Ухвала суду № 69627361, 12.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2017 рокусправа № 804/3650/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року по справі № 804/3650/17 за позовом Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі позивач) звернулося з позовом до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" (далі відповідач), у якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 в сумі 6923,98 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" на користь Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списку № 1 та Списку № 2, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за квітень 2017 року в сумі 6923 грн. (шість тисяч дев`ятсот двадцять три) грн. 98 коп.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що низка осіб працювала повний робочий день на підземних роботах, а тому з 01 січня 2015 року виплата їм пенсій має здійснюватися за рахунок Державного бюджету. При цьому позивачем не було надано доказів перебування відповідних пенсіонерів саме у трудових відносинах з відповідачем, оскільки всі вони були працівниками Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка», яке з 01.10.1987 року було реорганізовано в ОСОБА_1 виробництво НДГРІ. З огляду на вказані обставини, вважають, що ДВНЗ «КНУ» не є належним відповідачем по справі, адже не є правонаступником зазначених юридичних осіб.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 197 КАС України

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Криворізькому південному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що органи Пенсійного фонду України понесли витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 та Списку № 2, призначених працівникам відповідача, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за квітень 2017 року на загальну суму 6923,98 грн. (по Списку № 1 6327,35 грн. та по Списку № 2 596,63 грн.)

Суми нарахованих коштів підтверджуються розрахунками органів Пенсійного фонду у Дніпропетровській області щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених, відповідно до пунктів а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за квітень 2017 року.

Стягнення вказаних сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що органом Пенсійного фонду України фактично здійснені пенсійні виплати по пенсіонерам у відповідних розмірах, що підтверджується матеріалами справи, при цьому відповідачем не було спростовано законодавчо визначений обовязок щодо відшкодування вказаних сум.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція).

Згідно з п. 6.1та 6.2 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.10 Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем положення вищевказаних правових норм не дотримано та у квітні 2017 року ДВНЗ «Криворізький національний університет» не проводилось відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій своїм працівникам, а тому вони підлягають стягненню у судовому порядку, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що ДВНЗ «Криворізький національний університет» не є належним відповідачем по справі, оскільки не є правонаступником підприємств, на яких працювали відповідні пенсіонери, визнаються колегією суддів апеляційного суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.2. ОСОБА_1 виробництво НДГРІ підпорядковане ГПО «Южруда» та НДГРІ, є самостійним підприємством при НДГРІ. (а.с.49)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Статуту № 543, СУ «Спецмонтажшахтпроходка» створено при Науково-дослідному гірничорудному інституті (НДГРІ), на базі якого створено ОСОБА_1 виробництво (наказ Міністерства чорної металургії УРСР № 241 від 06.07.1987) (а.с.46-48,134).

Відповідно до наказу НДГРІ № 139 від 24.12.1996 року, структурний підрозділ «ОСОБА_1 виробництво НДГРІ» ліквідовано та введено в штатний розклад НДГРІ (а.с.136).

Тобто, вказані організації були структурними одиницями НДГРІ.

Згідно з витягом з ЄДР від 18.07.2017, ДП «НДГРІ» припинено за рішенням засновників, правонаступником є Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет» (а.с. 139).

Крім того, відповідно до п. 4 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.05.2011 року № 501, встановлено, що Криворізький державний університет є правонаступником усіх прав і обовязків Криворізького технічного університету, Криворізького державного педагогічного університету, Київського Національного економічного університету імені ОСОБА_2, в частині, що повязана з Криворізьким економічним інститутом, державних підприємств «Науково-дослідний гірничорудний інститут» та «Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійної промисловості» (а.с. 137).

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскільки, відповідно до ОСОБА_1 підприємства, на якому працювали пенсіонери, дане підприємство підпорядковувалось НДГРІ та діяло при ньому, а факт зберігання архівних документів у відповідача та видача ним уточнюючої довідки про пільговий стаж роботи останніх свідчить про те, що саме відповідач у спірних правовідносинах виступає правонаступником ліквідованого Дослідного виробництва НДГРІ, яке створювалося та діяло при НДГРІ , яке, у свою чергу, в подальшому реорганізовано (приєднано) до відповідача - Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет".

З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що виплата пенсій працівникам відповідача повинна здійснюватися виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням приписів абз. 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає, що в абзаці пятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в», «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що винятком із правила, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах по списку № 1 покриваються підприємствами та організаціями, є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), колегія суддів приходить до висновку про обовязок відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 року (справа № 818/1603/14), від 04.11.2015 року (справа № 813/3008/13-а), від 23.04.2013 року (справа № 21-113а15), 10.09.2013 року (справа № 21-215а13), від 30.06.2015 року (справа № 21-171а15), від 10.10.2011 року (справа № 21-62а11).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року по справі № 804/3650/17 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко