Постанова № 69626672, 10.10.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1055/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Урожай - II" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 09.06.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2,

встановив:

Фермерське господарство "Урожай - II" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 09.06.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за операціями із зерновими та технічними культурами за вересень жовтень 2016 року. За результатами камеральної перевірки складений акт та прийняті податкові повідомлення рішення. Вказані повідомлення рішення позивач вважає протиправним у звязку з тим, що відповідно до п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Також вказав, що акт камеральної перевірки зареєстрований в податковому органі 27.04.2017 року, а отриманий ФГ "Урожай-ІІ" лише 20.05.2017 року.

Крім того, на думку позивача, відповідачем порушено строки здійснення камеральної перевірки, строки надіслання платнику податків акту перевірки та строк прийняття податкових повідомлень-рішень.

На підставі вказаного позивач вважає податкові повідомлення рішення протиправним, а тому просить визнати їх нечинними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач надав до суду заперечення, які обґрунтовано тим, що у звязку з встановленими порушеннями вимог п.57.1 ст. 57 ПКУ, а саме прострочення терміну сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість за операціями із зерновими та технічними культурами за вересень - жовтень 2016 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 7309,98 грн. та 157891,36 грн. і прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.06.2017 №0015961201 та №0015951201.

Відповідач вказав, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв виключно в межах норм діючого законодавства, тому відсутні підстави для їх скасування. На підставі вказаного просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав.

Розглянувши подані документи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши адміністративний позов та документи покладені в його основу, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: 27 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведена камеральна перевірка за результатами якої складно акт Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати сум податку на додану вартість до бюджету за операціями із зерновими та технічними культурами по коду платежу 14011001 ФГ "Урожай- ІІ" (31332719) за вересень-жовтень 2016 року №813/21- 22-12-01/31332719.

Актом перевірки зафіксовано порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме, прострочено термін сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість за операціями із зерновими та технічними культурами по коду платежу 14011001 за вересень-жовтень 2016 року .

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області 09 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0015961201, яким до позивача застосовано штраф у сумі 7309,98 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами (штраф в розмірі 20%), та податкове повідомлення-рішення №0015951201, яким застосовано штраф у сумі 157891,36 грн. (в розмірі 10%).

Суд зазначає, що відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податковою (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76.1 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірки, оскільки перевірку проведено на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені податковою декларацією ПДВ за кодом 0121 (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень 2016 року № НОМЕР_3 від 20.10.2016 та розрахунок сум податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) за вересень 2016 року №9198302438 від 20.10.2016; податковою декларацією з ПДВ за кодом 0121 (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за жовтень 2016 року №9223720054 від 21.11.2016 та розрахунок сум податку на доданувартість за операціями зсільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10) за жовтень 2016 року №9223719281 від 21.11.2016.

При цьому, перевіркою встановлено, що відповідачем поповнено електронний рахунок 31.10.2016на суму 868350,65 грн., 02.11.2016 року на суму 59500 грн., 28.11.2016 року на суму 211650 грн., 30.11.2016 року на суму 36549,9 грн. (по самостійно нарахованим податковим зобовязанням 30.10.2016) та 15.12.2016 року на суму 439412,9 грн. (по самостійно нарахованим податковим зобовязанням 30.11.2016).

Отже, за результатами перевірки встановлено, що позивачем сплачено грошові зобов'язання з затримкою.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.19. п. 20.1. ст.20 ПКУ передбачено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 209.2.4 ст.209 Кодексу (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) сільськогосподарські підприємства - субєкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобовязань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у пп. 209.2.1 п. 209.2 ст. 209, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.76.3 ст.76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Статтею 102 ПКУ зазначено , що контролюючий орган, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, суд приходить до висновку про правомірність проведення податковим органом перевірки.

Щодо посилання позивача на несвоєчасність надсилання йому оскаржуваних повідомлень - рішень суд зазначає, що незначне порушення строків надіслання податкових повідомлень - рішень не є підставою для їх скасування, оскільки дана обставина не впливає на податкові зобов'язання позивача.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи матеріали справи, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Таким чином, позовні вимоги фермерського господарства "Урожай - II" не підлягають задоволенню

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 жовтня 2017 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.3.3