Рішення № 69625382, 11.10.2017, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/6/17

Справа № 582/768/16-ц

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Жмурченка В.Д.

за участю секретаря Коваль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Недригайліівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, про усунення від спадкування та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області про визнання заповіту не дійсним та визнання права власності на частину майнового паю і на частину земельної ділянки (паю) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4. Крім того просить суд усунути від права на спадкування своїх сестер: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнути з них грошову виплату за нанесену моральну шкоду у розмірі по 20 000 (двадцять тисяч) гривень з кожної.

Вище зазначені позовні вимоги представник позивача ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_6, кожний окремо, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили суд відмовити в задоволенні позову.

Крім того, звернулися до суду з зустрічний позовом до ОСОБА_1 та Недригайлівської селищної ради в якому просять визнати заповіт складений ОСОБА_7 05 вересня 2011 року та посвідчений секретарем виконкому Хоружівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №26 не дійсним та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності на 1/3 частину кожній майнового паю та право власності на 1/3 частину кожній земельної ділянки (паю) загальною площею 5,02 га., кадастровий номер 5923586700:01:002:0024, розташованої за межами населеного пункту на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, що належали їх матері, ОСОБА_7, яка померла 24 жовтня 2011 року в селі Спартак Недригайлівського району Сумської області, в порядку спадкування.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_6, кожний окремо, позовні вимоги зустрічного позову підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5, кожний окремо, позовні вимоги зустрічного позову не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги первісного так і зустрічного позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2011 року в селі Спартак, Недригайлівського району Сумської області померла ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-БП №181411 (а.с.9).

Ще за життя ОСОБА_7 склала заповіт, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належало їй на день смерті і на що вона мала право, заповіла ОСОБА_1. Заповіт посвідчений секретарем виконкому Хоружівської сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №26 (а.с.8).

Як вбачається із довідки від 20.05.2016 р. №02-37/265 іншими спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.13).

До спадкового майна спадкодавця ОСОБА_7 відноситься земельна ділянка (паю) загальною площею 5,02 га., кадастровий номер 5923586700:01:002:0024, розташованої за межами населеного пункту на території Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-СМ №024813, копія на а.с.10) та право на пайовий фонд майна колективного сільськогопсодарського підприємства ТОВ АФ "Хоружівка" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 23 вересня 2000 року з визначеною часткою в розмірі 10875 грн. або 0,00137 відсотків (свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії СУ-Х-17 №0502 виданий Хоружівською сільською радою Недригайлівського району Сумської області, копія на а.с.11).

Відмовляючи у вимогах ОСОБА_1 про визнання права права власності на земельну ділянку в порядку спадкування суд виходить з наступного.

Частиною ст.60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

ОСОБА_1 як одну з вимог просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку (пай) та на майновий пай в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_7, мотивуючи свою вимогу тим, що оригінал державного акту на право на земельну частку (пай) який виданий на ім"я його матері ще за життя, ним був втрачений, що перешкоджає йому розпорядитися спадковими правами, так як нотаріус йому відмовив у оформленні спадкових прав в зв"язку з відсутністю правоустановлюючого документа (державного акта на землю)

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив суд про наявнясть у нього всіх документів та надав до суду оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ №024813.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Законом України "Про нотаріат" передбачена видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину при наявності правоустановлюючих документів.

Суд не може взяти на себе функції нотаріуса, так як це не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК Україниза рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Пленум Верховного Суду України у пункті 6 Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»звернув увагу судів, що правило ч. 5 ст. 1224 ЦКстосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного Кодексу України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Отже, для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідачів, останні мали можливість її надати, проте ухилялися від обов'язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Для задоволення позовних вимог про усунення від права на спадкування відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Відмовляючи у вимогах про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як визначено у ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На думку суду, в судовому засіданні не встановлена вина та неправомірні дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо позивача їх рідного брата ОСОБА_1, а тому право позивача ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди його сестрами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутнє.

Відмовляючи у вимогах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на частину земельної ділянки та майнового паю суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде установлено, що волевиявлення спадкодавця не було вільним і не відповідало його волі. При зазначених обставинах заповіт може бути визнано недійсним з наданням відповідних доказів цієї обставини.

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини.

Заповіт може бути визнано абсолютно недійсним з часу його укладення у разі, якщо: заповіт уклала особа, яку визнано в судовому порядку недієздатною або котра не досягла віку заповідальної дієздатності; заповідач не підписав особисто заповіт і за його проханням заповіт не підписаний іншим громадянином; за проханням заповідача заповіт підписано особою, яка не мала права його підписувати.

В судовому засіданні сторона не надала до суду належних та допустимитх доказів, які б слугували підставами для визнання заповіту недійсним.

Крім того, в матеріалах справи є відповідні докази про звернення з відповідними заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нотаріуса про прийняття ними спадщини після смерті матері. Відповідно до цього і мається в наявності спадкова справа.

З цього виходить, що свої спадкові права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають можливість оформити в нотаріуса.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1224, 1257 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Недригайліівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, про усунення від спадкування та стягнення моральної шкоди відмовити.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області про визнання заповіту не дійсним та визнання права власності на частину майнового паю і на частину земельної ділянки (паю) в порядку спадкування.

Це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя ОСОБА_9