Ухвала суду № 69630789, 18.10.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/333/2017(м)

263/9347/16-к

Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.

Доповідач Куракова В.В.

Категорія ч. 4 ст. 187 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів: Топчій Т.В., Свіягіної І.М.

при секретарі Чепігі Н.В.

за участю прокурора Заїки О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016050770002136 за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_3, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 травня 2017 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

визнано винним за ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності,-

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

11.06.2016 року, приблизно о 02.00 год., ОСОБА_4, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи біля будинку № 198 по вул. Грецькій у Центральному районі м. Маріуполя підшукав фрагмент цегли за допомогою якої здійснив напад, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, що виразилося у нанесені потерпілому ОСОБА_5 удару в область голови вказаним фрагментом цегли, від якого останній втратив свідомість та отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме: відкритий вдавлений перелом правої тімяної кістки, чим ОСОБА_4 подавив волю потерпілого ОСОБА_5 до опору.

Крім того, при падінні на землю у ОСОБА_5 з карману вдягнених на ньому брюк випав мобільний телефон «Нокіа 1280», імей 358255046376263 вартістю 182,50 гривень, з встановленою сім-картою Київстар № НОМЕР_1, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, без грошових коштів на рахунку, який БогачовA.B. підняв з землі та поклав у кишеню своїх брюк, після чого з місця злочину втік, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 182,50 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що вважає вирок таким, що підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Суд не врахував, що згідно з висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_5 утворились від дії тупого предмета, як мінімум від 2-х ударів. А обвинувачений ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту, показав, як наніс один удар в область голови. Просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Захисник ОСОБА_2, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що вирок суду незаконний та підлягає скасуванню, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не досліджував всіх обставин заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Стороною обвинувачення не було надано доказів, що тілесні ушкодження були заподіяні з метою заволодіння майном потерпілого. Впізнання обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_5 проходило без участі понятих та за ксерокопіями фотознімків, що взагалі не передбачено чинним КПК України. У вироку суд посилався як на доказ на протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, де він розповів про обставини скоєного ним злочину. Але в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що ці показання є неправдивими, оскільки його примусили так розповісти працівники поліції. Просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, якій підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу захисника,захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційні скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, обвинувачених, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які пыдтверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.

Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Однак, як видно з вироку, при розгляді даної справи суд першої інстанції в повній мірі вказаних вимог закону не виконав, а тому постановлений ним вирок в повному обсязі не можна визнати законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, суд встановив, що ОСОБА_1 наніс потерпілому один удар, але в той же час, посилаючись як на доказ на висновок судово-медичної експертизи № 474 від 07.07.2016 р., суд не врахував, що вказаним висновком встановлено, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження утворились від двох ударів.

Отже суд припустився невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

За таких обставин вирок суду визнати законним та обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України, не можна.

Дані порушення кримінального процесуального закону відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, так як перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Перешкоджають вони й переглянути провадження в апеляційному порядку згідно вимог ст. 404 КПК України, так як розгляд справи по суті є виключною компетенцією суду першої інстанції. За таких підстав суд апеляційної інстанції позбавлений права перевірити висновки суду про доведеність (недоведеність) обвинувачення, достовірність (недостовірність) доказів, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання (ч. 2 ст. 415 КПК України).

У зв'язку з викладеним, на підставі ст.415 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції необхідно повно й всебічно, з додержанням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, на умовах змагальності та диспозитивності, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх належність, допустимість та достатність, перевірити інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, та, відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора є обґрунтованими, на даний час не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були врахованні під час обрання та продовженя дії запобіжного заходу. Вказані обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та дані про особу ОСОБА_1, а також тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, дають підстави для застосування до нього саме такого виду процесуального примусу та обмеження прав, так як застосування більш мяких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_2, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 травня 2017 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 по 17 грудня 2017 року включно в Маріупольському СІ УДПтС України в Донецькій області.

Судді: