Ухвала суду № 69635467, 17.10.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15052/17 Провадження №11-сс/773/469/17 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С. Категорія: запобіжний західДоповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Борсука П.П.,

суддів Лівандовської Кочури Т.В., Денісова В.П.,

з участю секретаря Павловій Н.А.,

прокурора Ніценко В.О.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні № 12017030010004228 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні знаходиться неповнолітня дитина, раніше судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_4, звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, строком на 60 днів та застосуванням застави у розмірі 70 мінімальних заробітних плат.

Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Так, ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, повторно незаконно придбав з метою збуту таблетки «Субутекс», що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, яку незаконно, зберігаючи при собі з метою збуту, 08.09.2017 року об 15 год. 04 хв. та 30.09.2017 року об 16 год. 30 хв. за адресою: м.Луцьк, вул. Грабовського, 7а, при проведенні працівниками УПН ГУНП у Волинській області оперативних закупок, незаконно збув чотири частини таблетки ОСОБА_5 за грошові кошти в сумі 600 грн., у якого вони були того ж дня вилучені працівниками поліції.

Окрім того, ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, повторно незаконно придбав з метою збуту тринадцять таблеток «Субутекс», що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, які незаконно зберігаючи при собі з метою збуту, переніс у підсобне приміщення за адресою: м.Луцьк, вул. Грабовського 7А, які 30.09.2017 року об 18 год. 00 хв. були виявленні працівниками поліції під час проведення огляду місця події.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2017 року клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області задоволено, обрано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, до 28.11.2017 року включно.

Строк тримання під вартою постановлено рахувати з 16 год. 30 хв. 30 вересня 2017 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано розмір застави в сумі 112000 (сто дванадцять тисяч) грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок №37310041002504 Банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26276277 МФО 820172, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Волинській області.

Згідно зі ст.183 КПК України у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України та на підставі ч.6 ст.194 КПК України покладено наступні обовязки на період не більше двох місяців:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Луцька, Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що оскільки підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, і за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального злочину, знову вчинив кримінальне правопорушення, що вказує на його небажання стати на шлях виправлення, при цьому не має постійного місця роботи, що вказує на відсутність тісних соціальних звязків, а тому наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, - він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що винесена слідчим суддею ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що слідчим суддею в постанові не наведено переконливих аргументів про неможливість застосування щодо нього іншого, більш мякого виду запобіжного заходу, такого як домашній арешт, який повністю забезпечив би належну його процесуальну поведінку. Крім того, судом не було враховано того, що він одружений, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває неповнолітній син, а також наявність у нього ряду хронічних захворювань, які потребують лікування в домашніх умовах. А тому просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, міркування підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод, ст.ст. 176 178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчим суддею в повній мірі не дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 09.09.2016 року за №12017030010004228, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, якого 30.09.2017 року було затримано та оголошено про підозру.

На думку апеляційного суду, вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні не наведено, а тому слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про доведеність слідчим про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно дост.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного та інше.

Проаналізувавши матеріали клопотання, з таким однозначним висновком слідчого судді погодитись не можна, оскільки встановлено, що хоча ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, однак він має постійне місце проживання (м.Луцьк, вул.Грабовського, 7А/59), одружений, на утриманні має неповнолітнього сина, хворіє на ряд хронічних захворювань, які потребують лікування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про наміри ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що слідчим в клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1, в суді першої і апеляційної інстанції не доведено наявність існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України, які були б підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Не може бути підставою для обрання слідчим суддею такого запобіжного заходу лише одна тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 та наявність судимості.

А тому, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити, при цьому обирати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обовязків у даному провадженні та попередженню вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку, що слідчим не доведено наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були б підставою для обрання ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під ватою.

За таких обставин та враховуючи те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, що фактично свідчить про міцність його соціальних звязків, а також те, що останній хворіє на ряд хронічних захворювань, які потребують лікування, апеляційний суд вважає цілком обґрунтованим застосування до нього саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання, із застосуванням електронного засобу контролю, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

А тому, оскаржувана ухвала слідчого судді на підставі п.4 ч.1 ст.407 КПК України підлягає скасування з постановленням нової - про відмову в задоволенні клопотання слідчого щодо обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на нього обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіЛуцького міськрайонного суду Волинської областівід 02 жовтня 2017 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 скасувати та постановити нову.

ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці до 29 листопада 2017 року включно за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.194 КПК України накласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною їх вимогою;

- не відлучатись із місця проживання м.Луцька без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

- здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України та за наявності паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контроль.

Після доставлення ОСОБА_1 до місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 звільнити з під варти.

Повний текст буде проголошено о 09 год. 30 хв. 19.10.2017 року.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді