Постанова № 69626728, 26.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2017 року № 826/8131/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

Публічного акціонерного товариства «Трест Південтранстехмонтаж»

про

надання дозволу на погашення податкового боргу,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Південтранстехмонтаж» (далі по тексту – відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 719378,88грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 719378,88грн., яка не може бути погашена за рахунок грошових коштів, у зв’язку з їх відсутністю на рахунках платника податків у банках.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що відповідачем податкова заборгованість сплачена.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Трест Південтранстехмонтаж» як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Як зазначає представник позивача, станом на день звернення з адміністративним позовом до суду за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 851200,63грн., яка підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. у справі №820/1262/14, якою стягнуто з відповідача податковий борг у розмірі 722141,76грн. з розрахункових рахунків, відкритих відповідачем в банках, що обслуговують такого платника.

У зв’язку з відсутністю у ПАТ «Трест Південтранстехмонтаж» коштів на рахунках для погашення податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 719378,88грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Податковим кодексом України.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України визначено, що змістом податкової застави є забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпункт 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу дає визначення поняття «податкової застави» як способу забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до положень наведених у п. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України, встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Наявні матеріали справи свідчать, що 22.01.2016р. податковий керуючий ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві склав акт опису майна № 2, яким описано майно відповідача.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі – Інструкція). Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Відповідно до п. 12.6, 12.9 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976) банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів.

Згідно з п. 12.11 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Також, нормами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до норми абз. 2 п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 цього Кодексу.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм ПК України вбачається, що право податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, виникає після проведення процедури стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку.

Крім того, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12, від 10.11.2014 № 826/12929/14, від 22.06.2015 № 826/4360/15.

На підтвердження відсутності коштів на розрахункових рахунках ПАТ «Трест Південтранстехмонтаж» позивач надав копії інкасованих доручень від 20.03.2014р. на суму 716960,57грн., від 20.03.2014р. №112 на суму 1711,82грн., від 20.03.2014р. №115 на суму 1711,82грн., від 20.03.2014р. №118 на суму 1711,82грн., №119 від 20.03.2014р. на суму 716960,57грн., №244 від 15.04.2014р. на суму 1711,82грн., №245 від 15.04.2014р. на суму 715909,51грн., від 15.04.2014р. на суму 3469,37грн., від 12.06.2014р. на суму 716960,57грн., №706 від 12.06.2014р. на суму 716960,57грн., №709 від 12.06.2014р. на суму 1711,82грн., №2008 від 01.12.2014р. на суму 1711,82грн., №2156 від 09.12.2014р. на суму 716960,57грн., №2157 від 09.12.2014р. на суму 716960,57грн., №2158 від 09.12.2014р. на суму 1711,82грн., №2159 від 09.12.2014р. на суму 1711,82грн., з відмітками банків про повернення до відповідача невиконаними з таких причин: «кошти на рахунку для виконання інкасового доручення (розпорядження) відсутні», «страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів».

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на факт погашення ним більшої частини суми податкового боргу у розмірі 927353,00грн., на підтвердження чого останній надав копію акту про звірення розрахунків платника податків №8086-07 від 25.08.2016р. ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно якого у зв’язку зі сплатою платником податків податкової заборгованості у розмірі 927353,00грн., позитивне сальдо розрахунків становить 7883,91грн.

Крім того, представником відповідача до матеріалів справи додано роздруківку з офіційного сайту ДФС України (електронний кабінет платника податків), відповідно до якої станом на 31.10.2016р. у відповідача відсутня податкова заборгованість з податку на додану вартість.

За результатами дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку про сплату відповідачем до бюджету в період після винесення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. у справі № 820/1262/14 податкової заборгованості.

У відповідності до норм п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881).

Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

Таким чином, наявність суми податкового боргу у розмірі 719378,88грн., на погашення якої позивач просить надати дозвіл на погашення такої суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (відповідача), що перебуває в податковій заставі згідно акта опису від 22.01.2016р., станом на день розгляду справи в суді матеріалами справи не підтверджується.

При цьому, суд звертає увагу на те, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Даний висновок суду відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, що наведена в ухвалі від 13.04.2016 № К/800/25013/15.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання позивачу дозволу на реалізацію активів позивача, які перебувають у податковій заставі згідно акта опису від 22.01.2016р. №2 для погашення податкового боргу в сумі 719378,88грн.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук