Ухвала суду № 69626007, 09.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

09 жовтня 2017 року № 810/1307/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., судді Василенко Г.Ю., Панченко Н.Д., розглянувши в місті Києві в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі в адміністративній справі №810/1307/17 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

20 вересня 2017 року до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про виправлення описки у виконавчому листі. Заява мотивована тим, що позивачем отримано повідомлення, про повернення виконавчого документу, у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 колегія суддів вирішила розгляд заяви здійснити в порядку письмового провадження.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 року по справі 810/1307/17 адміністративний позов - задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 року без змін.

21 липня 2017 року Київським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист.

Заявником до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано виконавчий лист №810/1307/17 виданий Київським окружним адміністративним судом 21.07.2017 з заявою про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2017.

30.08.2017 головним державним виконавцем Рубель І.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за №54595322 в якому зазначено, що в поданому виконавчому документів не дотримано вимог п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не зазначено прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що видала виконавчий лист.

Надаючи оцінку правовідносинам що виникли, колегія суддів зазначає наступне.

В статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначені вимоги до виконавчого документа. Зокрема, в пункті 1 частині 1 даної статті зазначається, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Проте, в частині 3 даної статті передбачено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Державною судовою адміністративною України винесено наказ №174 від 17 грудня 2013 року яким затверджено Інструкцію з діловодства в адміністративних судах України.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 даної інструкції, для виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, особі, на користь якої воно ухвалено, за її письмовою заявою видається один виконавчий лист (додаток 15). Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, у день ухвалення судового рішення. У справах за позовами органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, виконавчі листи видаються за заявами таких органів чи осіб або осіб, в інтересах яких заявлено позов. Виконавчий лист заповнюється чітко і грамотно. Помилки і виправлення у виконавчому листі не допускаються. Під час оформлення виконавчого листа про стягнення грошових сум на користь організацій 26 вказуються номери рахунків у фінансових установах та інші відомості відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на підставі інформації, що є в матеріалах адміністративної справи (п.п.6.2.2 та п.п. 6.2.3 п.6.2).

Згідно з додатку 15 даної інструкції, у виконавчому листі зазначається зокрема, суддя його підпис, ініціали та прізвище та помічник судді (секретар) його підпис. ініціали та наявне прізвище.

При дослідженні виконавчого листа колегією суддів встановлено, що в ньому зазначені уповноважені посадові особи які видали виконавчий лист, їх посади, прізвища та ініціали, а також наявна печатка. Отже, даний виконавчий лист оформлений належним чином та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (ч.3 ст.4).

У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів дійшла висновку, що заява про виправлення описки у виконавчому листі не підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним для забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі вимог заявника.

Колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої ст. 8 Конституції в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Тому при наданні правової оцінки твердженням позивача та відповідача про необхідність застосування при вирішенні спору різних норм Порядку №868, а саме пункту 4 або пункту 49, суд згідно з принципом верховенства права вважає необхідним застосувати рішення Європейського суду з прав людини у справі Круслен проти Франції щодо якості закону та його доступності для особи і передбачуваності наслідків його застосування для неї. Зокрема, суд зазначає, що положення вказаних норм (пункт 4 і пункт 49 Порядку №868) містили суперечності, не були зрозумілими, ясними та передбачуваними, а тому порушували принцип правової визначеності. Крім того, вирішення питань про юридичні права позивача здійснювалося не на підставі закону і на засадах рівності, а за розсудом відповідача. При цьому обсяг такого правового розсуду і спосіб його здійснення не було з достатньою ясністю визначено у пункті 4 і пункті 49 Порядку №868. Відмова в реєстрації вказаного об'єкта обмежує реалізацію права власності позивача на цей об'єкт. Порушення, вчинене відповідачем, полягає також і у недотриманні справедливого балансу між інтересами позивача та держави.

Практикою Європейського суду з прав людини в інших справах вироблено принцип, згідно з яким органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права особи інакше ніж згідно із законом і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах економічного добробуту країни або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Такої мети при прийняття спірних рішень у цій справі судом не встановлено.

Колегія суддів також бере до уваги і рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серков проти України", яким визнано порушення прав особи, оскільки відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і не відповідало вимозі "якості" закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення. Крім того, Європейським судом з прав людини у цій же справі зазначено, що порушення прав особи полягало і в не застосуванні підходу, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення.

Колегія суддів вважає, що і при вирішенні даної заяви з урахуванням неоднозначного тлумачення правових норм слід застосовувати підхід, який був би сприятливішим для заявника. Отже, принцип верховенства права при прийняття спірних рішень було порушено.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена статтею 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець самостійно приймає рішення про відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу або повернення виконавчого документу стягувачу. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного виконавця, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Отже, прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження або відмову відноситься до виключної компетенції державного виконавця.

Дотримуючись принців законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження державного виконавця, проте, колегія суддів вважає, що заява заявника про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2017 стягувача щодо примусового виконання виконавчого листа №810/1307/17 від 21.07.2017 виданим Київським окружним адміністративним судом підлягає повторному розгляду, за наслідками якого буде внесено відповідний рішення державного виконавця.

Тому колегія суддів дійшла висновку про те, що для забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів заявника, необхідно зобов'язати головного державного виконавця Рубель І.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з урахуванням висновків суду, наведених у даній ухвалі, повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2017 стягувача щодо примусового виконання виконавчого листа №810/1307/17 від 21.07.2017 виданим Київським окружним адміністративним судом.

Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати головного державного виконавця Рубель І.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2017 стягувача щодо примусового виконання виконавчого листа №810/1307/17 від 21.07.2017 виданим Київським окружним адміністративним судом, з урахуванням наведених у рішенні суду висновків.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Лиска І.Г.

судді Василенко Г.Ю.

Панченко Н. Д.