.2016 року, а саме диску, де наявна інформація про телефонні з'єднання абонентів, котрі користуються в побуті ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з прив'язкою до базових станцій за період з 08.10.2016 року по 29.11.2016 року, де встановлено, що у період часу з 02 години 03 хвилини по 03 годину 18 хвилин обвинувачений 4 рази спілкувався з ОСОБА_7 загальним часом 311 секунд;

- протоколом огляду документів від 13.12.2016 року, а саме диску з камер відеоспостереження магазину «Панорама» де зображено момент нанесення удару ОСОБА_7 по обличчю ОСОБА_6;

- висновком експерта № 433 від 19.11.2016 року де зазначено, що на тілі трупа знайдені наступні тілесні ушкодження: синці, садна, рана, крововиливи на голові, крововиливи під оболонки у тканину та в шлуночки головного мозку, переломи 9,10 ребер справа, 9,10,11,12 ребер злів, синці, садна та крововиливи на тулубі, синці, садна та крововиливи на кінцівках. Смерть ОСОБА_6 настала від внутрішньочерепної травми, що проявилась крововиливами під оболонки у тканину та в шлуночки головного мозку з розладом кровообігу в ньому. Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв'язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_6 Ушкодження, що спричинили смерть потерпілого мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя. Всі вищеописані ушкодження заподіяні тупими предметами. Локалізація та характер ушкоджень дають змогу вважати, що мало місце не менше 50 точок прикладення сили. Згідно історії хвороби смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_4. При судово-токсикологічній експертизі в крові трупа знайдено - 0,96%, у сечі - 2,69% етилового спирту. Указана концентрація етилового спирту в крові може відповідати легкому алкогольному сп'янінню;

- висновком експерта №566-433 від 04.01.2017 про те, що настання внутрішньочерепної травми і відповідно смерті ОСОБА_6 тільки від одного удару по голові потерпілого;

- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15 від 25.12.2016 року та відповідним диском, де він показав яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в середині нього;

- висновком експерта №572-433 від 06.01.2017 про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_15, малоймовірне;

- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_20 від 17.12.2016 року та відповідним диском, де вона показала яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в середині нього;

- висновком експерта №569-433 від 05.01.2017 про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_20, малоймовірне;

- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_19 від 17.12.2016 року та відповідним диском, де вона показала яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» та в середині нього;

- висновком експерта №568-433 від 06.01.2017 року про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_19 не представляється можливим;

- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_31 від 23.12.2016 року та відповідним диском, де вона показала яким чином та хто саме наносив тілесні ушкодження в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» зранку 10 жовтня 2016 року;

- висновком експерта №565-433 від 04.01.2017 про те, що локалізація та характер ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_6, дають можливість вважати, що ушкодження на голові, частина ушкоджень на тулубі та на ногах могли виникнути при обставинах вказаних ОСОБА_31 у протоколі проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2016 року. Від численних ударів по голові потерпілого й могла виникнути внутрішньочерепна травма, яка і привела до смерті;

- висновком експерта №571-433 від 06.01.2017 року про те, що настання всіх ушкоджень на голові потерпілого і відповідно внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті його при обставинах вказаних у протоколі слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_41, малоймовірне;

- висновком експерта №564-433 від 03.01.2017 року про те, що локалізація та характер ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_6, наявність реактивних змін в області них, дають змогу вважати, що вони заподіянні на протязі 4-20 годин до настання смерті потерпілого;

- висновком експерта №567-433 від 03.01.2017 року про те, що настання внутрішньочерепної травми, яка привела до смерті ОСОБА_6, при обставинах записаних камерою спостереження «Панорама», малоймовірне;

- висновком експерта №76 від 08.02.2017 року про те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в стані фізіологічного афекту та в будь-якому іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував;

- копією договору оренди нежитлового приміщення від 01 серпня 2016 року про укладення його між ОСОБА_42 та ОСОБА_1 щодо приміщення по АДРЕСА_4;

- копією акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.08.2016 року;

- копій договорів суборенди нежитлового приміщення між ОСОБА_1 та ОСОБА_40 від 01.08.2016 року та 20.09.2016 року;

- дослідженими відеозаписами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_31, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_43;

- дослідженими відеозаписами з камери відеоспостереження магазину «Панорама».

Протоколи слідчих експериментів та відеозаписи слідчих експериментів, за участі свідків ОСОБА_41, ОСОБА_44, ОСОБА_45, судом не можуть бути взяті до уваги, враховуючи, що дані свідки в судовому засіданні не допитувались через їх неявку в судове засідання, а також невиконання ухвали суду, щодо приводу свідка ОСОБА_44 в зв'язку з її недоставленням до суду та повідомленням Сквирського ВП ГУНП в Київській області, про відсутність за місцем проживання та неможливістю встановити місце перебування ОСОБА_44, згідно з вимогами ст. 95 ч. 4 КПК України.

Невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, суд розцінює, як намагання уникнути покарання за скоєні злочини, оскільки його вина доведена сукупністю досліджених судом доказів.

При викладених обставинах, аналізуючи та оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки.

В судовому засіданні захисниками обвинуваченого та обвинуваченим заявлялись клопотання про визнання доказів недопустимими, зібраних під час досудового розслідування. Сторона захисту та обвинувачений вказали, що висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 №433 від 19.11.2016 року є недопустимим доказом, оскільки стороною обвинувачення не було витребувано медичну карту стаціонарного хворого №4442 реанімаційного відділення Сквирської ЦРЛ на ім'я ОСОБА_6 і не приєднано її до матеріалів кримінального провадження, а в подальшому не надано для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.

10 жовтня 2016 року постановою старшого слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області Телегою А.В. призначено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_6, яку доручено провести Білоцерківському районному відділенню Київського обласного бюро СМЕ та поставленні експерту наступні запитання: яка причина смерті ОСОБА_6.?; чи маються будь-які тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_6.? Якщо так, то яка їх ступінь тяжкості, характер, локалізація та чи мають вони прямий причинний зв'язок із настанням смерті?; Коли настала смерть ОСОБА_6.?; Чи перебував ОСОБА_6 в стані сп'яніння на час смерті?; Скільки точок прикладення сили маються на тілі трупа ОСОБА_6.?

Відповідно до п. 1.3 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 №6 зазначено, що для досягнення мети використовуються знання в галузі судової медицини та інших медичних спеціальностей, застосовуються спеціальні лабораторні методи дослідження (гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо) і, якщо необхідно, вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ. Пунктом 1.10 Порядку передбачено, що у випадках смерті у лікувально-профілактичних установах особи, яка померла внаслідок насильства або при підозрі на нього, керівник даної установи зобов'язаний надіслати разом з трупом до моргу оригінал історії хвороби та одяг померлого, якщо він не був вилучений органами дізнання або не був виданий родичам померлого. Відповідальність за своєчасне надання історії хвороби до моргу покладається на особу, яка призначила експертизу. Згідно п. 1.26 та 1.26.1 Порядку кожен висновок повинен складатись з таких розділів: вступної частини, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи та стислий виклад обставин справи. Згідно п. 1.27 Порядку в обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Тому підсумовуючи нормативно-правові акти вбачається, що медична картка №4442 стаціонарного хворого ОСОБА_6 того ж дня була передана керівником установи безпосередньо до моргу де проводилась експертиза, оскільки це відноситься до обов'язку керівника Сквирської ЦРЛ (головного лікаря), а слідчий в даному випадку повинен перевірити своєчасність надання історії хвороби до моргу. Окрім цього, в обставинах справи у висновку експерта викладено всі відомості із медичної картки №4442 (ПІБ, дата доставлення, відомості про ушкодження, основні показники, дата та час смерті та інше, як це передбачено Інструкцією про заповнення форми первинної облікової документації №003/о «Медична карта стаціонарного хворого №__», затверджена Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 року. Слідчим постанови про призначення судово-гістологічної експертизи не виносилась, оскільки експерт має право самостійно використовувати спеціальні лабораторні методи дослідження (гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо), як це передбачено п. 1.3 Порядку. Пунктом 1.31 Порядку вбачається, що у розділ "Дані лабораторних та додаткових методів дослідження" вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо), а тому у висновку зазначено результати проведених досліджень.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, які проводились слідчим СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_38 суд вважає безпідставними, оскільки згідно п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих та здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме постанов про створення групи слідчих для розслідування кримінального провадження від 10.10.2016 року, 25.10.2016 року та відповідних постанов про прийняття кримінального провадження до свого провадження старшим групи у кримінальному провадженні №12016110260000538 призначено начальника СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області Марченка П.О.

Допитаний в судовому засіданні начальник СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_37 пояснив, що ним особисто 10 жовтня 2016 року вносились відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та він визначив себе старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №12016110260000538. Аналогічна ситуація була і з іншими постановами про групу слідчих. Матеріали кримінального провадження знаходились безпосередньо в нього в робочому кабінеті в сейфі, як це вимагає Інструкція з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затверджена Наказом МВС №296 від 14.04.2016 року. Відповідно до розділу ІІІ вищевказаної Інструкції передбачено, що кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування, а також досудове розслідування в яких зупинено на підставі пунктів 1, 2, 2-1, 3 частини першої статті 280 КПК України, зберігаються слідчими в сейфах або металевих ящиках, що мають запірні пристрої та пристрої для опечатування. Ключі від сейфа (металевого ящика) знаходяться безпосередньо в слідчого, а їх дублікати - у керівника органу досудового розслідування. Забороняється зберігати кримінальні провадження поза службовими приміщеннями органів досудового розслідування. Тобто, до 13 грудня 2016 року матеріали кримінального провадження знаходились у керівника органу досудового розслідування, і доступ до сейфу крім нього, ніхто не мав. Свідок пояснив, що 13 грудня 2016 року він доручив слідчому ОСОБА_38 проводити досудове розслідування та дав йому матеріали кримінального провадження. Зазначив, що він особисто викликав свідків для проведення слідчих дій, тому слідчому ОСОБА_38 необхідно вивчити якнайскоріше матеріали кримінального провадження та почати проводити слідчі дії. Також розповів слідчому обставини вчиненого кримінального правопорушення. Однак в постанові помилково було зазначено 14 грудня 2016 року замість 13 грудня 2016 року, оскільки кожного дня слідчий виносить велику кількість таких постанов у різних кримінальних провадженнях.

Допитаний в судовому засіданні слідчий СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_38 пояснив, що він призначений на посаду слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області з листопада 2016 року. Повідомив, що до того моменту коли його визначили слідчим у кримінальному провадженні №12016110260000538, він з матеріалами кримінального провадження не ознайомлювався, слідчі дії не проводив, однак знав про те, що така резонансна подія трапилась в м. Сквира. 13 грудня 2016 року його викликав до себе керівник органу досудового розслідування та визначив слідчим у кримінальному провадженні №12016110260000538. Після цього керівник достав матеріали кримінального провадження із сейфу та передав слідчому особисто. Після цього сказав, що необхідно проводити слідчі дії та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення. Після цього свідок ознайомився з матеріалами кримінального провадження та розпочав проводити слідчі дії на протязі всього дня 13 грудня 2016 року.

Що стосується проведення слідчих експериментів в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», свідок пояснив, що він під час підготовки до слідчих експериментів з'ясовував хто є власником будівлі, хто є орендарем. Пояснив що він отримав дозвіл в орендарів. Тому перед початком слідчих дій ОСОБА_33 добровільно давала ключі для проведення слідчих дій в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2». Коли вона була поза межами міста Сквири, тоді слідчі дії проводились біля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» з метою проведення досудового розслідування у розумні строки.

Враховуючи вищевикладене та ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, слідчі дії проводились відповідно до вимог КПК України, тож підстав для визнання недопустимими доказів відповідних слідчих дій згідно клопотань сторони захисту та обвинуваченого, згідно ст. 87 КПК України не вбачається. З врахуванням показів додаткового допиту ОСОБА_40, яка вказувала на те, що дозволу ні письмового ні усного слідчому не надавала для проведення слідчих дій в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що слідчі самовільно проводили слідчі дії без її дозволу, але разом з тим, дії поліції чи прокуратури при проведенні досудового розслідування та вчинення окремих слідчих дій не оскаржувались. Показами ОСОБА_39 встановлено, що він запрошувався до участі в слідчих діях працівниками поліції в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» під час яких була присутня ОСОБА_33, яка будь-яких зауважень чи скарг щодо проведення слідчих дій не висловлювала, щодо ОСОБА_40 зі сторони поліції при проведенні слідчих дій будь-якого тиску не застосовувалось.

Згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Згідно глави 20 Розділу ІІІ в КПК України міститься переліки слідчих (розшукових) дій, які може проводити слідчий під час досудового розслідування. Слідчий експеримент в даній главі відноситься до слідчої дії та є джерелом доказів. Так, відповідно до ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Звідси випливає, що відомості, які не містяться в протоколах допитів не можуть відноситись до показань, а тому відносяться до документів, оскільки ст. 99 КПК України зазначає, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні) та складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Окрім цього, ст. 87 КПК України визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Будь-яких даних про проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_31 з порушенням вимог КПК України, стороною захисту не надано, відповідні слідчі дії проведені з дотриманням вимог КПК України, а саме зі складанням протоколу слідчого експерименту, застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії та роз'ясненням учасникам їх прав та обов'язків.

Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за кожний злочин окремо, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, їх тяжкість, відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, особу винного:

- ОСОБА_1 у лікарів нарколога, психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні має двоє малолітніх дітей, до моменту затримання був працевлаштований та мав постійне місце проживання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статей за якими кваліфіковано його дії у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 70 КК України, і таке покарання на думку суду буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 55 ч. 6 КПК України, визначено, що якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин 1-3 цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження, як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може бути визнано кілька осіб. Згідно з матеріалами кримінального провадження потерпілими визнані ОСОБА_2, яка є матір'ю померлого ОСОБА_6 та відповідно до заяв, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження потерпілими визнані ОСОБА_3, рідний брат та ОСОБА_4, рідна сестра померлого ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 61 КПК України, Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Відповідно до ухвали Володарського районного суду Київської області від 09.03.2017 року визнано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_46 в інтересах малолітньої ОСОБА_48 цивільними позивачами по даному кримінальному провадженню.

Вирішуючи питання цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_4, щодо стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди, суд вважає, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого передбачених ст. 121 ч. 2 та ст. 146 ч. 3 КК України потерпілій спричинено моральну шкоду в зв'язку з загибеллю брата, однак суд прийшов до висновку, що заявлені потерпілою вимоги в цій частині значно завищені. Відповідно до ст. 1167 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зі змінами від 25.05.2001 року, від 27.02.2009 року відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Отже, розмір моральної шкоди завданої потерпілій, суд оцінює у 100 000 гривень.

Вирішуючи питання цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_2, щодо стягнення з ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди, суд вважає, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого передбачених ст. 121 ч. 2 та ст. 146 ч. 3 КК України, потерпілій спричинено матеріальну шкоду в зв'язку з понесеними нею витратами на поховання сина на суму 30863,61 гривні, що стверджено наданими письмовими доказами, яку необхідно стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої відповідно до ст. 1166 ЦК України, враховуючи, що потерпіла надала чеки, які підтверджують витрати на поховання (т.1 обвинувального акту а.с.135-143). Окрім того, щодо заявленого розміру моральної шкоди в розмірі 1 000 000 гривень, суд прийшов до висновку, що заявлені потерпілою вимоги в цій частині значно завищені. Відповідно до ст. 1167 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зі змінами від 25.05.2001 року, від 27.02.2009 року відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Отже, розмір моральної шкоди завданої потерпілій, суд оцінює у 100 000 гривень.

Окрім того потерпіла ОСОБА_2 просила суд стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду довічно, у зв'язку з втратою годувальника, щомісячно в розмірі 1544 гривні.

Відповідно до вимог 1166, 1167 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно.

Таким чином, ОСОБА_47, має право на відшкодування шкоди, завданої смертю її сина, довічно, оскільки на момент смерті сина ОСОБА_6 досягла пенсійного віку.

Частинами 2 і 3 ст. 1200 ЦК України, передбачено, що ця шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належать йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

При цьому, враховуючи вищезазначене, згідно ч. 2 ст. 1200 ЦК України, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного доходу потерпілого, з врахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб. Таким чином, ОСОБА_2 має право на відшкодування 1/4 частину середньомісячного доходу, що отримував загиблий ОСОБА_6, довічно. Середньомісячний дохід ОСОБА_6 складав 1682 гривні 32 копійки, що підтверджується відповідною довідкою з місця роботи ОСОБА_6 . Розмір четвертої частини доходу становить 420 гривень 58 копійок.

Відповідно до показів ОСОБА_2, вона проживає разом з дочкою ОСОБА_4 та разом з ними проживав її син ОСОБА_6, окрім того ОСОБА_6 має малолітню дочку ОСОБА_48. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України, на утриманні покійного ОСОБА_6 на момент смерті перебувала мати, ОСОБА_47, тому шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Розмір заподіяної шкоди не підлягає зменшенню з урахуванням матеріального стану обвинуваченого у відповідності до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, так як шкоду завдано вчиненням злочину.

Суми на відшкодування шкоди мають присуджуватися особам, які мають право на виплату у зв'язку зі смертю годувальника з дня смерті потерпілого згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення.

Вирішуючи питання цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_48, щодо стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1 000 000 гривень, суд вважає, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого передбачених ст. 121 ч. 2 та ст. 146 ч. 3 КК України, потерпілому спричинено моральну шкоду в зв'язку з загибеллю брата, однак суд прийшов до висновку, що заявлені потерпілим вимоги в цій частині значно завищені. Відповідно до ст. 1167 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зі змінами від 25.05.2001 року, від 27.02.2009 року відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Отже, розмір моральної шкоди завданої потерпілому, суд оцінює у 100 000 гривень.

Вирішуючи питання цивільного позову, заявленого ОСОБА_49 в інтересах малолітньої ОСОБА_48, щодо стягнення з ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди, суд вважає, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого передбачених ст. 121 ч. 2 та ст. 146 ч. 3 КК України, потерпілій спричинено матеріальну шкоду в зв'язку з втратою батька (годувальника), в зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути на її користь матеріальну шкоду в розмірі 1544 гривні щомісячно. Окрім того, щодо заявленого розміру моральної шкоди в розмірі 2 000 000 гривень, суд прийшов до висновку, що заявлені потерпілою вимоги в цій частині значно завищені. Відповідно до ст. 1167 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зі змінами від 25.05.2001 року, від 27.02.2009 року відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Отже, розмір моральної шкоди завданої потерпілій, суд оцінює у 150 000 гривень.

Відповідно до вимог 1166, 1167 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Таким чином, малолітня ОСОБА_48, має право на відшкодування шкоди, завданої смертю її батька, до досягнення нею вісімнадцяти років.

Частинами 2 і 3 ст. 1200 ЦК України, передбачено, що ця шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належать йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

При цьому, враховуючи вищезазначене, згідно ч. 2 ст. 1200 ЦК України, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного доходу потерпілого, з врахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб. Таким чином, малолітня ОСОБА_48 має право на відшкодування 1/4 частини середньомісячного доходу, що отримував загиблий ОСОБА_6, до досягнення нею вісімнадцятирічного віку. Середньомісячний дохід ОСОБА_6 складав 1682 гривні 32 копійки, що підтверджується відповідною довідкою з місця роботи ОСОБА_6 . Розмір четвертої частини доходу становить 420 гривень 58 копійок.

Відповідно до показів ОСОБА_2, вона проживає разом з дочкою ОСОБА_4 та разом з ними проживав її син ОСОБА_6, окрім того ОСОБА_6 має малолітню дочку ОСОБА_48. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України, на утриманні покійного ОСОБА_6 на момент смерті перебувала донька ОСОБА_48, тому шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

Розмір заподіяної шкоди не підлягає зменшенню з урахуванням матеріального стану відповідача у відповідності до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, так як шкоду завдано вчиненням злочину.

Суми на відшкодування шкоди мають присуджуватися особам, які мають право на виплату у зв'язку зі смертю годувальника з дня смерті потерпілого згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення.

Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні експертиз в розмірі 15517,28 гривень слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 121 ч. 2, ст. 146 ч. 3 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років, за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

В порядку ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.

До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання - з 10.10.2016 року, та відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання - 1 день попереднього ув'язнення за період з 10.10.2016 року по 20.06.2017 року за 2 дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_1, про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10, моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_47 до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_47, матеріальну шкоду в розмірі 30 863 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 61 копійка та моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок. Всього разом 130 863 (сто тридцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 61 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_47, матеріальну шкоду у зв'язку з втратою годувальника, в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 58 копійок, щомісячно, довічно.

Цивільний позов ОСОБА_50 до ОСОБА_1, про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_50, моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_46 в інтересах малолітньої ОСОБА_48 до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_46, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_48, матеріальну шкоду, завдану смертю батька, в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 58 копійок, щомісячно, і до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, та моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 15 517 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять) гривень 28 копійок.

Речові докази по справі: пластиковий автомобільний килимок, який знаходиться в спецпакеті експертної служби МВС України № 3328748, вилучений 10.10.2016 року з автомобіля марки «Chevrolet Lacetti» державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику за належністю. Спецпакет експертної служби МВС України № 1985227, в якому знаходяться дві дерев'яні бити, молоток, вилучені 11.10.2016 року за адресою: АДРЕСА_3; спецпакет експертної служби МВС України № 3902743, в якому знаходяться зразки крові ОСОБА_6; паперовий конверт в якому знаходяться змиви з рук ОСОБА_6 - знищити. Спецпакет експертної служби МВС України № 3329081, в якому знаходяться джинсові штани синього кольору, куртка чорного кольору, чорний чоловічий реглан, чорний чоловічий реглан з білими вставками, вилучені 11.10.2016 року з будинку по АДРЕСА_5; спецпакет експертної служби МВС України № 3329082, в якому знаходяться футболка синього кольору, чоловічі плавки сірого кольору, пара шкарпеток чорного кольору, вилучені 11.10.2016 року з будинку по АДРЕСА_5; спецпакет експертної служби МВС України № 3327983, в якому знаходяться пара чоловічого взуття, вилучена 11.10.2016 року з будинку по АДРЕСА_5 - повернути потерпілим за належністю. Спецпакет експертної служби МВС України, в якому знаходяться дерев'яна палиця та робоча частина сільськогосподарської сапи, вилучені 11.10.2016 року за адресою: АДРЕСА_3; які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Сквирського ВП ГУНП в Київській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Володарський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя О. В. Ткаченко