Ухвала суду № 69628765, 11.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/2459/16

К/800/2525/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

секретар судового засідання Коцюрба В.М.,

за участю:

представника відповідача (ФГВФО): Цуканова С.Г., Орел С.С.

представника третьої особи ПП "ВКФ "Інтар": Карпуніна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи - ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ", Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар", ТОВ "Сервіс-Чемпіон" про:

визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2015 року № 7160/16 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемними правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 р.) зі сплати богу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000,00 грн. та 134 711,10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року укладеного 19 березня 2015 року;

зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину зі сплати боргу ТОВ «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9318000 грн. та 134711,10 грн. та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 року укладеного 19.03.2015 року;

зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину зі сплати боргу ТОВ «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9318000 грн. та 134711,10 грн. та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 року укладеного 19.03.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення (повідомлення) від 07.08.2015 року №7160/16 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемними правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19.03.2015 року) зі сплати боргу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9318000,00 грн. та 134711,10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.06.2013 року укладеного 19.03.2015 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нову постанову такого змісту:

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року) зі сплати боргу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумі 9 318 000, 00 грн. та 134 711, 10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладеного 19 березня 2015 року.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину (Договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року) зі сплати боргу TOB «Сервіс-Чемпіон» у сумах 9 318 000, 00 грн. та 134 711,10 грн. та Договору про розірвання Кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладеного 19 березня 2015 року.

В іншій частині постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волков Олександр Юрійович подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги належить частково задовольнити з таких підстав.

Як встановлено, 26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" укладено договір №565-20/13-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 200 000 євро, кінцевим терміном погашення - 22 червня 2018 року та процентною ставкою за користування кредитом 11%.

05 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" укладено договір про внесення змін до кредитного договору №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії, яким визначено ліміт кредитної лінії в гривні - 13 900 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення 22 червня 2018 року та в євро - 632 050,00 євро з кінцевим терміном погашення 14 листопада 2014 року.

19 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" було укладено договір поруки № 25350-23/15-5 відповідно до якого Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" зобов'язується солідарно та в повному обсязі відповідати перед Публічним акціонерним товариством "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Платіжними дорученнями № 2493 від 19 березня 2015 року та № 2495 від 19 березня 2015 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" перерахувало кошти на погашення заборгованості за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року.

01 червня 2015 року між Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" укладено договір відступлення права вимоги відповідно до якого Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" приймає права як кредитора за зобов'язаннями, що виникли на підставі виконання Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" за Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон" зобов'язань з повернення Публічному акціонерному товариству «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» боргу та відсотків за кредитним договором №565-20/13-1 від 26 червня 2013 року. До зазначеного договору складено акт приймання - передачі документів, акт виконання зобов'язань та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем" платіжним дорученням № 5 від 26 червня 2015 року здійснено перерахування коштів на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інтар".

Листом № 7160/15 від 07 червня 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" повідомила Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" про нікчемність правочину - договору поруки № 25350-23/15-5 від 19 березня 2015 року та договору про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року, укладених 19 березня 2015 року, оскільки під час перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації Банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було встановлено, що договір поруки та договір про розірвання кредитного договору № 56519-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 червня 2013 року укладені 19 березня 2015 року є нікчемними з підстав, визначених ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки дані правочини були укладені у день прийняття Національним банком України постанови № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 61 від 19 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ". Також в зазначеному листі було вказано про те, що внаслідок укладання зазначених договорів банк надав як ПП "Виробничо-комерційна фірма "Інтар" так і ТОВ "Сервіс-Чемпіон" переваги у вигляді зменшення суми, яку банк міг самостійно отримати у вигляді нарахованих процентів за кредитом або в процесі стягнення за рахунок майна товариства та його майнових поручителів.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, а дії відповідача необґрунтованими, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як встановлено, Постановою Правління Національного банку України № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» Публічне акціонерне товариство «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 61 від 19 березня 2015 року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ.

17 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Згідно з ч. 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У силу ч.1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п.4 та п.6 ч.2 статті 37 Закону уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Згідно ч.3 статті 38 Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2015 року № 7160/16.

Проте, при постановленні вказаних рішень суди не врахували такого.

Пункт 4 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Колегія суддів звертає увагу, щ до порушення права позивача призводить саме застосування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наслідків нікчемності договору, тобто не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тому, повідомлення про визнання правочинів нікчемними є лише за своїм змістом листом, наданим уповноваженою особою Фонду з метою повідомлення сторони за договором про його нікчемність відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 37 Закону № 4452, та не містить в собі ознак акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для позивача.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідачів утриматись від вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину колегія суддів звертає увагу на таке.

Пунктами 2, 3 розділу III Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826 «Про затвердження Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення» передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо відповідних правочинів (договорів), що є нікчемними, з метою приведення фінансового стану банку за зобов'язаннями за ними у первісний стан. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації вживає заходів щодо витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими правочинами (договорами), вчиняє інші дії щодо застосування наслідків нікчемності, а також щодо відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Пунктом 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Як зазначено у пункті 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення» від 20.05.2013 року № 7 у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Вказане означає, що для задоволення у цій справі позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів утриматися від вчинення певних дій суду необхідно встановити, які конкретно дії щодо застосування наслідків нікчемності правочину було вчинено відповідачами, що дає можливість постановити рішення, в якому зазначити про зобов'язання утриматись від вчинення таких (конкретно визначених) дій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: