Ухвала суду № 69631178, 18.10.2017, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/968/17 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

судді - Тулик І.І.

за участі секретаря - Орос С.Ю.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

представника третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Рахівському та Тячівському районах ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_7 про скасування постанови про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Рахівському та Тячівському районах ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 26 червня 2017 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду і відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В судовому засіданні представником третьої особи, акдвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки доводи позивача про те, що йому стало відомо про існування оскаржуваних постанов лише після отримання позовної заяви ОСОБА_7 не відповідають дійсності і спростовуються банківською квитанцією від 28.03.2017 року, згідно з якою позивач в добровільному порядку сплатив накладений на нього штраф в розмірі 170 гривень за оскаржуваною постановою, після чого надав копію такої квитанції до управління, а також даними УДППЗ "Укрпошта", згідно з якими позивач 14 квітня 2017 року отримав копію іншої оскаржуваної постанови від 12.04.2017 року. Отже, позивач беззаперечно знав про існування оскаржуваних постанов та своєчасно отримав їх копії. Таким чином, позивач пропустив, передбачений законом десятиденний строк на оскарження постанов від 28 березня та 12 квітня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення даного клопотання і просять суд у його задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали подане клопотання і просять його задовольнити.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши доводи заявленого клопотання, матеріалів справи прийшов до такого висновку.

У відповідності зі ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви зясовує, в тому числі, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом ( якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

За правилами ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністратвиного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Із позову вбачається, що позивач оспорює прийняте, субєктом владних повноважень, рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за постановами від 28 березня 2017 року та 12 квітня 2017 року. При цьому позивач з позовом про їх оскарження звернувся до суду, реєстрація по канцелярії суду, 22 червня 2017 року. Таким чином позивачем було пропущено строк звернення до суду.

Поряд з цим, позивач просив поновити строк для звернення до суду, оскільки про винесення постанови йому стало відомо, після отримання позовної заяви ОСОБА_7 щодо позивача, тобто 15 червня 2017 року, та з огляду на матеріали справи судом на стадії відкриття провадження в справі визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.

З доказів, наданих представником третьої особи вбачається, що позивач ОСОБА_1 дійсно отримав оскаржувані постанови і відповідно йому стало про такі відомо 14 квітня 2017 року, а до суду звернувся після спиливу двох місяців, таким чином пропущено строк звернення до суду, і таким наслідком є залишення позову без розгляду.

Однак, відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23,25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі «ОСОБА_2 проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи те, що позивач пропустив строк звернення з даним позовом на 2 місяці, суд вважає, що пропуск строку звернення до суду не є критичним, а залишення позову без розгляду, фактично позбавить позивача можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушить його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.

Отже, заявлене клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 100, ст. 107 КАС України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_7 про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Рахівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.