Вирок № 69632996, 18.10.2017, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/609/17

№ провадження 1-кп/453/134/17

ВИРОК

іменем України

18.10.2017 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Курницької В.Я.

за участі секретаря - Трембач М.М.

за участі прокурора- Максимів О.Г.

обвинуваченої - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12017140000000438 від 15.05.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, продавця продовольчих товарів магазину «Фруктовий рай», зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої, не депутата, не адвоката, не нотаріуса,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190, ч. 3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_1, з корисливих мотивів, шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, поєднаного із використанням підроблених документів, заволоділа бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї, яку реалізовувало управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (далі по тексту Управління або УСЗН Сколівської РДА) на загальну суму 13 333,31 гривень, що завдало шкоди державному бюджету України на згадану суму.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям» № 1768-ІІІ від 01.06.2000 (далі Закон №1768-ІІІ) право на отримання державної соціальної допомоги мають малозабезпечені сімї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ст. 4 Закону №1768-ІІІ та п. 6 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 (далі Постанова), обовязковими документами, для призначення соціальної допомоги, які подаються до органу соціального захисту населення є: заява про надання державної соціальної допомоги, документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сімї, довідка про склад сімї, декларація про доходи та майно осіб (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сімї), та довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сімї подає заяву і декларацію про доходи та майно.

Відповідно до п. 8 Постанови, допомога в Управлінні призначається з місяця звернення уповноваженого представника сімї.

Крім того, відповідно до п. 5 Постанови в Управлінні сформовано особові справи отримувачів соціальної допомоги, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру, зокрема справа №609690 на прізвище ОСОБА_1.

Встановлено, що на початку грудня 2015 року ОСОБА_1 перебуваючи в УСЗН Сколівської РДА. дізналась про можливість отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї, де отримала консультацію щодо умов її оформлення.

ОСОБА_1, яка усвідомлювала, що і вона, і її чоловік ОСОБА_2 є працездатними, однак працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку, а відтак, відповідно до ст. 7 Закону №1768-ІІІ та п. 10 Постанови, є підстави для відмови у призначенні соціальної допомоги, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї, шляхом обману та використання завідомо неправдивих офіційних документів про працевлаштування та отримані доходи.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів як соціальної допомоги, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що вона та її чоловік будучи працездатними, однак працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку, а відтак у призначенні соціальної допомоги може бути відмовлено, на початку грудня 2015 року (точної дати не встановлено) вступила у злочинну змову з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, щодо складання та видачі на її ім'я та імя її чоловіка ОСОБА_2, завідомо неправдивих офіційних документів довідки про доходи та трудової книжки, та передала їй копії паспорта та ідентифікаційного коду свої та свого чоловіка, а також трудові книжки свого чоловіка та свою, з метою внесення неправдивих відомостей.

У подальшому, 22.12.2015 ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні Сколівського районного центру зайнятості, що за адресою: Львівська область м.Сколе, вул. Братів Вільшинських, 4, отримала від невстановленого працівника Сколівського районного центру зайнятості довідку про доходи №1 від 21.12.2015 про те, що вона, в період з вересня по листопад 2015 року займала посаду продавця продовольчих товарів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та отримала дохід в на загальну суму 1530 грн., трудову книжку, в якій містились записи щодо її працевлаштування з 01.09.2015 на посаду продавця продовольчих товарів у особи-підприємця ОСОБА_3, копію свідоцтва про державну реєстрацію цієї фізичної особи-підприємця, а також довідку про доходи №4 від 17.12.2015 про те, що ОСОБА_2, в період з вересня по листопад 2015 року займав посаду менеджера зі збуту у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та отримав дохід в на загальну суму 2060 грн., трудову книжку, в якій містились записи щодо його працевлаштування з 01.09.2015 на посаду менеджера зі збуту у особи-підприємця ОСОБА_4, копію свідоцтва про державну реєстрацію цієї фізичної особи-підприємця. Після цього, 31.12.2015, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї, з корисливих мотивів, для введення в оману працівників Управління, щодо отриманого доходу, подала в Управління, приміщення якого розташоване за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10, завідомо неправдиві документи, а саме: довідку про доходи №1 від 21.12.2015, видану від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, копію трудової книжки на її імя, та копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідку про доходи №4 від 17.12.2015, видану від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, копію трудової книжки на імя її чоловіка, та копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Подані ОСОБА_1, завідомо неправдиві довідки про доходи №1 від 21.12.2015 та №4 від 17.12.2015, копії трудових книжок та копії свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, були прийняті працівниками Управління та на підставі яких ОСОБА_1, власноручно написала на бланках, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.03.2007 заяву про призначення їй державної соціальної допомоги та декларацію про доходи та майновий стан її сімї, в якій вказала вид доходу свій та свого чоловіка ОСОБА_2 у вигляді заробітної плати, відповідно до довідок про доходи №1 від 21.12.2015 та №4 від 17.12.2015.

В подальшому, на підставі поданих завідомо неправдивих документів, заяви про призначення державної соціальної допомоги та декларації про доходи та майновий стан ОСОБА_1, нарахована державна соціальна допомога як малозабезпеченій сімї в період з 01.12.2015 по 31.05.2016 на суму 13 333,31 гривень, яку вона отримувала впродовж 6-ти місяців на картковий рахунок ПАТ «Приватбанк» №5168755391888043.

За таких обставин, умисні протиправні дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому звязку із суспільно-небезпечними наслідками у вигляді безпідставного вибуття із бюджету коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї в сумі 13331,31 гривень за період з 01.12.2015 по 31.05.2016.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб,заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, достовірно знаючи, що вона і її чоловік ОСОБА_2, є працездатними, однак працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку, а відтак, відповідно до ст. 7 Закону №1768-ІІІ та п. 10 Постанови, є підстави для відмови у призначенні соціальної допомоги, на початку грудня 2015 року (точної дати не встановлено) вступила у злочинну змову з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, щодо складання та видачі на її імя та на ім'я її чоловіка завідомо неправдивих офіційних документів довідки про доходи та трудової книжки.

Так, вона на початку грудня 2015 року (точної дати не встановлено) перебуваючи в м. Сколе Львівської області, попередньо узгодивши, передала невстановленій особі з числа працівників Сколівського районного центру зайнятості копії паспорта та ідентифікаційного коду свої та свого чоловіка та бланки трудових книжок, з метою внесення в них неправдивих відомостей.

Невстановлена особа з числа працівників Сколівського районного центру зайнятості, достовірно знаючи, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2, працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку, на обліку в центрі зайнятості як безробітні не перебувають, попередньою отримавши від ОСОБА_1, копії паспорта, ідентифікаційного коду на її імя та імя її чоловіка ОСОБА_2, бланки трудових книжок та маючи доступ до свідоцтв про реєстрацію фізичних осіб підприємців, діючи умисно, власноручно внесла неправдиві відомості в довідку про доходи №1 від 21.12.2015 про те, що ОСОБА_1, в період з вересня по листопад 2015 року займала посаду продавця продовольчих товарів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та отримала дохід в на загальну суму 1530 гривень, яку скріпила підписом від імені ОСОБА_3, неправдиві відомості в трудову книжку щодо її працевлаштування з 01.09.2015 на посаду продавця продовольчих товарів у особи-підприємця ОСОБА_3, а також завідома неправдиві відомості в довідку про доходи №4 від 17.12.2015 про те, що ОСОБА_2, в період з вересня по листопад 2015 року займав посаду менеджера зі збуту у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та отримав дохід в на загальну суму 2060 гривень, яку скріпила підписом від імені ОСОБА_6 та неправдиві відомості в трудову книжку щодо його працевлаштування з 01.09.2015 на посаду менеджера зі збуту у особи-підприємця ОСОБА_4, які в подальшому 22.12.2015 передала ОСОБА_1, тим самим склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи, що надають право на отримання соціальної допомоги малозабезпеченій сімї.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинила підроблення офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обовязків, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім цього, 31.12.2015 ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності її особи, вимогам Закону №1768-ІІІ, в частині працевлаштування та отримання доходу нею та її чоловіком ОСОБА_2 подала в УСЗН Сколівської РДА, приміщення якого розташоване за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: довідку про доходи №1 від 21.12.2015 про те, що вона, в період з вересня по листопад 2015 року займала посаду продавця продовольчих товарів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та отримала дохід в на загальну суму 1530 грн., трудову книжку, в якій містились записи щодо її працевлаштування з 01.09.2015 на посаду продавця продовольчих товарів у особи-підприємця ОСОБА_3, довідку про доходи №4 від 17.12.2015 про те, що ОСОБА_2, в період з вересня по листопад 2015 року займав посаду менеджера зі збуту у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та отримав дохід в на загальну суму 2060 грн., а також трудову книжку, в якій містились записи щодо його працевлаштування з 01.09.2015 на посаду менеджера зі збуту у особи-підприємця ОСОБА_4, тобто використала завідомо неправдиві офіційні документи.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 використала завідомо підроблені офіційні документи, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та дала покази про те, що дійсно вчиняла злочини при обставинах, які вказані в обвинувальному акті. Про те, що підробляє офіційний документ їй було відомо. Також, усвідомлювала, що подає в Управління захисту населення Сколівської РДА підроблені документи. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати та звільнити її від відбування покарання на підставіЗакону України «Про амністію у 2016 році», оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, та розяснивши їм положення ч. 3ст. 349 КПК Українипро наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

На підставі вищевикладеного, суд, допитавши обвинувачену, дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2ст. 190 КК України, оскільки вона скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Її ж дії вірно кваліфіковані за ч.3ст. 358 КК України, оскільки вона, діючи умисно, підробила офіційний документ, який видається громадянином-підприємцем, і який надає права чи звільняє від обовязків, за попередньою змовою групою осіб.

Також її дії вірно кваліфіковані за ч. 4ст. 358 КК України, оскільки вона використала завідомо підроблені офіційні документи.

Обтяжуючих вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обставин, передбаченихст. 67 КК України, судом не встановлено.

Помякшуючими вину обвинуваченої ОСОБА_1 обставинами, суд вбачає щире каяття у скоєних кримінальних правопорушеннях.

При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх характер та наслідки, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем реєстрації, раніше не судима, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також те, що вона повністю визнала свою вину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях.

У звязку із зазначеним, суд вважає за доцільне під час вирішення питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання обмежитись межами санкції ч. 2 ст.190, ч. 3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, а тому їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі та штрафу.

Однак, беручи до уваги помякшуючу обставину- щире каяття, а також зважаючи на те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем реєстрації, має на утриманні двох малолітніх дітей у звязку з чим потребує матеріальної допомоги, а також те, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінений органом пробації, як середній, а ризик небезпеки для суспільства як низький, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання у виді позбавлення волі, тобто при обранні міри покарання слід застосувати ст. 75 КК Українизвільнення від відбування покарання з випробуванням та згідност. 76 КК Українипокласти на неї певні обовязки.

Згідност. 72 КК Україниосновне покарання у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять) гривень підлягає виконанню самостійно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального Кодексу Українита цьогоЗакону.

Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набув законної силиЗакон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Відповідно до п.в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році»звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно достатті 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, яким не виповнилося 18 років на день набрання чинностіЗаконом України «Про амністію у 2016 році». Судом також досліджено, що ОСОБА_1 вчинила вказані злочини, передбачені ч. 2 ст.190, ч. 3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України, до набрання чинностіЗаконом України «Про амністію у 2016 році». Крім того, дані злочини відноситься до злочинів невеликої та середньої тяжкості, і не є ні тяжкими, ні особливо тяжкими злочинами відповідно дост.12 КК України.

Таким чином, на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Обвинувачена ОСОБА_1 не заперечила щодо застосування до неї амністії. Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_1 - судом не встановлено. За таких обставин, відповідно дост. 86 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме, що амністія у подальшому, протягом наступних десяти років до неї не може бути застосована.

Суд також приходить до переконливого висновку, що заявлений прокурором Львівської області цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 13 333, 31 гривень підлягає до задоволення повністю, оскільки обвинувачена такий визнала у повному обсязі, заподіяну шкоду на даний час не відшкодувала, однак зобовязалась відшкодувати таку у повному обсязі.

Питання речових доказів слід вирішити у встановленому законом порядку.

Питання судових витрат у провадженні суд вирішує відповідно доч. 2 ст. 124 КПК Українита вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК Україниі призначити їй покарання у виді:

- за ч. 2ст. 190 КК України 1(один) рік позбавлення волі;

- за ч. 3ст. 358 КК України 1(один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч. 4ст. 358 КК України510 (пятсот десять) гривень штрафу.

Згідност. 70 КК Українишляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання 2 (два) роки позбавлення волі та штраф в розмірі 510 (пятсот десять) гривень.

Згідност. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідност. 76 КК Українизобовязати ОСОБА_1 періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідност. 72 КК Україниосновне покарання у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять) гривень підлягає виконанню самостійно.

Згідно ст. 86 КК України та на підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (82600, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10, ЗКПО 25257993, р/р 35419027000083 в ГУДК України у Львівській області) матеріальну шкоду в розмірі 13 333, 31 гривень (тринадцять тисяч триста тридцять три гривні тридцять одну копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 703,68 гривень ( сімсот три гривні шістдесят вісім копійок) судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи.

Речові докази: справу № 609690 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сімї на прізвище «Левкович Людмила Мирославівна» залишити при матеріалах кримінального провадження № 12017140000000438.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбаченихст. 394 КПК України.

Головуючий суддя В.Я.Курницька