Рішення № 6962593, 19.11.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42 А

Справа № 2-5535/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З а о ч н е)

19 листопада 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого : судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кухар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1003/0403662003820001 від 25 січня 2008 року ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 100000 грн. 00 коп. за договором банківського вкладу №1003/0403662003820001 від 25 січня 2008 року, 6039 грн. 81 коп. інфляційних та 1939 грн. 00 коп. 3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 25 січян2008 року було укладено договір банківського вкладу №1003/0403662003820001. В звязку з закінченням дії зазначеного договору позивач зверталась до відповідача з вимогою про повернення їй суми вкладу, однак відповідач суму вкладу не повернув, чим порушив умови вказаного договору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач, в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1003/0403662003820001 (вклад „ПОСТЙНИЙ ВКЛАДНИК”, строк вкладу 390 днів, з 25 січня 2008 року по 17 лютого 2009 року, зі сплатою 15% річних, сума вкладу 100000 грн. 00 коп.).

Після закінчення дії вищевказаного договору позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення вкладу. Однак вказану вимогу відповідач залишив без реагування.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

В судовому засіданні представник відповідача не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладів. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст.1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського вкладу від 25 січня 2008 року №1003/0403662003820001 в суми 100000 грн. 00 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вважає, що відсутні правові підстави стосовно задоволення вимоги позивача в частині стягнення 6039 грн. 81 коп. інфляційних та 1939 грн. 00 коп. 3% річних. виходячи з наступного.

Правлінням Національного Банку України у ТОВ “Банк “Український промисловий банк” було введено тимчасову адміністрацію строком на один рік до 21.01.2010 р., призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців до 21.07.2009 р., а з 05.08.2009 року Правлінням Національного Банку України було продовжено на строк до шести місяців мораторій щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно п.2 ч.3 ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не застосовуються

Оскільки суд частково задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 120 грн. 00 коп . у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1000 грн. 00 коп. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060, ЦК України, п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу №1003/0403662003820001 від 25 січня 2008 року задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_2 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп., заборгованості за договором банківського вкладу №1003/0403662003820001 від 25 січня 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн..00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321228, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

.

Суддя О.М. Соколов